Справа № 2-29/07р.

Рішення

іменем  україни

Смт. Стара Вижівка                                                                                              14 лютого 2007р.

Старовижівський районний суд Волинської області під головуванням:

судді Кузьмінця О.М. за участю секретаря Бондар О.С.                                                 позивача ОСОБА_1                                                  відповідача ОСОБА_2.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Стара Вижівка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу в сумі 19140 грн.,

встановив:

ОСОБА_1  що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в присутності свідків передала відповідачці в позику 3480 доларів США, що в переводі на національну валюту складає 19140 грн.

Ця позика грошей була викликана умовою про те, що в дальнійшому між сторонами буде укладений договір купівлі-продажу житлового будинку, який знаходиться в селі Смідин і належить відповідачці.

Однак договір купівлі продажу жилого будинку між нею і відповідачкою не був укладений , будинок вона не оглядала і ключі від нього їй ніхто не передавав.

Оскільки відповідачка відмовляється добровільно повернути позичені кошти, то просить стягнути з неї в її користь 19140 грв. та судові витрати по справі.

В судовому засіданні ОСОБА_2. позов визнала повністю і підтвердила, що дійсно отримала від позивачки 19140 грв. в рахунок того, що в дальнійшому буде укладений договір купівлі продажу жилого будинку, який належить іншій особі, а саме ОСОБА_3. Однак гроші повернути в даний час не може через їх відсутність.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню у зв'язку з визнанням його відповідачем.

Так, згідно з ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову відповідачем суд вправі винести рішення про задоволення позову в порядку, встановленому ст. 174 ч.4 ЦПК України, якщо визнання відповідачем позову не суперечить законові і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Як з'ясовано в попередньому судовому засіданні з пояснень сторін ОСОБА_1 в рахунок домовленості про укладення в дальнійшому договору купівлі-продажу жилого будинку дійсно передала ОСОБА_2 3480 доларів США, що в переводі на національну валюту складає 19140 грн. Ця обставина також підтверджується письмовою розпискою про передачу ОСОБА_1 грошей в сумі 3480 доларів США ОСОБА_2. Однак договір купівлі-продажу будинку між ними як до так і після  передачі грошей не був укладений, а тому

-2-

отримані відповідачкою гроші підлягають поверненню у відповідності до ст. 1046 ЦК України, як такі, що отримані у позику.

Таким чином визнання відповідачем позову не суперечить законові та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача в сумі 221 грн.40 коп. в користь позивача.

Керуючись ст. 130,174 ЦПК України, ст. 1046 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 гроші в сумі 19140 грн. та судові витрати в сумі 221 грн. 40 коп., а всього 19361 грн.40 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський райсуд протягом 10 днів після його оголошення або протягом 20 днів з дня попередньої подачі заяви про його оскарження яка подається до суду на протязі 10 днів після оголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення вказаних строків для його

оскарження.