УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2006 року м.Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
|
Пінчука М.Г., Пшонки М.П., Панталієнка П.В., |
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним заповіту, про визнання права на обов'язкову долю в спадщині,
в с т а н о в и л а:
У січні 2003 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним вище позовом, який обґрунтовувала тим, що 13 серпня 1993 року квартира АДРЕСА_1 була приватизована в рівних частинах нею та ОСОБА_5, шлюб з яким було розірвано 29 червня 2000 року. У ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. По заповіту спадкоємцями певної частини квартири після його смерті стали відповідачі. Розподіл квартири технічно неможливий, у зв'язку із чим позивачка наполягала на припиненні права спільної часткової власності з відповідачками на підставі ст.115 Цивільного кодексу України й визнати за нею право власності на квартиру вцілому.
Рішенням Сакського міського суду Автономної Республіки Крим від 16 грудня 2003 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 квітня 2004 року позов задоволено частково.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно із статтею 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст.332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 квітня 2004 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.