РІШЕННЯ

Справа НОМЕР_1-51/2007 p.

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

14 лютого 2007 року                                                   Немирівський районний суд

В складі головуючого Рибчинського В.П. При секретарі Горбенко Л.П.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна яке є спільною сумісною власністю подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2. з зазначеною позовною заявою звернулась до суду.

В судовому засіданні попросила суд винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на її користь 18467 гривень як спосіб поділу майна, яке набуто ними нажито під час спільного проживання у шлюбі. Залишити за відповідачем право власності на автомобіль марки «Деу-Ланос». Стягнути з відповідача 185 гривень для відшкодування витрат на сплату державного мита та 30 гривень за інформаційно-технічне забезпечення, посилаючись на те, що з відповідачем ОСОБА_1 вона перебувала у зареєстрованому шлюбі і оскільки спільне життя не склалося шлюб за рішенням суду ІНФОРМАЦІЯ_2 року було розірвано.

Від спільного проживання у шлюбі народилась дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, яка в даний час проживає разом з нею і знаходиться на її повному утриманні.

У лютому місяці за спільною домовленістю з чоловіком було укладено довгостроковий договір із Вінницьким відділенням фірми «Авто план» на придбання автомобіля «Деу-Ланос». Суть договору полягає в тому, що вони зобов»язувались на рахунок вказаної фірми проплатите вступний внесок, а пізніше оплачувати щомісячні платежі відповідно до рахунків, які їм щомісячно направлялись. Відповідно фірма «Авто план» зобов»язувалась після деякого періоду поставити їм автомобіль. За спільною домовленістю договір був підписаний чоловіком ОСОБА_1. Відповідно до договору ними було оплачено вступний внесок приблизно у розмірі 1800 гривень та кожного місяця, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_4 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 рокуоплачували відповідні авансові щомісячні внески у розмірах відповідно до направлених фірмою рахунків. Приблизна сума щомісячних внесків становила 700 гривень. Тобто ними було оплачено 25900 грн., а загальна сума коштів, які були внесені на рахунок фірми «Автопла» становила 27700 гривень.

За рішенням Немирівського районного суду відповідач на її користь на утримання їхньої неповнолітньої дочки повинен сплачувати щомісячно , починаючи з січня 2006 року аліменти в розмірі 25 % від свого заробітку. Однак до сьогоднішнього дня жодних коштів на утримання дитини вона не отримала. В добровільному порядку ОСОБА_1 не має наміру надавати якісь кошти на утримання дочки. За таких обставин просить суд відійти від рівності часток при поділі майна виділивши їй 2/3 частини , а відповідачу 1/3 .

Відповідач позовні вимоги не визнав, попросив суд в задоволенні позову відмовити, оскільки під час спільного проживання у них власних коштів не було, працював лише він, зарплати вистачало на оплату квартири, яку вони наймали , всі кошти відповідно довгострокового договору оплачував його батько, в зв»язку з чим ІНФОРМАЦІЯ_6 року він написав заяву і передав права та обов»язки за договором батьку- ОСОБА_4. Аліменти на утримання дочки він сплачує.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 60 Сімейного кодексу України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ст.. 70 СК України у разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син і дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що він є батьком ОСОБА_1. Під час спільного проживання у сина та невістки грошей не було, оскільки працював лише син, в них народилась дитина, заробітну плату він отримував малу, тому кошти згідно договору на придбання автомобіля гроші платив він особисто. Намір придбати автомобіль був у нього, однак договір оформили на сина, т.я. він при укладенні договору забув свої документи.

Суд критично розцінює пояснення відповідача та свідка, оскільки відповідно до відповіді представника ЗАТ «АІСЕ Україна» ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 року ОСОБА_1 у відповідності до ст.. 13 Додатку НОМЕР_1 до Угоди, надіслав на адресу ЗАТ «АІСЕ Україна» заяву про передачу прав та обов»язків за Угодою ОСОБА_4.

Після виконання вимог, визначених ст.. 13 Додатку НОМЕР_1 до Угоди, між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 був підписаний протокол розрахунків від ІНФОРМАЦІЯ_7 року. Відповідно до зазначеного протоколу між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було проведено розрахунок за яким ОСОБА_4 передав ОСОБА_1 кошти в розмірі 22245,44 грн.

Відповідно до платіжних доручень ОСОБА_1 за час спільного проживання з ОСОБА_2 сплатив 20007,6 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку, що зазначені кошти необхідно розділити в рівних долях, не відступаючи від рівності часток, оскільки позивачкою в судовому засіданні не доведено, що розмір аліментів, які вона отримує недостатній для забезпечення фізичного та духовного розвитку дитини.

Керуючись ст..ст. 10,60,212-215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково. В рахунок розподілу майна, а саме коштів витрачених на придбання автомобіля «Деу - Ланос» відповідно до угоди з фірмою «Авто план» м. Київ Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10003,80 грн.

ОСОБА_1 залишити 10003,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_1на користь ОСОБА_2 116,46 грн. витрат пов»язаних з оплатою державного мита та витрат пов»язаних з інформаційним забезпеченням.

Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 діб та апеляційна скарга на рішення суду протягом 20 діб до апеляційного суду Вінницької області.