Справа N 2-4412

2009

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

"26" жовтня 2009 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді   Кучеренко Н.В.  

при секретарі - Левандовській О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом  Відкритого акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит” в особі представника „Банк „Фінанси та Кредит” ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання договору та стягнення заборгованості,    

                      В С Т А Н О В И В:  

Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, у якому просить р озірвати Кредитний договір №4577-097МБ від 24 вересня 2007 року, укладений між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії “Запорізьке РУ” ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит” та ОСОБА_2, стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії “Запорізьке РУ” ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит” заборгованість по кредитному договору в сумі 182 227 гривень 88 копійок, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 252 гривні зазначивши що 24 вересня 2007 року ОСОБА_2 за умовами кредитного договору отримала кредит в сумі 22 000 доларів США. При укладенні договору відповідач, відповідно до статті 509 ЦК України прийняла на себе зобов’язання повернути кредит до 24.09.2014 року та здійснювати погашення заборгованості та сплачувати відсотки за користування кредитом. 24 вересня 2007 року як забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором між банком та відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладені договори поруки № 4577-097Р/2 та № 4557-097Р/3, відповідно до яких вони прийняли на себе зобов’язання відповідати перед банком в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_2 зобов’язань за кредитним договором. Однак ОСОБА_2 не виконує взяті на себе зобов’язання, кредит не погашає, відсотки за користуванням кредиту не сплачує.      

Представник позивача в судове засідання не з’явився, від нього надійшло клопотання з проханням розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги, викладені в позовній заяві підтримує у повному обсязі.  

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з’явились, не повідомили суд про причини неявки, про час і дату судового засідання були повідомлені належним чином, заяви про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за їх відсутності від них не надходило, тому суд визнає їх неявку неповажною, та вважає можливим розглянути справу за їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.  

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, однак надав до суду заяву, згідно якої просить розглядати справу за його відсутності.  

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і виплати проценти.

24.09.2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі начальника відділення № 10 ФБ “Фінанси та Кредит” ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір  № 4577-097МБ на отримання кредиту в сумі 22 000 доларів США.

При укладенні договору відповідач, відповідно до статті 509 ЦК України прийняла на себе зобов’язання в термін до 24 вересня 2014 року повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом відповідно до Графіку, який є невід’ємною частиною Кредитного договору.  

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З вимог ст. 525 ЦК України вбачається, що одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 систематично не виконувала належним чином зобов’язання по поверненню кредиту та сплати відсотків за користування ним.  

За порушення термінів сплати заборгованості по кредиту та відсотків за ним, нормами статей 549-551 ЦК України та п.6.1 Кредитного договору встановлена пеня у розмірі 1% від суми простроченої заборгованості за кождний день прострочення платежу, яка підлягає стягненню.    

Згідно копії витягу з особового рахунку ОСОБА_2 заборгованість відповідача станом на 14.07.2009 р. становить 182 227 гривні 88 копійок.  

Відповідачу ОСОБА_2 була направлена письмова вимога про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором.  

Однак до теперішнього часу вказані вимоги залишені без уваги.  

24 вересня 2007 року як забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»  в особі начальника відділення № 10 ФБ “Фінанси та Кредит” ОСОБА_5  та відповідачами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 укладено договори поруки № 4577-097Р/2 та № 4557-097Р/3, відповідно до яких вони прийняли на себе зобов’язання відповідати перед банком в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_2 зобов’язань за кредитним договором.

Відповідно до ч.1 ст. 553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.  

Згідно ч.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено, додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.  

Договорами поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником зобов’язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.  

Відповідно до п.п. 2.2 договорів поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, у т.ч. по основному боргу, сплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню збитків.  

Відповідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та у порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, встановленої договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається та сплати процентів, передбачених договором.

В зв’язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 порушує умови кредитного договору, взяті на себе зобов’язання виконує неналежним чином, з урахуванням вимог ч.2 ст. 1050 ЦК України, суд вважає за можливе розірвати кредитний договір №4577-097МБ від 24 вересня 2007 року, укладений між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»  в особі начальника відділення № 10 ФБ “Фінанси та Кредит” ОСОБА_5  та ОСОБА_2  

В зв’язку з тим що зобов’язання ОСОБА_2 було забезпечено порукою, суд вважає необхідним стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії “Запорізьке РУ” ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит” заборгованість по кредитному договору в сумі 182 227 гривень 88 копійок, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 252 гривні.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 536, 543, 1047-1050, 1054 ЦК України, ст.ст.15, 57, 59, 107, 208, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:  

Позов  Відкритого акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит” в особі представника „Банк „Фінанси та Кредит” ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання договору та стягнення заборгованості  - задовольнити повністю.

Розірвати Кредитний договір № 4577-097 МБ від 24 вересня 2007 року, укладений між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії “Запорізьке РУ” ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит” та ОСОБА_2.  

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії “Запорізьке РУ” ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит” (к/с 39004010001980 у ВАТ “Банк «Фінанси та Кредит» МФО 313731 ЄДРПОУ 25821086) заборгованість по кредитному договору в сумі 182 227 (сто вісімдесят дві тисячі двісті двадцять сім) гривень 88 копійок, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 252 (двісті п’ятдесят дві) гривні, а всього 184 179 (сто вісімдесят чотири тисячі сто сімдесят дев’ять) гривень 88 копійок.  

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 20 днів, після подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення.  

Суддя: