Справа № 2-4139/09 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2009 року
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі :
Головуючої Галіян Л.Є.
при секретарях Хлібороб Н.С., Чубак С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1
до відкритого акціонерного товариства «Родовід Банк»
про стягнення пені, упущеної вигоди та відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відкритого акціонерного товариства «Родовід Банк» про стягнення коштів за договором банківського вкладу, пені, упущеної вигоди та відшкодування моральної шкоди . Посилається на те, що 13.02.2009 року між нею та відповідачем по справі укладено строковий договір банківського вкладу (вклад щедрик), згідно якого банк прийняв від неї грошові кошти в сумі 40 000 грн. строком на 7 днів по 20 лютого 2009 року з виплатою 21 % річних. Після закінчення терміну дії вказаного договору їй частково повернено вклад в період з 20.02.2009 року по 13.03.2009 року, однак залишок вкладу у сумі 25 000 грн. відповідач відмовляється повертати. Таким чином, відповідач взяті на себе зобов’язання по поверненню банківського вкладу згідно договору не виконує належним чином, у зв’язку з чим позивач просить суд стягнути у примусовому порядку суму неповерненого банківського вкладу у розмірі 25 000 грн. Крім цього, у зв’язку з простроченням виконання зобов’язань за договором про повернення банківського вкладу, позивач просить стягнути із відповідача пеню у розмірі 3422, 50 грн. та упущену вигоду у розмірі 1000 грн. за два місяці. Також позивач зазначає, що у зв’язку з порушенням її прав зі сторони відповідача вона зазнала душевних страждань, переживань, внаслідок чого їй заподіяно моральну шкоду, яка ОСОБА_1 оцінює у розмірі 5000 грн. та просить стягнути із відповідача.
В ході розгляду справи позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги уточнила та доповнила у зв’язку з тим, що відповідачем 07 серпня 2009 року виплачено їй депозитні кошти за договором банківського вкладу у сумі 25 000 грн. Тому просить стягнути із відповідача пеню за кожен день прострочки виплати коштів у сумі 25 000 грн. з дня подачі позовної заяви до 07 серпня 2009 року у сумі 2650 грн., а також упущену вигоду за 3,5 місяці в сумі 1750 грн., понесені нею витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 250 грн.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримала, посилаючись на викладені у заяві мотиви.
Представник відповідача відкритого акціонерного товариства «Родовід Банк» у судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що 13.03.2009 року Правлінням Національного банку України призначено в Банку тимчасову адміністрацію строком на 1 рік, з 16.03.2009 року до 15.13.2010 року, а також введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців - з 16.03.2009 року по 15.09.2009 року, а постановою правління НБУ від 15.09.2009 року № 551 продовжено мораторій ще на 1 місяць до 15.10.2009 року. Незважаючи на тимчасову адміністрацію позивачу були повністю виплачені депозитні кошти та належні відсотки за договором банківського вкладу. Крім цього, пояснив, що ЗУ «Про банки та банківську діяльність» передбачено, що протягом дії мораторію, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, а тому вимоги про стягнення пені та упущеної вигоди вважає безпідставними, також просить відмовити у задоволенні вимог щодо стягнення моральної шкоди.
Судом встановлено наступні обставини.
13 лютого 2009 року між відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк» в особі начальника відділу по роботі з фізичним особами відділення Тернопільське РУ ВАТ «Родовідбанк» та ОСОБА_1 укладено договір № ДРГ.201.Щ07-2387/02-2009 про строковий банківський вклад «Щедрик», за умовами якого банк приймає від вкладника на строковий депозитний рахунок грошову суму в розмірі 40 000 грн. строком на 7 днів та зобов’язується повернути Вкладникові суму вкладу 20 лютого 2009 року і проценти на умовах та в порядку, встановлених цим договором.
Відповідно до п. 2.2 вказаного договору визначено, що банк нараховує та виплачує 21 % річних від суми вкладу.
Як з’ясовано судом, після закінчення терміну дії депозитного договору № ДРГ.201.Щ07-2387/02-2009 від 13.02.2009 року, тобто після 20.02.2009 року, позивач звернулася до відповідача із вимогою про виплату їй депозитних коштів згідно з умовами договору.
В період з 25 лютого 2009 року по 13 березня 2009 року позивачу ОСОБА_1 виплачено 15 000 грн. депозитних коштів, а 07 серпня 2009 року – 25 000 грн., що стверджується випискою із особового рахунку.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд прийшов до висновку, що позовна заява не підлягає до задоволення з наступних підстав:
Відповідно до ч.1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", вклад (депозит) – це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства та умов договору.
Ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання.
П.п. 5.1, 5.2 депозитного договору № ДРГ.201.Щ07-2387/02-2009 від 13.02.2009 року, укладеного між сторонами, передбачена відповідальність Банку за невиконання або неналежне виконання умов договору у вигляді сплати пені у розмірі 0,1 відсотків за кожен день прострочення.
Однак, відповідно до ст. 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" протягом дії мораторію, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно постанови Правління НБУ № 138 від 13.03.2009 року призначено у відкритому акціонерному товаристві «Родовід Банк» тимчасову адміністрацію строком на 1 рік, з 16.03.2009 року до 15.13.2010 року, а також з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців - з 16.03.2009 року по 15.09.2009 року, а постановою правління НБУ від 15.09.2009 року № 551 продовжено мораторій ще на 1 місяць до 15.10.2009 року.
Таким чином, враховуючи те, що у період, за який позивач ОСОБА_1 просить стягнути пеню за неналежне виконання умов договору, у відкритому акціонерному товаристві «Родовід Банк» введено та до цього часу діє мораторій на задоволення вимог кредиторів, суд приходить до переконання, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені на загальну суму 6 072 грн. 50 коп. до задоволення не підлягають.
Також суд приходить до переконання, що слід відмовити у позові в частині стягнення упущеної вигоди у сумі 2750 грн. та відшкодування моральної шкоди у сумі 5000 грн., виходячи із наступних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язується довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається із пояснень позивача ОСОБА_1, остання обґрунтовує свої вимоги про стягнення упущеної вигоди у сумі 2750 грн. тим, що у випадку повернення їй відповідачем депозитних коштів, вона мала намір розмістити їх на депозитний рахунок у іншому банку з виплатою відповідної суми відсотків. Однак, такі обґрунтування позовних вимог суд оцінює критично та вважає їх безпідставними.
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, то позивачем не доведено і судом не здобуто доказів спричинення їй зі сторони відповідача такої шкоди, а тому, враховуючи вимоги ст. 60 ЦПК України, у задоволенні позову у цій частині слід відмовити. При цьому, судом не приймаються до уваги надані позивачем копії із особової медичної карточки, оскільки із них не вбачається причинно - наслідкового зв”язку між неналежним виконанням зобовязань за договром строкового банківського вкладу та захворюванням позивача.
Аналізуючи викладені вище обставини, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 та не вбачає підстав до задоволення позову.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 213, 215, 292, 294 ЦПК України, ст.ст. 23, 526, 625, 629, 1058 – 1061 ЦК України, Законом України "Про захист прав споживачів", Законом України "Про банки і банківську діяльність", суд, –
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Родовід Банк» про стягнення пені, упущеної вигоди та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуюча Галіян Л.Є.