справа № 2-38\07р. ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

іменем України

09 лютого 2007 року                               Золочівський районний суд Харківської області

в складі

головуючого                                        судді      Штих Т.В.

при секретарі                                                      Бугай Н.С.

розглянувши   у   відкритому   судовому   засідання   цивільну   справу   за   позовом   ОСОБА_1до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до Золочівського районного суду Харківської області до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 02 липня 2002 року до її чоловіка ОСОБА_3звернувся ОСОБА_2. і попросив його позичити грошові кошти в сумі 300 доларів США.

Чоловік позивачки погодився укласти договір з відповідачем і передав йому необхідну суму з сімейного бюджету, про що в присутності дружини ОСОБА_2. було складено відповідну розписку. Цією розпискою відповідач підтвердив отримання вказаної суми, та взяв на себе зобов'язання повернути їх 01 вересня 2002 року. Вважає, що таким чином між чоловіком та відповідачем з моменту передання грошей, було укладено  договір позики.

У встановлений договором строк відповідач гроші не повернув, хоча чоловік постійно йому про це нагадував.

ІНФОРМАЦІЯ_1року ОСОБА_3помер.Позивачка вказує, що вона є єдиною спадкоємицею ОСОБА_3., яка прийняла спадщину після її відкриття та вступила в права спадкування за законом , таким чином, до неї перейшли всі права та обов'язки померлого чоловіка ОСОБА_3., в тому числі і право вимоги по договору позики, яке переходить до позивачки в порядку спадкування.

Позивачка просить стягнути з відповідача на її користь грошові кошти в сумі 1515 гривень боргу, що виник за договором позики.

Позивачка зазначає, що не мала змоги звернутися до суду у встановлений законом термін та пропустила строки позовної даності з поважної причини, вказавши при цьому, що вона сама неодноразово зверталась до відповідача, який її запевняв, що протягом декількох місяців він поверне борг, крім того позивачка вказала, що вона тяжко перенесла смерть свого чоловіка, тому змушена була довгий час сама лікуватися та знаходитися в лікувальних закладах.

Згідно ч. З ст. 267 ЦК України лише за заявою сторін суд застосовує питання інституту позовної давності. В даному випадку не надійшло подібних заяв, крім того суд може застосувати принципи позовної давності тільки в випадках неповажності причин пропуску позовної давності.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про можливість визнання причин пропуску строків позовної давності поважними та розгляду справи по суті.

В судове засідання позивачка з'явилася, наголошувала на задоволенні позовних вимог. Належним чином повідомлений про дату та час слухання справи відповідач в судове засідання не з'явився, суд вважає причину його неявки неповажною, та можливим розглядати справу в його відсутність.

Вислухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи, суд доходить наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 02 липня 2002 року до ОСОБА_3. позичив ОСОБА_2. кошти в суммі еквівалент 300 доларів США, що еквівалентно 1515 гривням, офіційний курс долара за даними Всеукраїнського бухгалтерського тижневика станом на 30.11.2006 року становить 5,05 гривень за 1 долар США.

ОСОБА_3. погодився укласти договір позички з відповідачем і передав йому необхідну суму, про що було складено відповідну розписку, оригінал даної розписки оглянуто в судовому засіданні. Цією розпискою відповідач підтвердив отримання вказаної суми, та взяв на себе зобов'язання повернути їх 01 вересня 2002 року, таким чином між ОСОБА_3. і ОСОБА_2. з моменту передання грошей, було укладено договір позики, по якому ОСОБА_3. виконав свої зобов'язання, підтвердженням чого відповідно до п. 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України є вказана розписка.

У відповідності до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

2

У встановлений договором строк відповідач гроші не повернув, в зв'язку з цим позивачка звернулась до суду.

ІНФОРМАЦІЯ_1року ОСОБА_3. помер, судом оглянуто свідоцтво про смерть, видане ІНФОРМАЦІЯ_1року серія 1-ВЛ № НОМЕР_1.

Позивачка є єдиною спадкоємицею ОСОБА_3., яка прийняла спадщину після її відкриття та вступила в права спадкування за законом свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 10.11.2006 року.

Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, до позивачки перейшли всі права та обов'язки померлого чоловіка ОСОБА_3, в тому числі і право вимоги по договору позики, яке переходить до мене в порядку спадкування.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти , а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

Згідно ст.. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі. На підтвердження укладеного договору позики може бути надана розписка.

Твердження закону про укладання договору позики письмово не містить зауважень, що недодержання письмової форми договору автоматично тягне за собою недійсність договору позики. В даному випадку сторони не заперечували, що вони дійсно уклали договір позики та між ними виникли правовідносини по даному договору. До матеріалів справи залучена копія розписки позичальника, оригінал якої був оглянутий в суді. Позивачка просить суд стягнути кошти за договором позики згідно наданих суду довідок про курс долару США станом на 30.11.2006 року по причині того, що саме в той час нею була отримана довідка з банківської установи, яку вона залучила до матеріалів справи.

Вищевказане прохання позивача не суперечить вимогам чинного законодавства.

Договір позики є одностороннім та його зміст складає обов'язок позичальника повернути позикодавцю отриману суму грошей.

Сторона відповідача не надала доказів, які б свідчили про неправдивість розписок та неможливості повернути дану суму.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що в цій частині позовних вимог необхідно задовольнити позовну заяву.

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку про  задоволення позовних вимог ОСОБА_1. в повному об'ємі.

На підставі ст..ст.Ю46, 1047, 1049, 1218, ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ   :

Позовну заяву ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення боргу за договором позики - задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1, грошові кошти в сумі одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять гривен боргу, що виник за договором позики .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання її копії.