№ 2-4014/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

02 листопада 2009 року                                                                               м. Запоріжжя  

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:  

головуючого -           судді                   Сурковой В.П.,

при секретарі                                        Владиченко І.В.,

за участю представника позивачки   ОСОБА_1,                                            

 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу «Тітан-7», третя особа – територіальна громада в особі  Запорізької міської ради, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на об’єкт нерухомості в порядку спадкування за законом, -

 ВСТАНОВИВ:      

ОСОБА_2М.В. звернулася до суду з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Тітан-7» (далі ЖБК «Тітан-7») про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на об’єкт нерухомості  в порядку спадкування за законом.  

В позові зазначила, що 03.06.2003 року померла її баба ОСОБА_3, яка була матір’ю її батька ОСОБА_4.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1.

Єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 був її син ОСОБА_4 На час відкриття спадщини у квартирі АДРЕСА_2 ОСОБА_3, її син ОСОБА_4  

09.07.2009 року  її батько помер. На час  його смерті вона постійно проживала з ним, так як він був визнаний інвалідом 2 групи довічно і потребував постійного стороннього догляду.

У зв’язку з тим, що її батько ОСОБА_4 на час відкриття спадщини проживав разом зі своєї матір’ю, тобто фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, а вона на час смерті свого батька постійно  проживала разом з ним, просить встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_4 після померлої ОСОБА_3, встановити  факт її постійного проживання з батьком та визнати за нею право власності  на вказану квартиру в  порядку спадкування за законом після померлого батька ОСОБА_4

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, наполягає на їх  задоволенні.  

Відповідачка - голова правління ЖБК «Тітан-7» позов визнала, пояснив, що ОСОБА_3 є членом кооперативу, на підставі ордеру з 15.01.1974 року  постійно проживала  у ІНФОРМАЦІЯ_1. Пай за квартиру  виплачений 13.10.1983 року, але право власності на цю квартиру оформлено не було. З нею постійно проживав та був зареєстрований її син ОСОБА_4  Позивачка з 2007 року  проживала з батьком,  доглядала за ним і поховала його.

Представник третьої особи - територіальної громади в судове засідання не з’явився,  надав суду заяву, яка містить прохання  про розгляд справи без їх участі, проти позову не заперечує.    

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнані позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України. Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.        

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, свідків,  доводи представника позивачки, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 є членом ЖБК «Тітан-7», проживала та була зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується ордером № 42 від. 03.01.1974 року (а.с. 12, довідкою ЖБК «Тітан-7» від 17.07.2009 року (а.с. 11).         

03.06.2003 року ОСОБА_3 померла, заповіту не залишила. Після її смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1.  

Спадкоємцем першої черги після її смерті є  син ОСОБА_4, який на час відкриття спадщини постійно проживав з нею, а 09.07.2009 року помер.

Відповідно до ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.  

Спадкоємицею першої черги після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_2, інших спадкоємців немає.

Позивачка 19.08.2009 року зверталась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини (а.с. 28-29), але у зв’язку з тим, що ОСОБА_3 у встановленому законом порядку не зареєструвала  своє право власності на квартиру, нотаріальна контора не має можливості видати свідоцтво про право власності спадкоємцю.

Виходячи з того, що ОСОБА_2 прийняла спадщину після померлого  батька ОСОБА_4 у порядку ст. 1268 ЦК України, суд задовольняє позовні вимоги про визнання за нею права власності на цю квартиру.

Позовні вимоги щодо встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_4 після померлої ОСОБА_3, задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 ЦК УРСР 1963 року, яка діяла на час смерті ОСОБА_3, правоздатність громадянина припиняється її смертю.    

Таким чином,  підстави для встановлення факту прийняття спадщини померлим ОСОБА_4, відсутні.

В силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як вставлено в судовому засіданні, позивачка на час відкриття спадщини після смерті батька ОСОБА_4, постійно проживала разом з ним за адресою: АДРЕСА_3, що підтверджується довідкою ЖБК «Тітан-7» від 17.07.2009 року (а.с. 11), показаннями  свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, тобто в прядку ст.. 1268 ЦК України прийняла спадщину,  а відтак суд не вбачає підстав для задоволення позову щодо встановлення факту постійного проживання позивачки разом з  ОСОБА_4

Керуючись ст. ст. 3, 10, 59, 60, 208, 209, 212- 215 ЦПК України, ст. ст.1261, 1268, 1276 ЦК України, ч. 2 ст. 9 ЦК УРСР 1963 року,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2  задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на  квартиру АДРЕСА_4 в порядку спадкування за законом після померлого 09 липня 2009 року ОСОБА_4.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя                                                                                                          В.П. Суркова