Справа № 4.3/2-1479/2007р.
РІШЕННЯ
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
06 лютого 2007р. Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Г.М. Козирєвої
при секретарі - Н. В. Нетецькій
за участю адвоката -ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Покотилівка цивільну справу за позовом
ОСОБА_2 до Мерефянської міської Ради про визнання права власності на
житловий будинок як за забудовником,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом, у якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок, розташований за адресою: м.Мерефа, АДРЕСА_1 як за забудовником. Свої позовні вимоги мотивує тим, що за вказаною адресою знаходився старий житловий будинок, який належав йому в цілому на підставі свідоцтва про право на спадок, посвідченого НОМЕР_1 і на підставі свідоцтва на спадок, посвідченого НОМЕР_2. У період з 2003 по 2005 рік позивачем був знесений старий житловий будинок і побудований новий.
Рішенням Мерефянської міської Ради від 13.12.2005р. позивачу було дозволено зберегти і прийняти в експлуатацію самовільно збудований житловий будинок. По акту будинок був прийнятий до експлуатації, проте право власності оформлено не було. Ці обставини змушують позивача звернутися до суду.
У судове засідання з'явився позивач і підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі. Представник Мерефянської міської Ради Харківського району в судове засідання не з'явився, надавши заяву, у якій просить справу слухати в його відсутність, проти позову не заперечує й визнає його повністю.
Суд, вислухавши пояснення позивача і дослідивши усі зібрані в справі докази в їхній сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню по наступних підставах.
Судом встановлено, що згідно довідки КП «Харківського районного бюро технічної інвентаризації» № НОМЕР_3. житловий будинок № АДРЕСА_1, Харківського району і області був зареєстрований по праву приватної власності у цілому за ОСОБА_2 на підставі свідоцтв про право на спадок, посвідчених 1ю державною нотаріальною конторою Харківського району р.№ НОМЕР_1. і р.№ НОМЕР_2.
У період з 2003 року по 2005 рік на земельній ділянці за вказаною вище адресою старий житловий будинок позивачем був знесений і побудований самовільно новий житловий будинок.
Як вбачається із рішення Мерефянської міської Ради №НОМЕР_4. новий житловий будинок, зведений самовільно, позивачу було дозволено зберегти та прийняти в експлуатацію.
Новий житловий будинок, зведений самовільно закінчений будівництвом та був прийнятий до експлуатації, що підтверджується актом державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкту від 05.04.2006р.
У відповідності до рішення Харківської районної державної адміністрації № НОМЕР_5. вказаний акт було затверджено.
Відповідно до ст. 376 ч.3 ЦК України «Право власності на самовільно побудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, що здійснила самовільне будівництво на земельній ділянці, яка не була йому відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під вже побудоване нерухоме майно».
У відповідності зі ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли від дня вступу їх у чинність.
Згідно ст.331 ЦК України: ст.. 331 Набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва (Назва статті 331 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3201-1У (3201-15) від 15.12.2005р.)
1. Право власності на нову річ, що виготовлена (створена) особою, здобувається нею,
якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору є власником цієї речі.
2. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення
будівництва. Якщо договором або законом передбачене прийняття нерухомого майна в
експлуатацію, право власності виникає з моменту його прийняття в експлуатацію».
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
3. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів,
обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Той факт, що позивачу належить самовільно зведений житловий будинок також підтверджується копією технічного паспорту, виданого на його ім'я.
Таким чином, беручи до уваги викладене і представлені докази, суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_2 право власності на самовільно зведений житловий будинок, розташований за вказаною вище адресою, як за забудовником.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 15, 60, 61, 131, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 319, 325, 328, 331 ч.1, 2, 376ч.3 ЦК України 2003, суд
ВИРІШИВ:
Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок, розташований за адресою: м. Мерефа, АДРЕСА_1, Харківського району і області, як за забудовником.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду її інстанції може бути подано протягом 10ти днів від дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.