Справа № 1-2/2009 р.  

В И Р О К  

і м  е  н  е  м      У  к  р  а  ї  н  и  

6 серпня 2009 року   Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої: судді Ромазан Л.С.,

при секретарі  Будз М.В.,

за участю прокурора Миронова В.А.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1  ,  

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, несудимого,

за ч.3 ст.342, ч.1 ст.345, ч.2 ст.345,  ч.2 ст.383  КК України, -

В С  Т А Н О В И В:  

Підсудний ОСОБА_1 17 січня 2008 року  біля 11 год., знаходячись у с.Варваринці Теребовлянського району Тернопільської області, де він проживає разом із ОСОБА_2, під час здійснення працівником правоохоронного органу відділу податкової міліції ДПІ у Теребовлянському районі ОСОБА_3  своїх службових обов”язків, які полягали у проведенні на підставі судового рішення обшуку в його житловому будинку та інших господарських будівлях, застосовуючи активну фізичну протидію здійсненню ним своїх службових обов”язків, вирвав із  рук ОСОБА_3 вилучену пляшку із рідиною та розбив її, схопив його за куртку та порвав її, вирвав із його рук пакет із етикетками на пляшки з написом “горілка особлива з перцем “Чарочка”, штовхнув у груди, виштовхнув із будинку на вулицю. Крім того, у той час, коли ОСОБА_3 виявив акцизні марки та вилучив їх, ОСОБА_1, перешкоджаючи йому провести обшук, підбіг до нього та умисно спричинив йому легкі тілесні ушкодження у вигляді синця та садна на лівій руці, вирвав із рук акцизні марки та порвав їх. Також під час вчинення опору ОСОБА_3,  підсудний висловив погрозу позбавити його життя, яку останній сприйняв як реальну.  

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 під час складення ОСОБА_3 протоколу обшуку намагався його вирвати, внаслідок чого зім”яв вказаний протокол та частково надірвав.

Вчиненням опору ОСОБА_3 під час виконання ним своїх службових обов”язків, поєднаного із насильством, ОСОБА_1 примусив його до виконання явно незаконних дій, а саме  непроведення до кінця слідчої дії - законного обшуку.

Крім того, 17.01.2008 року ОСОБА_1 склав завідомо неправдиву заяву голові ДПА у Тернопільській області про отримання шляхом вимагання у нього та в інших підприємців начальником  ВПМ ДПІ у Теребовлянському районі ОСОБА_4 хабарів. Однак, вказані у заяві факти вчинення ОСОБА_4 тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України,  не підтвердились.

Допитаний у судовому засіданні  підсудний ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні злочинів, передбачених  ч.3 ст.342, ч.1 ст.345, ч.2 ст.345, ч.2 ст.383 КК України, і показав, що 17 січня 2008  року він знаходився за місцем свого проживаня у ІНФОРМАЦІЯ_5, де проживає разом із ОСОБА_2 Біля 9 год. до його місця проживання прийшли працівники податкової міліції ОСОБА_3 та інші, котрі пред”явили свої службові посвідчення та постанови суду про проведення обшуку  в житловому будинку та інших господарських будівлях. Оскільки разом із працівниками  податкової міліції прийшли також поняті ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з котрими він був знайомий, це його розгнівило і він вирішив перешкодити вказаним працівникам правоохоронного органу провести обшук. З цією метою, він вирвав із  рук ОСОБА_3 вилучену ним пляшку, наповнену алкогольним напоєм, та розбив її, схопив його за куртку та, потягнувши, порвав її, вирвав із його рук пакет із етикетками на пляшки з написом “горілка особлива з перцем “Чарочка”, штовхнув у груди, виштовхнув із будинку на вулицю. Підтвердив той факт, що після того, як ОСОБА_3 виявив акцизні марки та вилучив їх, він підбіг до нього та спричинив йому удар по руці, вирвав із його рук акцизні марки та порвав їх. Також, вчиняючи опір ОСОБА_3 під час виконання ним своїх службових обов”язків,  він декілька раз погрожував йому позбавити його життя, яку вважає, що останній сприйняв як реальну. Не заперечив у судовому засіданні і того факту, що намагався вирвати у ОСОБА_3 протокол обшуку, який він почав складати, зім”явши його та частково надірвавши. Вважає, що такими своїми діями із застосуванням насильства примусив ОСОБА_3 до того, що він не провів обшуку у житловому та інших приміщеннях. Також визнає вину у тому, що склав завідомо неправдиву заяву голові ДПА у Тернопільській області про отримання шляхом вимагання у нього та в інших підприємців начальником  ВПМ ДПІ у Теребовлянському районі ОСОБА_4 хабарів, хоча фактично такої події не було.  У вчиненому щиро розкаюється,  погоджується з усіма доказами, зібраними органом досудового слідства і які доводять його вину у вчиненні вказаного злочину, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.  

За таких обставин, відповідно до ч.3 ст.299 КПК України, суд вважає визнати недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.

Таким чином,  суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, та кваліфікує його дії за ознаками  ч.3 ст.342 КК України як опір працівникові правоохороного органу під час виконання ним своїх службових обов”язків, поєднаний із примушенням його шляхом насильства до виконання явно незаконних дій (непроведення слідчої дії - обшуку), за ч.1 ст.345 КК України як погроза вбивством щодо працівника правоохоронного органу у зв”язку з виконанням цим працівником службових обов”язків, за ч.2 ст.345 КК України як  умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень  у зв”язку з виконанням цим працівником службових обов”язків, за ч.2 ст.383 КК України як завідомо неправдиве повідомлення органу дізнання про вчинення злочину, поєднаного з обвинуваченням особи в тяжкому злочині.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд,  відповідно до вимог ст.50, 65 КК України, враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, особу винного, а також обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що пом’якшують покарання, суд відносить те, що підсудний щиро розкаявся у вчиненому, повністю визнав свою вину,  сприяв суду у розкритті злочинів.

  Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, є те, що підсудний вчинив злочини у зв”язку з виконанням потерпілим службового обов”язку.  

Аналізуючи в сукупності наведені обставини, враховуючи особу підсудного, який не судимий, позитивно характеризується за місцем свого проживання, суд приходить до переконання, що у ОСОБА_1 є можливість виправлення без відбування покарання у виді обмеження волі, призначеного йому судом в межах санкції статтей обвинувачення за правилами ч.1 ст.70 КК України.  За таких обставин підсудний  підлягає звільненню від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст.323,324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:  

ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.342, ч.1 ст.345, ч.2 ст.345, ч.2 ст.383 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.3 ст.342 КК України  1 (один) рік  обмеження волі;

за ч.1 ст.345 КК України 1 (один) рік і 3(три) місяці обмеження волі;

за ч.2 ст.345 КК України 1(один) рік і 6 (шість) місяців обмеження волі;

за ч.2 ст.383 КК України 2(два) роки обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання призначити ОСОБА_1 2 (два) роки обмеження волі.  

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_1 обов”язки, передбачені п.2,3 ч.1 ст.76 КК України, а саме не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній – підписку про невиїзд.  

На вирок може бути апеляцію до апеляційного суду Тернопільської області   через Теребовлянський районний суд протягом п”ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуюча: