ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

05 листопада 2009 року                                        Справа №2а-4994/09/0870

(10 год. 26 хв.)                                                              м.Запоріжжя

     Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Садового І.В.,

при секретарі судового засідання – Марченко І.В.,  

за участю:

представника позивача: Кравченка С.І.

представника відповідача: Благодіра Р.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкос – Трейдінг»

                              до: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі  

                                    м.Запоріжжя

                            про: скасування податкового повідомлення – рішення №0006291501/0 від  

                                    28.08.2009

04.09.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю «Юкос – Трейдінг»  звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя про скасування податкового повідомлення – рішення №0006291501/0 від 28.08.2009.

Ухвалою суду від 07.09.2009 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-4994/09/0870, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 01.10.2009. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 05.11.2009 для надання сторонами додаткових доказів.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 05.11.2009 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Судом оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Представник позивача підтримав вимоги позовної заяви з підстав, зазначених у позові. Просить скасувати податкове повідомлення – рішення від 28.08.2009 №0006291501/0, яким визначено суму податкового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 7 046 429 грн., у тому числі за основним платежем – 5 603 990 грн. та за штрафними фінансовими санкціями – 1 442 439 грн. Зокрема зазначає, що ТОВ «Юкос - Трейдінг» в 2008 році мав господарські відносини з ТОВ «Асан» по купівлі матеріальних цінностей. Але придбані товари у зв'язку з кризовою ситуацією в економіці були реалізовані лише в 2009 році. Так як фактично існує негласна заборона в податковій інспекції на прийняття декларацій з від'ємним значенням, отриманий податковий кредит задекларовано лише після реалізації товару та отримання податкових накладних. Виправлення вимушеної помилки здійснено в порядку визначеному законом з відображенням в уточнюючій декларації. Таким чином, ТОВ «Юкос - Трейдінг» не допускав порушень п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України  «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР із змінами та доповненнями, а тому у ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя були відсутні підстави для визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 7 046 429 грн. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача з позовними вимогами не погодився з підстав, зазначених у наданих запереченнях від 30.09.2009. Зазначає, що платник податку, який не отримав податкову накладну, але оплатив товари (послуги) та отримав їх, має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. Таке звернення дає право отримувачу товарів (послуг) на включення сплачених постачальнику сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Законом не передбачено можливості для платника податків (у даному випадку позивачу) приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. Записи в податковому обліку про податкові накладні, отримані із запізненням, не можуть бути прирівняними до записів про самостійно виправлені помилки. Просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи та надані додаткові докази та пояснення, заслухавши представників сторін, суд –  

ВСТАНОВИВ:  

В період з 20.08.2009 по 25.08.2009 Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкос - Трейдінг» з питання виявлення арифметичних або методологічних помилок у поданій платником звітності за квітень, травень, червень 2009 року. За результатами перевірки складено акт №583/16/34718961 від 25.08.2009.

Як зазначено в акті перевірки податковою було встановлено, що платником податків – ТОВ «Юкос – Трейдінг» включено до дозволеного податкового кредиту уточнюючих розрахунків за квітень 2009 року суму у розмірі 18 535 грн., за травень 2009 року суму у розмірі 3 179 344 грн., за червень 2009 року суму у розмірі 2 406 111 грн. по контрагенту – постачальнику товарів (послуг) ТОВ «Асан» (ІПН 136295508267).

З метою визначення достовірності формування підприємством податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2009 року ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя до ТОВ «Юкос - Трейдінг» направлено лист (вих.№14621 від 21.07.2009) щодо надання завірених копій податкових накладних, які дають право на формування податкового кредиту до 11.08.2009. Документи відповідачем не були надані.

Згідно довідково – пошукової системи ДПА України встановлено, що контрагент – ТОВ «Асан» знаходиться на обліку у Бердичевській ОДПІ Житомирської області. З 01.10.2008 по теперішній час не звітує, таким чином, податкові зобов’язання по ТОВ «Юкос – Трейдінг» за вищезазначені періоди у сумі 5 603 990 грн. не задекларовано.  

ТОВ «Асан» перебуває у 5-му стані «порушено провадження у справі про припинення», передано матеріали до суду про визнання установчих документів недійсними.

Згідно висновків акту перевірки перевіркою податкової звітності встановлено:

На підставі п.10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР із змінами та доповненнями та п.п.4.2.2 ст.4 Закону України від 21.12.2000 №2181 - III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (із змінами та доповненнями) :

- зменшується сума дозволеного податкового кредиту (р. 10.1 колонки Б уточнюючого розрахунку ) за квітень 2009 року на суму 18 535 грн., що тим самим збільшує суму, що за результатами звітного періоду підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного періоду за квітень 2009 року на 18 535 грн.;

- зменшується сума дозволеного податкового кредиту (р. 10.1 колонки Б уточнюючих розрахунків) за травень 2009 року на суму 3 179 344 грн., що тим самим  збільшує суму, що за результатами звітного періоду підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного періоду за травень 2009 року на 3 179 344  грн.;

- зменшується сума дозволеного податкового кредиту (р. 10.1 колонки Б уточнюючих розрахунків)  за червень 2009 року  на суму 2 406 111 грн., що тим самим збільшує суму, що за результатами звітного періоду підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного періоду за червень 2009 року на 2 406 111 грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем було винесено податкове повідомленням-рішення від 28.08.2009  №0006291501/0, відповідно до якого згідно з п.п.б п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР із змінами та доповненнями визначено суму податкового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 7 046 429 грн., у тому числі за основним платежем – 5 603 990 грн. та за штрафними фінансовими санкціями – 1 442 439 грн.

Зазначене рішення в апеляційному порядку позивачем не оскаржувалося.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності вважаю, що позовні вимоги не підлягають  задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР із змінами та доповненнями визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, що визначена згідно з цим Законом.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР із змінами та доповненнями.

Так, відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку…

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Позивач на вимогу суду не надав податкові накладні та інші документи, що підтверджують його право на податковий кредит.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР із змінами та доповненнями датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій:  

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;  

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому, відповідно до пункту 7.2.3 пункт 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР із змінами та доповненнями податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал якої надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Таким чином, податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов’язань.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР із змінами та доповненнями у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отже, платник податку, який не отримав податкову накладну, але оплатив товари (послуги) та отримав їх, має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. Таке звернення дає право отримувачу товарів (послуг) на включення сплачених постачальнику сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Законом не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. Тобто, якщо на дату виникнення права на податковий кредит (в тому числі і в частині окремих сум податку), платник таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.

Згідно із загальним правилом формування податкового кредиту, встановленим підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Діюче законодавство розрізняє арифметичні та методологічні помилки.

Згідно з роз'ясненням Комітету Верховної ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 №06-10/167. Згідно з цим листом під терміном «арифметична помилка» слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема, при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлено кому при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесено підсумок з додатка тощо).

Під «методологічною помилкою» слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Таким чином, записи в податковому обліку про податкові накладні, отримані із запізненням, не можуть бути прирівняними до записів про самостійно виправлені помилки.

Враховуючи вищевикладене та те, що позивач не підтвердив право на податковий кредит відповідними документами позовні вимоги не підлягають задоволенню. Судові витрати слід віднести на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163, 167 КАС України, суддя

ПОСТАНОВИВ:  

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкос - Трейдінг» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя про скасування податкового повідомлення – рішення від 28.08.2009 №0006291501/0  відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови не у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.  

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.  

Суддя                          І.В.Садовий

Постанова складена у повному обсязі 09.11.2009.