33/775/86/2014(м)

                                                                                                     266/3343/14-п

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2014 р, суддя судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області ОСОБА_1 розглянувши у м. Маріуполі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 на постанову Приморського районного суду м. Маріуполя від 04 серпня 2014 року, якою матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 204-2 КУпАП, відносно ОСОБА_3 повернуті відділу прикордонної служби «Маріуполь» для подання до належного суду за підсудністю,

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови, 28 липня 2014 року до Приморського районного суду м. Маріуполя надійшов протокол про адміністративне правопорушення СхРУ №064165 від 25 липня 2014 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 204-2 КУпАП.

За змістом протоколу, ОСОБА_3, 06 липня 2014 року вибув з АР Крим через КПП РФ «Керч», минаючи контрольний пункт виїзду-в’їзду України, чим порушив вимоги ч.1 ст. 10 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя від 04 серпня 2014 року матеріали справи повернуті відділу прикордонної служби «Маріуполь» для подання до належного суду за підсудністю.

З зазначеною постановою не погодилась захисник ОСОБА_2, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просила вищезазначену постанову скасувати, провадження по справі закрити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказала, що посилання суду першої інстанції на ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» необґрунтоване, оскільки не делегує апеляційному суду м. Києва визначати підсудність справ про адміністративні правопорушення.

Окрім цього, захисник наводить доводи по суті правопорушення, вказує, що у діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, він не залишав територію України, оскільки знаходився на борту українського судна.

Згідно ст. 278 КУпАП України, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, окрім іншого, питання належності до його компетенції розгляду даної справи. Ч.2 ст. 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова Приморського районного суду м. Маріуполя від 04 серпня 2014 року не є остаточним рішенням. цією постановою не притягнуто ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, а лише вирішено питання про повернення справи для подання до належного суду.

З урахуванням цього, приходжу до висновку, що вищезазначена постанова апеляційному оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає суду першої інстанції прийняти законне рішення.

Оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду, яка апеляційному оскарженню не підлягає, апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 278, 294 КУпАП суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу на постанову Приморського районного суду м. Маріуполя від 04 серпня 2014 року матеріали справи повернуті відділу прикордонної служби «Маріуполь» для подання до належного суду за підсудністю, повернути апелянту – ОСОБА_2.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя