№ 2-4597/09

Р І Ш Е Н НЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 листопада 2009 року                                                      м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Жупанової І.Б., при секретарі Брагіній І.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

20.10.2009 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому пояснила, що вона з 23.11.1991 року перебуває у шлюбі з відповідачем, зареєстрованому в виконкомі Омельницької сільської ради Оріхівського району Запорізької області, актовий запис № 06. Шлюб перший.  

Від шлюбу неповнолітній син – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Шлюбні стосунки фактично припинені, подальше збереження щлюбу позивач вважає неможливим.

Позивач у попередньому судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі, вважає збереження шлюбу неможливим, з приводу подальшого виховання та утримання неповнолітнього сину дійшли взаємної згоди з відповідачем, просить позов задовольнити та винести рішення в попередньому судовому засіданні.

Відповідач у попередньому судовому засіданні позов визнав в повному обсязі, вважає збереження шлюбу недоцільним, оскільки сім’я розпалася, просить винести рішення у попередньому судовому засіданні, покласти витрати по розірванню шлюбу в органах РАЦС покласти на нього.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове  рішення в порядку, встановленому ч. 4 ст. 174 ЦПК України, згідно якої у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання  шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, у відповідності до ст. 110 СК України, яка передбачає можливість пред'явлення одним з подружжя позову про розірвання шлюбу.

Вислухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши письмові докази в справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки родина фактично розпалася й подальше збереження шлюбу неможливо, тому як буде суперечити інтересам сторін і неповнолітньої дитини.

Витрати, пов'язані з оформленням розірвання шлюбу в органах РАЦС покласти на відповідача.  

Керуючись ст.ст. 10, 59-61, 130 ч.4, 174 ч.4, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 105 ч.3, 110, 112 СК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений 23.11.1991 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований в виконкомі Омельницької сільської ради Оріхівського району Запорізької області, актовий запис № 06.  

Витрати по оплаті за оформлення розірвання шлюбу в органах РАЦС покласти на ОСОБА_2 у сумі 17 грн.  

ОСОБА_1 від витрат звільнити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційну скаргу не буде подано у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя