СПРАВА N 2-4001
2009
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"30" вересня 2009 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого: судді Кучеренко Н.В.
при секретарі – Левандовській О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Литво» про стягнення заборгованості з заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, суд
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду з позовом до ТОВ «Литво», в якому просить стягнути з відповідача заборгованість з заробітної плати в розмірі 2566,61 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку з 30.12.2008 р. по травень 2009 р. в розмірі 8500 грн. та моральну шкоду в розмірі 2000 грн., зазначивши, що він працював в ТОВ «Литво» з 22.04.2008 року по трудовому договору слюсарем-ремонтником п’ятого розряду в цеху чавунного литва. Наказом від 22.07.2008 р. був переведений на постійну роботу за тією ж посадою. 30.12.2008 р. наказом № 844 його звільнено за п.1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін. Однак при звільненні заборгованість з заробітної плати йому виплачена не була. Сума заборгованості складає 2566,61 грн. Крім того, відповідно до ст. 117 КЗпП України з моменту звільнення по 30.05.2009 р., відповідач зобов’язаний сплатити на його користь середній заробіток в розмірі 8500 грн. Також, вважає, що діями відповідача йому було спричинено моральну шкоду, яку він оцінює в 2000 гривень, оскільки через відсутність коштів він перетерпів моральні страждання, пов’язані з грубим порушенням його законних прав і інтересів, він та його родина були поставлені в скрутне матеріальне становище, що порушило його нормальні життєві зв’язки і це потребувало від нього додаткових зусиль для організації свого життя та життя родини.
Позивач та його представник в судове засідання не з’явились, від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява з проханням розглядати справу за його відсутності та за відсутності позивача. Наполягає на заявлених позовних вимогах.
Представник відповідача в судове засідання не з’явилась, від неї надійшла заява з проханням розглядати справу за її відсутності, позов визнає частково лише щодо заборгованості по заробітній платі, просить розглянути справу з урахуванням наданих заперечень, згідно яких просить у позові в частині стягнення суми середнього заробітку та моральної шкоди відмовити, оскільки підставою для виплати середнього заробітку, відповідно до ст. 117 КЗпП України, є вина відповідача. Однак вини відповідача у невиплаті позивачу належних сум при звільнені немає, оскільки кошти на розрахункових рахунках підприємства були заарештовані, в зв’язку з чим на підприємстві виникло скрутне фінансове становище. Отже, затримка з виплати заробітної плати сталася не з причин небажання роботодавця розрахуватись з робітником, а через відсутність коштів. Також вважає, що доводи позивача щодо виплати моральної шкоди є необґрунтованими та такими, що не відповідають положенням ст. 23 ЦК України, а тому відсутні підстави для виплати позивачу моральної шкоди.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.
Позивач ОСОБА_1 з 22.04.2008 року прийнятий в ТОВ «Литво» по трудовому договору слюсарем-ремонтником п’ятого розряду в цех чавунного литва.
Наказом від 22.07.2008 р. ОСОБА_1 переведений на постійну роботу за тією ж посадою, що підтверджується копією трудової книжки.
30.12.2008 р. наказом № 844 ОСОБА_1 звільнено за п.1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін.
Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Судом встановлено, що при звільненні ОСОБА_1 заборгованість з заробітної плати виплачена не була.
Як вбачається з довідки ТОВ «Литов» від 23.09.2009 року № 4063 заборгованість ТОВ «Литво» з заробітної плати перед позивачем складає 2566 грн. 61 коп. (за жовтень 2008 р. – 884,61 грн., листопад 2008 р. – 618,99 грн., грудень 2008 р. – 1063,01 грн.)
Крім того с т.117 КЗпП України передбачає, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Обчислення середньої заробітної плати у всіх випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати, крім виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100 (з відповідними змінами).
Відповідно до п. 2 вказаного Порядку у всіх випадках збереження середньої заробітної плати (за виключенням оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Таким чином, Порядком не передбачено, що розрахункові місяці мають бути повністю відпрацьовані. Якщо протягом розрахункового періоду відпрацьовано хоча б один день, обчислення середньої заробітної плати провадитиметься виходячи з нарахувань за цей день.
Судом встановлено, що до теперішнього часу з моменту звільнення позивача, а саме з 30.12.2008 р., відповідач не провів повного розрахунку з позивачем.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України N 13 "Про практику застосування законодавства про оплату праці" від 24 грудня 1999 р. не проведення розрахунку з працівником удень звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.
Згідно довідки ТОВ «Литво» від 23.09.2009 р. середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 72 грн. 29 коп. Середньомісячна заробітна плата складає 1554 грн. 24 коп.
Таким чином, за період з 30.12.2008 р. по 30.09.2009 р. (день ухвалення судового рішення) сума середнього заробітку складає:
- за 1 день грудня 2008 року (31.12.2008 р.) – 72 грн. 29 коп.
- за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2009 р. включно – 13 988 грн. 16 коп; (1554 грн. 24 коп. х 9 місяців), а всього 14 060 грн. 45 коп. (72 грн. 29 коп. + 13 988 грн. 16 коп.
Суд критично відноситься до доводів представника ТОВ «Литво» щодо відсутності вини відповідача у невиплаті позивачу належних сум при звільнені, що є підставою для відмови у стягнення сум середнього заробітку, оскільки відсутність грошей на розрахункових рахунках, фінансові труднощі підприємства не виключають вину власника або уповноваженого ним органу у разі невиплати належних звільненому працівнику сум.
Крім того, розділом 3 Колективного договору ТОВ «Литво» передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов’язань щодо оплати праці.
Згідно довідки про доходи ОСОБА_1 працював у ПП «Укрпромтехстандарт» на посаді начальника транспортної ділянки та його загальна сума доходів за період з 01.06.2009 року по 01.09.2009 року за винятком аліментів складає 2041 грн. 14 коп.
Таким чином суд приходить до висновку, що стягненню підлягає сума середнього заробітку за прострочення розрахунку при звільненні в розмірі 12 019 грн. 31 коп., тобто за мінусом доходів отриманих позивачем у ПП «Укрпромтехстандарт» (14 060 грн. 45 коп. – 2 041 грн. 14 коп).
Що стосується позовних вимог позивача в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 2000 гривень, суд вважає необхідним задовольнити їх частково в розмірі 500 гривень, з урахуванням спричинених позивачу моральних страждань, порушенням підприємством відповідача його законних прав та з урахуванням вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником, або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків або змушення докладати додаткових зусиль для організації свого життя, обов’язок відшкодувати моральну (немайнову) шкоду покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Суд вважає що позивачу діями відповідача дійсно була завдана моральна шкода, яка виразилась в тому, що ОСОБА_1 через відсутність коштів перетерпів моральні страждання, пов’язані з грубим порушенням його законних прав і інтересів, не міг належним чином доглядати за своєю родиною, купувати для себе та своєї родини речі першої необхідності, продукти харчування, ліки, сплачувати комунальні послуги.
Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 має неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно довідки Мелітопольської міської центральної районної лікарні від 24.09.2009 р. дружина позивача ОСОБА_4 з 23.09.2009 року по теперішній час перебуває в лікарні з діагнозом вагітність 28-29 тижнів схильність до передчасних переймів.
Доводи представника відповідача щодо відсутності підстав, передбачених ст. 23 ЦК України, для виплати моральної шкоди, суд до уваги не приймає, оскільки позивачем в судовому засіданні були надані докази для підтвердження факту спричинення моральної шкоди як йому так і членам його сім’ї, а саме те, що через несвоєчасну виплату заробітної плати він не мав можливості належним чином забезпечувати себе та свою родину, в результаті чого вони були поставлені в скрутне матеріальне становище, що порушило його нормальні життєві зв’язки і потребувало від нього додаткових зусиль для організації його життя та життя його родини, тому суд вважає, що відшкодуванню підлягає моральна шкода в розмірі 500 грн.
На підставі викладено, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу по заробітній платі в розмірі 2566 гривень 61 копійок, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 12 019 грн. 31 коп., та моральну шкоду в розмірі 500 гривень.
Керуючись ст.ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», Постановою Пленуму Верховного Суду України N 13 «Про практику застосування законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999 р., Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100, ст. ст. 3, 15, 57, 59, 107, 208, 212-215 суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Литво» про стягнення заборгованості з заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди – задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Литво» (р/р НОМЕР_1 МФО 313827 МО АППБ «Аваль» код ОКПО 25482075) на користь ОСОБА_1 суму боргу по заробітній платі в розмірі 2 566 (дві тисячі п’ятсот шістдесят шість) гривень 61 копійка.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Литво» (р/р НОМЕР_1 МФО 313827 МО АППБ «Аваль» код ОКПО 25482075) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 12 019 грн. (дванадцять тисяч дев’ятнадцять) гривень 31 копійка.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Литво» (р/р НОМЕР_1 МФО 313827 МО АППБ «Аваль» код ОКПО 25482075) на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди в розмірі 500 (п’ятсот) гривень.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Литво» (р/р НОМЕР_1 МФО 313827 МО АППБ «Аваль», код ОКПО 25482075) судовий збір в дохід держави в розмірі 154 грн. 35 коп.
Сягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Литво» (р/р НОМЕР_1 МФО 313827 МО АППБ «Аваль» код ОКПО 25482075) витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 120 гривень.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 20 днів, після подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя: