Справа №2-а-1440
2009 року
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2009 року смт Куйбишеве
Куйбишевський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Мальованого В.О.,
при секретарі судового засідання Синяковій О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 інспектора дорожньої патрульної служби ВДАІ для обслуговування Солонянського району та АТІ УДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
01 жовтня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС ВДАІ для обслуговування Солонянського району та АТІ УДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, який 24 вересня 2009 року виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Згідно постанови АЕ №031845 від 24 вересня 2009року, « 24 вересня 2009року о 11год35хв. В с.Рясне по вул..Дорожній Солонянського району Дніпропетровської області водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті, позначеному дор.знаком 5.45 ПДР України на 27 ком/год”, чим допустив порушення п.12.4 Правил дорожнього руху України, і був визнаний винним у скоєні адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, за що на нього відповідачем накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.
Як вже зазначалось, відповідно до постанови підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності був протокол про адміністративне правопорушення згідно якого: „24 вересня 2009року о 11год35хв. В с.Рясне по вул..Дорожній Солонянського району Дніпропетровської області водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті, позначеному дор.знаком 5.45 ПДР України на 27 ком/год ». Однак ці обставини не підтверджені належними доказами.
Як вбачається єдиним доказом, нібито скоєння вказаного правопорушення, є показання технічного приладу (радару) «Беркут», нібито фіксуючий порушення правил дорожнього руху – перевищення швидкості руху у населеному пункті.
Будь-яких інших доказів, що свідчили би про вказане правопорушення, в постанові не наводиться. Тому, з вказаною постановою він не згоден, оскільки вказаного у ній правопорушення не скоював, швидкість 24 вересня 2009 року в населених пунктах не перевищував. Вважає, що постанова підлягає скасуванню, оскільки прийнята відповідачем за відсутності підстав для цього, у зв’язку з чим, він звертається з цим адміністративним позовом до суду.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Разом з тим, судом в порядку ч.3 ст.122 КАС України задоволено письмове клопотання позивача про розгляд справи без його участі. Одночасно ОСОБА_1 письмово повідомив судові про підтримання заявлених вимог по тих самих підставах, які ним були викладені в позовній заяві.
Відповідач – інспектор ДПС ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час і місце його проведення повідомлявся належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не заявив. Враховуючи викладене, справа судом розглянута за відсутності відповідача, що відповідає положенням статті 128 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у них докази, прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що 24 вересня 2009 року о 11 год. 35 хв. в с.Рясне по вул..Дорожній Солонянського району Дніпропетровської області водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_2, перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.45 ПДР України на 27 ком/год, чим допустив порушення п.12.4 Правил дорожнього руху України. Швидкість вимірювалась приладом „Беркут” №0510191.
24 вересня 2009 року інспектором ДПС ОСОБА_2 була винесена постанова серії АЕ №031845 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, відповідно до якої водія ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
Право позивача ОСОБА_1 на оскарження рішень відповідача – інспектора ДПС ОСОБА_2, який згідно змісту п.7 ст.3 КАС України є суб’єктом владних повноважень, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прийняття рішення за наслідками його розгляду, безпосередньо передбачено ст.287 КУпАП та визначено ст.ст.4,6, п.1 ч.1 ст.17 КАС України.
Предметом спору в даній справі є з’ясування правомірності винесення відповідачем – інспектором ДПС ОСОБА_2 рішення по справі про адміністративне правопорушення.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, водій ОСОБА_1 під час виявлення в його діях інспектором ДПС ОСОБА_2 порушення Правил дорожнього руху у протоколі про адміністративне правопорушення вказав, що з висновками інспектора ДПС та з показаннями технічного приладу «Беркут», за допомогою якого інспектор зафіксував факт перевищення швидкості руху транспортним засобом, на місці зупинки не згоден.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, з огляду на те, що ця особа не визнала факт порушення Правил дорожнього руху, не зазначені характеристики приладу, який використовувався інспектором ДПС ОСОБА_2 при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, чи мав цей прилад функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Таким чином, підставою для прийняття оспорюваного рішення про накладення адміністративного стягнення для інспектора ДПС ОСОБА_2 фактично була лише наявність складеного протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1 На думку суду, за характером виявленого порушення Правил дорожнього руху інспектор ДПС повинен був зафіксувати його показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, як передбачено законом. Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не було надано належних та допустимих доказів щодо правомірності його рішення.
Таким чином, суд, у відповідності до положень статті 293 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови, винесеної інспектором ДПС ОСОБА_2, вважає наявними підстави для скасування такої постанови.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.122, ст.ст.222, 251, 254, 258, 287-289, 293 КУпАП, ст.ст.11, 69-71, 99, 160-163 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову від 24 вересня 2009 року АЕ№031845 по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП і накладенню стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень - скасувати , провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя: В.О.Мальований