Справа 2-А-958/2009
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої - судді Миронової О.В.,
при секретарі – Григоренко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу Державної Автомобільної Інспекції Головного Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення -
В С Т А Н О В И В :
07.09.2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до відповідача Відділу Державної Автомобільної Інспекції Головного Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Одеській області про скасування постанови від 27.08.2009 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. за правопорушення, передбачене за ч. 1 ст. 122 КпАП України.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він не допускав порушення п. 22.3 г Правил дорожнього руху, оскільки даний пункт Правил дорожнього руху України не вимагає накриття вантажу тентом, його автомобіль дійсно не був накритий тентом, але проїжджу частину він не забруднював.
Посилаючись на порушення його прав учасника дорожнього руху, позивач просив скасувати постанову.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.
В судове засідання позивач не з’явився, надіслав на адресу суду заяву з проханням розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, суду надав письмові заперечення на позов, зазначаючи, що згідно п. 22.3 г Правил дорожнього руху перевезення вантажу дозволяється за умови, що він не створює шуму, не піднімає пилу та не забруднює проїзну частину і навколишнє середовище, тому вважає дії інспектора ДПС законними.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою відповідача на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України складений 27.08.2009 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України – порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, а саме: на 21 км автодороги Одеса-Мелітополь позивач, керуючи автомобілем «МАЗ» номерний знак НОМЕР_1, перевозив вантаж (пісок), який не був накритий тентом, тим самим піднявши пил та забруднивши проїзну частину дороги, чим порушив п. 22.3 г Правил дорожнього руху. На підставі зазначеного протоколу даною посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн.
Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб’єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач ОСОБА_1 не надав ніяких пояснень щодо порушення Правил дорожнього руху (п.22.3 г), суб’єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які підтверджували наявність складу правопорушення та відібрати пояснення від позивача, але таких доказів ні протокол, ні постанова не містить. Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В судовому засіданні представник ОСОБА_1 заперечує проти порушення ним Правил дорожнього руху, зазначаючи, що оскільки даний пункт Правил дорожнього руху України (п.22.3 г) не вимагає накриття вантажу тентом. Його автомобіль дійсно не був накритий тентом, але проїжджу частину він не забруднював. Відповідач ніяких доказів забруднення проїжджої частини суду не надав.
Статтею 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Частиною 3 ст. 162 КАС України надано адміністративному суду повноваження на прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком частини 2) , яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. За змістом ст. 293 КУпАП під час розгляду позову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни; скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв'язку з недотриманням принципу правомірної адміністративної поведінки - обґрунтованості постанови - підлягає скасуванню і справа направляється на новий розгляд до органу (посадової особи), що її постановив, оскільки потрібно з'ясовувати наявність доказів, які підтвердили вчинення адміністративного правопорушення.
Юрисдикція щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення не покладена на суди (ст. 17 ч. 2 п. 3 КАС України).
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Постанову ВН 237340 від 27.08.2009 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КпАП України відносно ОСОБА_1 визнати неправомірною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Одеської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її оголошення і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: О.В.Миронова