У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі :

          Головуючого                    Скотаря А.М.,

Суддів                               Філатова В.М., Мороза М.А. 

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 липня 2006 року справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28.04.2005 р. та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 27.07.2005 р..

                   Цим вироком 

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше несудимий

засуджений за ст.. 365 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов”язані з виконанням функцій представника влади строком на 2 роки.

         На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком 2 роки.

         Відповідно до ст. 76 КК України ОСОБА_2 зобов”язано повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

         Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 27.07.2005 р. вирок суду залишено без змін.

         За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за перевищення службових повноважень, що супроводжувалось застосуванням насильства до потерпілого ОСОБА_1.

Будучи старшим дільничним інспектором Ленінського РВ ММУ УМВС України у Миколаївській області ОСОБА_2 19.12.2001 р. у денний час у приміщенні комп”ютерного клубу, розташованого у АДРЕСА_1, разом з дільничними інспекторами Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області Авраменко С.О. та Сєдовим А.Г., затримували ОСОБА_1, який підозрювався у вчиненні розбійного нападу.

Слідуючи разом з затриманим в автомобілі до опорного пункту по АДРЕСА_2 та у приміщенні опорного пункту ОСОБА_2 наніс потерпілому ОСОБА_1 удари по  обличчю, голові та різним частинам тіла, внаслідок чого ОСОБА_1 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження.

         У касаційній скарзі потерпілий, не оспорюючи правильності кваліфікації та обґрунтованості засудження ОСОБА_2, порушує питання про скасування постановлених по справі судових рішень у частині призначеного засудженому покарання, оскільки вважає його м”яким.

  Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 365 ч.2 КК України, ґрунтуються на сукупності зібраних та досліджених в судовому засіданні доказах, що не оспорюється у скарзі потерпілим.

Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані.

Викладені в скарзі потерпілого доводи про м”якість обраного ОСОБА_2 покарання та необхідність у зв”язку з цим скасування постановлених по справі судових рішень у частині призначеного покарання, перевірені і визнані безпідставними.

При призначенні засудженому ОСОБА_2 покарання суд у повній мірі врахував ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, дані про його особу, що відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Колегія суддів вважає обрану ОСОБА_2 міру покарання справедливою та достатньою для його виправлення.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які б тягли зміну чи скасування постановлених по справі судових рішень не встановлено.

         Керуючись ст. 389, 394-396 КПК України, колегія суддів

                                               У х в а л и л а :

         У задоволенні касаційної скарги потерпілому ОСОБА_1 відмовити.

С У Д  Д І :

  Скотарь А.М.                       Філатов В.М.                     Мороз М.А.