Справа № 2-6/2009 р.  

РІШЕННЯ  

і м  е  н  е  м      У  к  р  а  ї  н  и  

31 березня  2009 року                                                                 м. Теребовля  

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Ромазан Л.С.,

при секретарі Будз М.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_3, про визнання недійсними свідоцтва про право власності на житло від 25.12.2001 року, договору дарування квартири від 28.12.2001 року, -

В С Т А Н О В И В:  

Позивач ОСОБА_1 у серпні 2007 року звернулась в суд із позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування квартири, укладеного між нею та відповідачем 28.12.2001 року з тих мотивів, що вказаний договір нею не підписано.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги збільшила і просить суд визнати недійсним, крім договору дарування квартири від 28.12.2001 року,  свідоцтво про право власності на житло від 25.12.2001 року. Обгрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_1 та її представники у суді пояснили, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 20 червня 1993 року, виданого приватизаційним органом Микулинецької селищної ради Теребовлянського району. Вказана квартира зареєстрована Теребовлянським бюро технічної інвентаризації(надалі БТІ) у реєстрову книгу за № 5. Зазначеного свідоцтва вона не втрачала, за видачею його дубліката у встановленому законом порядку не зверталась. У зв”язку із цим, вважає, що свідоцтво  про право власності на житло від 25.12.2001 року є недійсним, а  тому і договір  дарування квартири від 28.12.2001 року, укладений між нею та відповідачем на підставі свідоцтва про право власності на житло від 25.12.2001 року ,також є недійсним. Крім того, пояснила, що вона не підписувала оспорюваний договір дарування, оскільки у приватного нотаріуса ніколи не була. Просить позов задоволити, визнавши за нею право власності на квартиру АДРЕСА_2.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник позову не визнали і суду пояснили, що договір дарування квартири від 28.12.2001 року, укладений добровільно між позивачем і нею, на підставі волевиявлення дарувальника, особисто підписаний ОСОБА_1 та посвідчений приватним нотаріусом Теребовлянського районного нотаріального округу ОСОБА_3 Правовстановлюючі документи на спірну квартиру знаходились у позивача, які вона подала нотаріусу про складення договору дарування. Вважає, що позовні вимоги позивача про визнання недійсними  свідоцтва  про право власності на житло від 25.12.2001 року та договору дарування квартири від  28.12.2001 року є безпідставними, просить у їх задоволенні відмовити за безпідставністю позовних вимог та у зв”язку із пропущенням строку для звернення до суду із вказаним позовом.

Третя особа приватний нотаріус Теребовлянського районного нотаріального округу ОСОБА_3 у судовому засіданні позову не визнала і пояснила, що оспорюваний позивачем договір дарування укладений відповідно до вимог цивільного законодавства, на підставі необхідних для цього правовстановлюючих документів та з додержанням порядку, встановленого для вчинення вказаної нотаріальної дії. Крім того, пояснила, що договір дарування квартири ОСОБА_1 підписувала особисто у її присутності та подала для складення договору свідоцтво про право власності на житло від 25.12.2001 року, довідку-характеристику від 28.12.2001 року. Вказане свідоцтво про право власності є належним правовстановлюючим документом. У задоволенні позову просить відмовити.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив

ОСОБА_1 є власником квартири  АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвами про право власності на житло від 20 червня 1993 року, від 25.12.2001 року одного і того ж змісту, виданих приватизаційним органом Микулинецькою селищною радою Теребовлянського району та зареєстрованих Теребовлянським бюро технічної інвентаризації у реєстрову книгу за єдиним № 5. Зазначеної обставини позивач та її представники  у судовому засдінанні не заперечували.

28 грудня 2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено письмовий договір дарування квартири, відповідно до якого ОСОБА_1 подарувала, а ОСОБА_2 прийняла в дар квартиру АДРЕСА_3. Вказаний договір нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Теребовлянського районного нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі № 4889.  

Оспорюваний договір дарування укладено ОСОБА_1 у період, коли вона могла давати звіт своїм діям та керувати ними, підписаний нею особисто, що підтверджується висновками експертів, котрі проводили амбулаторну судово-психіатричну експертизу (№ 04 від 18.01.2008 року) та судово-почеркознавчу експертизу (№2589 від 22.01.2009 року).

Згідно з п.2 зазначеного договору квартира, що відчужується, належить дарителю на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого приватизаційним органом Микулинецькою селищною радою Теребовлянського району від 25.12.2001 року, зареєстрованого Теребовлянським районним бюро технічної інвентаризації 25.12.2001 року в реєстрову книгу за № 5.

Свідоцтво про право власності на житло від 25.12.2001 року видане ОСОБА_1 повторно на підставі її заяви про його реєстрацію та інших документів, які бюро технічної інвентаризації втрачено.

З показань свідка ОСОБА_4 вбачається, що 11.12.2001 року ОСОБА_1 звернулась  у Теребовлянське бюро технічної інвентаризації для виготовлення дубліката свідоцтва про право власності на житло (квартиру АДРЕСА_4), яке їй було видано 25 грудня 2001 року, про що свідчать дані у додатковій реєстровій книзі № 2, реєстровий № 5. Замовлення та інші документи на реєстрацію дубліката свідоцтва про право власності Теребовлянським БТІ втрачено. У журналі замовлень за 2001 рік помилково вказано ініціали ОСОБА_1 “ОСОБА_5І.” Фактично у бюро зверталась ОСОБА_1, оскільки у журналі замовлень, додатковій реєстровій книзі № 2 зазначено саме її адресу проживання – смт.Микулинці, вул.22 Січня,12/11, і саме ця квартира належала їй на праві власності. Крім того, свідок показала, що свідоцтво про право власності на житло від 25.12.2001 року є повторним і не може бути дублікатом, як про це вказано у ньому та в інших документах БТІ, оскільки воно не відповідає вимогам, які ставляться до дубліката документа. Напис “дублікат” на оспорюваному свідоцтві вказує на те, що працівником БТІ повторно видано особі свідоцтво про право власності на нерухоме майно. У технічний документації на спірну квартиру міститься свідоцтво  право власності на житло від 20 червня 1993 року. Зміст свідоцтв про право власності на житло як від 20.06.1993 року, так і від 25.12.2001 року є одинаковим і засвідчує той факт, що власником квартири  АДРЕСА_4 у вказаний час була лише ОСОБА_1 Вважає, що будь-якого нормативного документа, який передбачав вчинення повторної реєстрації і видачі правовстановлюючого документа(оспорюваного свідоцтва про право власності на житло), в тому числі і діючої на той час Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об”єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітета будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 року № 121, працівниками БТІ не порушено.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили, що дійсно ОСОБА_1 особисто видавалось свідоцтво про право власності на житло (квартиру АДРЕСА_5) від  25.12.2001 року, яке скріплено печаткою Микулинецької селищної ради та підписом секретаря цієї ж ради ОСОБА_7  Станом на 25.12.2001 року ОСОБА_1 була єдиним власником зазначеної квартири.

Суд не приймає доводи представників позивача про недійсність свідоцтва про право власності на житло від 25.12.2001 року з підстав існування первинного свідоцтва про право власності на житло від 20.06.1993 року, яке ніким не скасоване, та порушення порядку отримання дубліката такого свідоцтва від 25.12.2001 року, виходячи із наступного.

Так, із  показань свідків, допитаних судом, пояснень третьої особи, та письмових доказів вбачається, що свідоцтво про право власності на житло від 25.12.2001 року є повторним, а не дублікатом. Оскільки воно не є дублікатом, тому й вимоги для отримання дубліката свідоцтва про право власності на нерухоме майно, які встановлені Тимчасовим положенням  про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5,  та  які ще не діяли на час виникнення спірних правовідносин, застосуванню не підлягають.

Постановою помічника прокурора Теребовлянського району від 21 серпня 2008 року, яка є нескасованою, стосовно посадових осіб Микулинецької селищної ради, Теребовлянського БТІ відмовлено в порушенні кримінальної справи з підстав, передбачених п.2 ст.6 КПК України, за відсутності в їх діях, які полягають в оформленні свідоцтва про право власності ОСОБА_1 на квартиру від 25.12.2001 року, ознак складів злочинів, передбачених ст.364,366,367 КК України.

Таким чином, суд  вважає, що свідоцтво про право власності на житло від 25.12.2001 року, видане ОСОБА_1, є дійсним, таким, що підтверджує її право власності на квартиру, яку вона подарувала відповідачу.

Також суд не приймає до уваги той факт, що ОСОБА_1, укладаючи із ОСОБА_2 договір дарування квартири від 25.12.2001 року, нічого не знала про останній через поганий слух, оскільки, як випливає із висновку експертів, які проводили амбулаторну судово-психіатричну експертизу,  остання на питання, на голосну мову, відповідала правильно по суті.

Беручи до уваги наведене, суд вважає, що договір дарування квартири від 28.12.2001 року відповідає вільному волевиявленню ОСОБА_1,  не суперечить вимогам цивільного законодавства, а тому не може бути визнаний судом недійсним.  

Відповідач ОСОБА_2 заявила письмове клопотання про відмову у позові у зв”язку із тим, що ОСОБА_1 порушено строк позовної давності для звернення до суду із позовом для захисту свого права.

Відповідно до ст.243 ЦК України від 18.07.1963 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, за договором дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність, такий договір вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому.

Згідно з ст.71,75,80 вказаного Кодексу загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін. Закінчення строку позовної давності до пред”явлення позову є підставою для відмови в позові.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом у серпні 2007 року, тобто після закінчення строку позовної давності до пред”явлення позову, такий строк пропущено нею без поважних причин, суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними свідоцтва про право власності на житло від 25.12.2001 року, договору дарування квартири від 28.12.2001 року слід відмовити за пропуском строку для звернення із позовом.

Керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 179, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.71,75,80, 243 ЦК України  від 18.07.1963 року,суд,-

В И Р І Ш И В:  

У задоволенні позову ОСОБА_1  до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_3, про визнання недійсними свідоцтва про право власності на житло від 25.12.2001 року, договору дарування квартири від 28.12.2001 року – відмовити у зв”язку із пропуском строку для звернення із позовом.  

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Тернопільської області через Теребовлянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк  з дня проголошення рішення  заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього  протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя

Справа № 2-6/2009 р.  

РІШЕННЯ  

і м  е  н  е  м      У  к  р  а  ї  н  и  

(вступна та резолютивна частини)

31 березня  2009 року                                                                 м. Теребовля  

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Ромазан Л.С.,

при секретарі Будз М.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_3, про визнання недійсними свідоцтва про право власності на житло від 25.12.2001 року, договору дарування квартири від 28.12.2001 року, -

В И Р І Ш И В:  

У задоволенні позову ОСОБА_1  до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_3, про визнання недійсними свідоцтва про право власності на житло від 25.12.2001 року, договору дарування квартири від 28.12.2001 року – відмовити у зв”язку із пропуском строку для звернення із позовом.  

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Тернопільської області через Теребовлянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк  з дня проголошення рішення  заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього  протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя

Микулинецькому селищному голові  

ОСОБА_8  

Теребовлянський районний суд надсилає копію ухвали апеляційного суду Тернопільської області від 16 червня 2009 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_3, про визнання недійсними свідоцтва про право власності на житло від 25.12.2001 року, договору дарування квартири від 28.12.2001 року.

Одночасно просимо повідомити, чи при розгляді даної цивільної справи  порушено права та обов”язки Микулинецької селищної ради.

Додаток: копія ухвали.

Голова Теребовлянського районного суду                                                              ОСОБА_9  

Микулинецькому селищному голові  

ОСОБА_8  

Теребовлянський районний суд надсилає копію ухвали апеляційного суду Тернопільської області від 16 червня 2009 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_3, про визнання недійсними свідоцтва про право власності на житло від 25.12.2001 року, договору дарування квартири від 28.12.2001 року.

Одночасно просимо повідомити, чи при розгляді даної цивільної справи  порушено права та обов”язки Микулинецької селищної ради.

Додаток: копія ухвали.

Голова Теребовлянського районного суду                                                              ОСОБА_9  

Микулинецькому селищному голові  

ОСОБА_8  

Теребовлянський районний суд надсилає для відому та можливого оскарження копію рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 31 березня 2009 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_3, про визнання недійсними свідоцтва про право власності на житло від 25.12.2001 року, договору дарування квартири від 28.12.2001 року.

Додаток: копія рішення суду.

Суддя Теребовлянського районного суду                                                        Л.С. Ромазан  

Микулинецькому селищному голові  

ОСОБА_8  

Теребовлянський районний суд надсилає для відому та можливого оскарження копію рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 31 березня 2009 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_3, про визнання недійсними свідоцтва про право власності на житло від 25.12.2001 року, договору дарування квартири від 28.12.2001 року.

Додаток: копія рішення суду.

Суддя Теребовлянського районного суду                                                        Л.С. Ромазан