Справа № 22-1502 Головуючий у І інст. Прачук Л.І.
Категорія 19.27 Доповідач – Собіна І.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 листопада 2009 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого – судді Собіни І.М.
Суддів Пашкевича О.О., Мельника Ю.М.
при секретарі судових засідань Демчук О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою Радивилівського відділення Першої всеукраїнської кредитної спілки на заочне рішення Радивилівського районного суду від 7 вересня 2009 року у справі за позовом Радивилівського відділення Першої всеукраїнської кредитної спілки до ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредиту в сумі 28177 грн. 96 коп.,
в с т а н о в и л а:
Заочним рішенням Радивилівського районного суду від 7 вересня 2009 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 солідарно на користь Радивилівського відділення Першої всеукраїнської кредитної спілки заборгованість по кредитному договору № 713 від 28 грудня 2007 р. в сумі 22342 грн. 86 коп., в тому числі 13571,03 грн. – основної заборгованості за кредитом станом на 02 вересня 2009 р., 2649,81 грн. – заборгованості по відсотках за користування кредитом та 6131,02 грн. – пені за несвоєчасність виконання зобов’язань станом на 16 березня 2009 р.
В іншій частині позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
У поданій на це рішення апеляційній скарзі Радивилівське відділення Першої всеукраїнської кредитної спілки вказує на його незаконність, неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Суд першої інстанції при ухваленні рішення про часткове задоволення позову не забезпечив їх законного права на дострокове повернення кредитних коштів при умові порушення відповідачкою позичальником ОСОБА_1 п. 4.4. кредитного договору.
Так, місцевий суд необґрунтовано задовольнив їх вимоги тільки в частині суми, яка повинна бути сплачена позичальником ОСОБА_1 станом на 01 вересня 2009 р. згідно графіка погашення кредиту, безпідставно вважаючи, що дострокове повернення кредитних коштів можливе тільки за умови дострокового розірвання кредитного договору.
Посилаючись на наведене, просить рішення змінити і задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачі повторно в судове засідання не з”явились і не повідомили причин своєї неявки. Конверти з копіями апеляційних скарг повернулися суду з відмітками: “за зазначеними адресами не проживають”.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов”язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
За таких обставин, суд вирішив справу розглядати без участі відповідачів.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи прийшла до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Судом встановлено, що 28 грудня 2007 р. між Радивилівським відділенням Першої всеукраїнської кредитної спілки та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту № 713, за умовами якого остання отримала 25000 грн. на комерційні цілі строком на 24 місяці, тобто до 28 грудня 2009 року включно під 0,123% від суми повернутого кредиту за кожний день користування кредитом.
З метою забезпечення повернення кредитних коштів по цьому договору 28 грудня 2007 р. між Радивилівським відділенням Першої всеукраїнської кредитної спілки та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було укладено договори поруки № 713/п, відповідно до умов яких відповідальність поручителів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 настає у випадку, коли боржник ОСОБА_1 не виконує або неналежним чином виконує свої грошові зобов’язання за договором кредиту, і всі вони несуть солідарну відповідальність по кредиту перед Радивилівським відділенням Першої всеукраїнської кредитної спілки в повному обсязі.
Відповідно до п. п. 2.5., 2.6., 3.1. договору про надання кредиту позичальник ОСОБА_1 повинна була щомісячно сплачувати частку основної суми кредиту та відсотків по ньому в розмірі 1600 грн. 03 коп.
Як видно з матеріалів справи, починаючи з вересня 2008 року від ОСОБА_1 в касу Радивилівського відділення Першої всеукраїнської кредитної спілки надходили суми, недостатні для погашення заборгованостей планових платежів. Останній платіж в неповній сумі надійшов в листопаді 2008 року (а. с. 14).
Про необхідність погашення заборгованості по кредиту 19 грудня 2008 року позичальнику ОСОБА_1 та її поручителям ОСОБА_2 і ОСОБА_3 були направлені письмові нагадування, в яких вказано суму заборгованості по кредиту (а. с. 30 – 32), на які відповіді не було отримано.
Оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами, то суд, виходячи із змісту п. п. 2.5., 3.1. договору про надання кредиту від 28 грудня 2007 р. № 713, правомірно задовольнив в повному обсязі позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитом в сумі 2640,11 грн. і пені в сумі 6131,02 грн.
Однак, є обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову в частині стягнення суми основного боргу по неповернутому кредиту в сумі 13571,03 грн., суд першої інстанції порушив вимоги п. 4.4. договору про надання кредиту від 28 грудня 2007 р. № 713.
Відповідно до п. 4.4. цього договору кредитодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту та процентів по ньому частково або у повному обсязі у разі несвоєчасного повернення частини кредиту.
Виходячи із змісту вказаного пункту договору про надання кредиту, необхідно стягнути з відповідачів на користь позивача всю суму заборгованості по основному боргу, а саме 19406 грн. 83 коп. Тоді вся сума, яку необхідно стягнути з відповідачів, становитиме 28177 грн. 96 коп. і складається із 19406 грн. 83 коп. /заборгованості по основному боргу за кредит/ плюс 2640,11 грн. /відсотків за користування кредитом/ плюс 6131,02 грн. /пені/.
Отже, рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому згідно із п. 4 ч. 1 ст. 309 Цивільного процесуального кодексу України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по справі про задоволення позовних вимог.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції змінити.
На підставі наведеного, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Радивилівського відділення Першої всеукраїнської кредитної спілки задовольнити.
Заочне рішення Радивилівського районного суду від 7 вересня 2009 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 солідарно на користь Радивилівського відділення Першої всеукраїнської кредитної спілки заборгованість по кредитному договору № 713 від 28 грудня 2007 р. в сумі 28177 грн. 96 коп.
Стягнути із ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь Радивилівського відділення Першої всеукраїнської кредитної спілки 260гривень судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене сторонами в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців, починаючи з дня набрання ним законної сили.
Головуючий І.М.Собіна
Судді О.О.Пашкевич
Ю.М.Мельник