справа № 2- 63/09р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2009 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі: головуючої Галіян Л.Є.
при секретарі Хлібороб Н.С.
з участю адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2
прокурора Молень І.Й. в інтересах ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_3,
про виселення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3 про виселення його із квартири АДРЕСА_1. В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що дану квартиру вона придбала у відповідача ОСОБА_3 (попереднього власника). Однак, останній добровільно не виселяється та не знімається з реєстрації у її квартирі, створюючи таким чином їй перешкоди в користуванні житлом.
Позивачка в судовому засіданні позов підтримала та суду пояснила по обставинах справи.
Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав та суду пояснив, що позивачка, скориставшись його безпорадним станом, вимусила його укласти з нею договір купівлі – продаж спірної квартири. Тому, враховуючи цю обставину вважає, що позивачка не набула у власність його помешкання та виселятися й зніматися з реєстрації він не бажає.
Прокурор пояснив, що позов є підставний та підлягає до задоволення.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі обставини:
Як вбачається із договору купівлі – продажу квартири від 15.12.2005 року серії ВСК №422017, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_2 купила належну ОСОБА_3 оджнокімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 23.06.2008 року відмовлено у задоволенні позову прокурора м.Тернополя в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третьої сосби приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі – продажу спірної квартири АДРЕСА_2.
Вказане рішення суду вступило в законну силу, а отже ОСОБА_2 є власницею вищевказаної квартири.
Згідно довідки виданої ПП „Дім – Житло – 6” від 23.07.2007 року №933 у квартирі АДРЕСА_3, зареєстровані : ОСОБА_5, ОСОБА_6 – дочка та внучка позивачки, як члени її сім?ї та попередній власник квартири – відповідач ОСОБА_3.
.Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з таких підстав:
Відповідно до п.4 вищевказаного договору купівлі – продажу спірної квартири, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, останній зобов?язаний був звільнити відчужувану кваритру до 25 грудня 2005 року, а покупець ОСОБА_2 дала згоду на його проживання у цій квартирі лише до зазначеної дати.
З моменту відчуження квартири відповідач ОСОБА_3 набув статусу тимчасового жильця.
Згідно ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані, вони регулюються тими правовими нормами, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини ( аналогія права).
Відповідно до ст. 98 ЖК України тимчасові жильці на вимогу наймача або членів сім”ї, які проживають разом з ним, зобов”язані негайно звільнити приміщення, а в разі відмовлення – підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення. Також, згідно ст.. 99 ЖК України піднаймачі і тимчасові жильці самостійного права на займане жиле приміщення не набувають незалежно від тривалості проживання.
Таким чином, враховуючи те, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрований у спірній квартирі у статусі тимчасового жильця, він підлягає виселенню з цієї квартири без надання іншого жилого приміщення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 підлягає до задоволення. Слід виселити відповідача ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 без надання йому іншого жилого приміщення.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві — пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи те, що позовна заява позивачки ОСОБА_2 підлягає до задоволення, то і стягненню підлягає сума понесених нею судових витрат у розмірі 16 грн..
Керуючись ст.ст. 15, 30, 60, 61, 88 Цивільно-процесуального Кодексу України, ст. 8 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 98, 99 Житлового Кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Виселити ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_7 у м.Тернополі без надання іншого жилого приміщення.
Стягнути з відповідач ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_2 понесені нею судові витрати: 8 грн. 50 коп. сплаченого судового збору та 7 грн. 50 коп. витрат на ІТЗ по розгляду справи, а всього 16 (шістнадцять) грн..
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга повинна бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або безпосередньо у строк встановлений для її подання.
Головуюча Галіян Л.Є.