справа  № 2-а-94/09

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 19 серпня 2009 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі:  

головуючого судді             -    Цвітайла П.В.,  

при секретарі                      -     Дрижирук Л.М.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Котельва адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до  Полтавської роти ДПС (з обслуговування доріг державного значення) ГУМВС України в Полтавській області  та співвідповідача інспектора ДПС Полтавської роти ДПС ГУМВС України в Полтавській області – ОСОБА_2,  про  скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення;-  

ВСТАНОВИВ:  

Позивач – ОСОБА_1  звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВІ № 009308 по справі про адміністративне правопорушення, винесену 02 червня 2009 року інспектором ДПС Полтавської роти ДПС ГУМВС України в Полтавській області ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень, обґрунтовуючи позов тим, що він не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.  

У відкритому судовому засіданні позивач – ОСОБА_1, просить суд задовольнити позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві,  пояснивши суду, що дійсно 02 червня 2009 року автомобіль, яким він керував був зупинений працівником ДАІ, який повідомив про швидкість руху автомобіля, яка становила відповідно до показів приладу 72 кілометри на годину, що є порушенням правил дорожнього руху і склав протокол та виніс постанову про адміністративне правопорушення.  

Також позивач пояснив, що в той час коли він рухався по дорозі позаду його автомобіля та попереду також рухалися автомобілі на його думку з більшою швидкістю чим рухався його автомобіль, але інспектор їх не зупинив, а зупинив саме його автомобіль за перевищення швидкості. Пояснення в протоколі про перевищенням ним швидкості ненавмисно, йому наказав написати інспектор.  

 При цьому, на запитання головуючого, чи запам’ятав він номерні знаки тих автомобілів, та чому він виконав наказ працівника міліції про зміст пояснення, позивач відповів, що номера не запам’ятав, а друге питання взагалі його поставило у скрутне становища щодо відповіді.

Представник відповідача – Полтавської роти ДПС ГУМВС України в Полтавській області, у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Полтавська рота ДПС ГУМВС України в Полтавській області надіслала до суду заперечення на позов, в якому просить у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у запереченні (а.с. 27-28).  

Співвідповідача інспектор ДПС Полтавської роти ДПС ГУМВС України в Полтавській області – ОСОБА_2, у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Інспектор надав до суду своє пояснення стосовно позову на ім’я командира роти ОСОБА_3 (а.с. 29).  

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, системно дослідивши матеріали адміністративної справи, вислухавши пояснення  позивача, свідка, приходить до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити  повністю з таких підстав.  

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що інспектор ДПС Полтавської роти ДПС ГУМВС України в Полтавській області – ОСОБА_2 02 червня 2009 року, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АЕ № 0509714 від 02.06.2009 року (а.с. 8), виніс постанову   ВІ 009308 по справі про адміністративне правопорушення (а.с.7), якою притягнув ОСОБА_1, що проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 122 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень у зв’язку з тим, що останній порушив вимоги п. 12.9 Правил дорожнього руху України, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1360.  

Швидкість автомобіля ЗАЗ під керуванням ОСОБА_1, інспектор була зафіксована за допомогою приладу «Іскра», даний факт не заперечується і самим позивачем.  

Відповідно до вимог підпункту «б» п. 12.9 Правил дорожнього руху України, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1360 чітко передбачено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 – 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки, зокрема 3.29 (обмеження максимальної швидкості на 50 кілометрів).  

 Виходячи із змісту ст. 1 вимог Указу Президента України № 1121 від 20 листопада 2007 року  «Про невідкладні заходи із забезпечення безпеки дорожнього руху» передбачено, що   з метою  поліпшення  стану безпеки дорожнього руху, зниження рівня аварійності на автомобільних дорогах України  та  збереження життя  і здоров'я громадян,  дотримання учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху,  створення їм безпечних і комфортних  умов необхідне: посилення адміністративної     відповідальності учасників дорожнього руху; створення правового механізму  невідворотності  стягнення за порушення правил дорожнього руху; підвищення рівня дисципліни водіїв і пішоходів;   посилення контролю за виконанням законодавства  про  дорожній рух; поширення практики застосування технічних засобів контролю за дорожнім рухом та фіксації порушень правил дорожнього руху.

 Відповідно до п. 7.5.6, 7.5.7 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України затвердженої наказом МВС України за № 1111 від 13.11.2006 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2006 року за № 1243/13117   працівник ДПС зобов’язаний використовувати технічні засоби для виявлення та фіксації порушень Правил дорожнього руху. Отримані фактичні дані направляти за належністю чи використовувати при складанні адміністративних матеріалів. Складати протоколи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху.  

 Відповідно свідоцтва про державну повірку № 0185984 вимірювач швидкості «Іскра», який використовував інспектор при визначенні швидкості автомобіля позивача пройшов відповідну повірку 16 жовтня 2008 року з терміном до 16.10.2009 року (а.с.30).  

 Системний аналізі матеріалів адміністративної спрви та вище зазначених нормативно-правових актів, дає суду підставу вважати, що інспектор ДПС Полтавської роти ДПС ГУМВС України в Полтавській області – ОСОБА_2 правомірно склав протокол та виніс постанову про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП  щодо  водія автомобіля ЗАЗ – ОСОБА_1  

Пояснення позивача, а саме: що він рухався з швидкістю 60 кілометрів на годину, що по дорозі позаду його автомобіля та попереду  рухалися інші автомобілі з більшою швидкістю чим рухався він, а інспектор помилково зупинив, саме його автомобіль за перевищення швидкості,  не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки вказані пояснення взагалі об’єктивно нічим не підтверджуються.  

 Стосовно того, що пояснення в протоколі про перевищенням ним швидкості ненавмисно, йому наказав написати інспектор, то на думку суду особа, яка впевнена в своїй правоті не писатиме власноручно в протоколі підтвердження свого порушення.

Такі не конкретні, суперечливі пояснення позивача, на думку суду надані ним з метою уникнути адміністративної відповідальності.

До пояснень свідка ОСОБА_4, що є рідним сином позивача, суд також відноситься критично, оскільки свідок в більшості висловлював припущення та свої суб’єктивні міркування щодо притягнення до адміністративної відповідальності його батька.  

Ч. 2 ст. 71 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду  на наведене вище суд вважає, що відповідачі в своїх запереченнях довили правомірність свого рішення щодо накладення адміністративного стягнення.  

Підсумовуючи все вище викладене в сукупності суд, вважає, що постанова серії ВІ № 009308 по справі про адміністративне правопорушення від 02 червня 2009 року законна і обгрунтована, оскільки в діях водія автомобіля ЗАЗ – ОСОБА_1 дійсно вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, і є всі законні підстави для суду, щоб відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 повністю.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача – ОСОБА_1  до  Полтавської роти ДПС (з обслуговування доріг державного значення) ГУМВС України в Полтавській області  та співвідповідача інспектора ДПС Полтавської роти ДПС ГУМВС України в Полтавській області – ОСОБА_2,  про  скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення повністю, суд виходить із засад справедливості, добросовісності, розсудливості, верховенства права та законності відповідно до вимог ст.ст. 2,7 КАС України.  

Згідно з вимогами п.2 розділу Прикінцевих та перехідних положень КАС України, ст. 288 КУпАП судові витрати не присуджуються.  

Керуючись ст. ст. 2, 10, 11, 15, 71, 74, 159, 160, 161, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Указ Президента України № 1121 від 20.11.2007 року, п. 12.9    Правил дорожнього руху України, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1360 та  Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України затвердженої наказом МВС України за № 1111 від 13.11.2006 року,     суд;-  

ВИРІШИВ:  

У задоволенні позовної вимоги позивача за адміністративним позовом – ОСОБА_1  до  Полтавської роти ДПС (з обслуговування доріг державного значення) ГУМВС України в Полтавській області  та співвідповідача інспектора ДПС Полтавської роти ДПС ГУМВС України в Полтавській області – ОСОБА_2,  про  скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, відмовити  повністю.  

Судові витрати сторонам не присуджуються.    

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Котелевський районний суд Полтавської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів із дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - із дня складення в повному обсязі, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк,  встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:            

В повному обсязі рішення складено 29.08.2009 року    _______________________________