Справа № 4.3/2-1320/2007р.
РІШЕННЯ
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
02 лютого 2007р. Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Г.М. Козирєвої
при секретарі - Н.В. Нетецькій
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про встановлення факту приналежності документу та визнання права власності на 1/2 частину квартири в порядку спадкоємства згідно із законом,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася в суд з позовом, у якому просить встановити той факт, що свідоцтво про право власності на житло - квартиру №АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_4, видане відділом приватизації Харківського міжміського БТІ від 03.11.1997р. належить ОСОБА_4 та визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири №АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4., а в цілому на всю квартиру за тією ж адресою.
При цьому позивачка свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що вказана квартира була зареєстрована на праві приватної власності: в 1/2 частині - за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації Харківського міжміського БТІ від 03.11.1997р. і в 1/2 частині - за нею за тією ж підставою. Чоловік позивачки помер ІНФОРМАЦІЯ_1. і спадкоємцем після його смерті стала позивачка, яка прийняла спадщину у вигляді 1/2 частини квартири, проте у встановлений законом бти місячний термін до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звернулася. Відповідачі - діти позивачки на спадок не претендують. Зокрема, при зверненні позивачки до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадку, останній було відмовлено з посиланням на те, що у свідоцтві про право власності на квартиру власником вказаний ІНФОРМАЦІЯ_2, а у свідоцтві про смерть та інших документах прізвище її чоловіка вказано правильно ІНФОРМАЦІЯ_3, що спростовує факт приналежності йому свідоцтва. Такі обставини змусили позивачку звернутися до суду.
У судове засідання з'явилася позивачка і повністю підтримала позовні вимоги. Відповіда'іі по справі - діти позивачки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не явилися, проте надали суду завірені заяви, у яких просили слухати справу у їх відсутність, прати задоволення позовних вимог не заперечували.
Суд, вислухавши пояснення позивачки у справі, перевіривши й оцінивши матеріали справи, а також надані докази в їхній сукупності, вважає, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню по наступних підставах.
Судом встановлено, що, згідно довідки НОМЕР_1, виданою КП «Харківським районним бюро технічної інвентаризації» квартира №АДРЕСА_1 зареєстрована по праву приватної власності: у 1/2 частині - за ОСОБА_4 та у 1/2 частині - за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого відділом приватизації Харківського міжміського бюро технічної інвентаризації від 03.11.1997р.
У свідоцтві про право власності на вказану квартиру, виданого відділом приватизації Харківського міжміського БТІ від 03.11.1997р. неправильно власником вказаний ОСОБА_4, проте як згідно усіх документів правильне написання прізвища - ІНФОРМАЦІЯ_3. Даний факт спростовує приналежність останньому свідоцтва про право власності на житло.
Той факт, що свідоцтво про право власності на квартиру №АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей позивачки, свідоцтвом про смерть, свідоцтвом про одруження, а також довідкою з КП «ХРБТІ». Таким чином, на підставі ст. 256 п.6 ЦК України судом встановлений факт приналежності ОСОБА_4. правовстановлюючого документу.
Чоловік позивачки - ОСОБА_3. помер ІНФОРМАЦІЯ_1., що підтверджується свідоцтвом про смерть. Спадкоємицею згідно із законом після смерті стала його дружина -позивачка по справі. Інші спадкоємці - діти позивачки та відповідачі по справі на спадок не претендують, що підтверджується завіреними заявами від їх імені.
Позивачка після смерті чоловіка прийняла спадок у вигляді 1/2 частини житлової квартири за вказаною вище адресою фактично, поховала чоловіка, забрала його речі, користувалася квартирою та була в ній зареєстрована після смерті чоловіка, проте у встановлений законом бти місячний термін до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звернулася.
У відповідності зі ст.5ч.З ЦК України «Якщо цивільні відносини виникли раніше й
регулювалися актом цивільного законодавства, що втратив дію, новий акт цивільного
законодавства застосовується до прав й обов'язків, які виникли з моменту вступу його в
чинність». Позивачка прийняла спадок у 1999 році, тобто в період дії Цивільного кодексу 1963
року, отже на ці правовідносини поширюється дія ст. ст. 549, 529 України 1963 року.
У відповідності до ст. 549 ЦК України позивачка прийняла спадщину у вигляді 1/2 частини квартири після смерті чоловіка фактично, проживала разом із спадкодавцем на момент його смерті, є спадкоємицею першої черги згідно із ст. 529 ЦК України.
Таким чином, беручи до уваги викладені обставини та встановлення факту приналежності документу, суд вважає за доцільне визнати за позивачкою право власності на 1/2 частину спадкоємної житлової квартири у порядку спадкоємства згідно із законом після смерті чоловіка ОСОБА_4., а в цілому на всю квартиру.
Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 15, 60, 61, 131, 212, 215, 256п.6 ЦПК України, ст.ст. 529, 549 ЦК України 1963р., суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про встановлення факту приналежності документу та визнання права власності на 1/2 частину квартири в порядку спадкоємства згідно із законом - задовольнити повністю.
Встановити той факт, що свідоцтво про право власності на житло - квартиру №АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_4, видане відділом приватизації Харківського міжміського БТІ від 03.11.1997р. належить ОСОБА_4.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири №АДРЕСА_1 в порядку спадкування за
законом після смерті чоловіка ОСОБА_4., а в цілому на всю квартиру за тією ж адресою.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду її інстанції може бути подано протягом 10ти днів від дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.