Справа № 2-296/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„ 28 „  жовтня 2009р.                             смт. Новгородка

        Новгородківський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді         Пасічника Д.І.,

при секретарі             Уманській З.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Новгородка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новомиколаївської сільської ради, ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, та зобов’язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду з вимогами про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та зобов’язання вчинити дії. Свої вимоги мотивував тим, що 25 листопада 1993 року Новомиколаївською сільською радою було прийнято два рішення № 18 та 19, відповідно до яких їй було виділено 0,65 га. Крім того, згідно рішення сільської ради № 22 від 22.08.2006 року додатково було виділено 0,01 га. На даний час відповідач ОСОБА_2 перешкоджає позивачці користуватись 0,01 га., зайнявши її та перешкоджаючи в’їзду до території домоволодіння позивачки. Неодноразові звернення позивачки до сільської ради щодо вирішення спору бажаних результатів не дали. На цій підставі просила зобов’язати Новомиколаївську сільську раду відновити межові знаки домоволодіння позивачки, зобов’язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди для доступу до свого домоволодіння, стягнути солідарно з відповідачів моральну шкоду в сумі 1000,00 грн. та судові витрати.

    В судовому засіданні позивач та представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги повністю підтримали, просили суд задовольнити позов. Суду позивачка пояснила, що у будинку проживає з 1986 року. Раніше стосунки із сусідами були нормальні. На початку 90-х років, коли приватизували землю сільська рада їй виділила 0,65 га., проте на даний час її фактично позбавили частини належної їй землі, за які вона сплачувала земельний податок. Через бездіяльність сільської ради та створення перешкод ОСОБА_2 просила суд стягнути моральну шкоду.

    Відповідачі та їх представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнали, просили суд відмовити в його задоволенні. Свою позицію мотивували тим, що позивачу, згідно погосподарської книги з 1986 року належить 0,46 га. землі. Починаючи з 2000 років згідно погосподарської книги – 0,47 га. землі. ОСОБА_5 пояснила, що у вісімдесятих роках і земля і будинки належали колгоспу. Новомиколаївська сільська рада була створена в 1988 році і погосподарські книги були передані до сільської ради з Інгуло-Кам»янської сільської ради.

    Пояснила, що спір виник через те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не могли домовитись щодо в’їзду до господарських будівель та городу. Про цей спір сільській раді відомо, неодноразово і голова сільської ради і землевпорядник виходили на місце та намагались вирішити спір, проте позитивних результатів не досягли.

    Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона постійно проживає в с.Новомиколаївці. З моменту створення сільської ради працює секретарем сільської ради. На початку 90-х масово приватизували землю і сільська рада всім виділяла по 0,60 га. землі для приватизації. Позивачці спершу рішенням сільської ради № 18 виділили 0,05 га. до 0,60 га., а потім, рішенням № 19 дозволили приватизувати 0,60 га. землі.

    Свідок ОСОБА_7, депутат сільської ради пояснив, що в 2009 році він був членом комісії та приймав участь у вирішенні цього спору. Пояснив, що наскільки йому відомо то саме позивачка незаконно займає землю коло свого двору.

    Свідок ОСОБА_8, сусідка сторін пояснила, що проживає на цьому місці з 1979 року. Земельна ділянка позивачки за часів колгоспів була найменша на вулиці, а на даний час вона незаконно захопила частину двору ОСОБА_2

    В судовому засіданні встановлено, що сторони з 1986 року проживають по сусідству по АДРЕСА_1 в с.Новомиколаївці Новгородківського району.

    Починаючи з початку 90-х років між сторонами постійно відбуваються спори щодо меж їхніх домоволодінь.

    Відповідно до рішень Новомиколаївської сільської ради № 18 та 19 від 25.11.1993 року позивачці відповідно виділено в постійне користування 0,05 га. та передано у приватну власність 0,60 га.

    Відповідно до довідок сільської ради №115 від 22.05.2000р. та № 01-23-58 від 18.04.2007р. позивачці належить 0,65 га.

    Згідно погосподарських книг Новомиколаївської сільської ради у позивачки протягом 1986-1990 років перебувало в користуванні 0,46 га., а починаючи з 2000 року – 0,60 га., в тому числі 0,13 га. – двір, а 0,47 га. – город.

    Голова Новомиколаївської сільської ради, в судовому засіданні, пояснила, що довідка про розмір землі позивачки в 2000 році видавалась не нею і за яких обставин та на підставі чого вона не знає. Щодо довідки 2007 року пояснила, що її готував землевпорядник, а вона лише підписала. На підставі чого вказано, що позивачці належить 0,65 га вона пояснити не може. Крім того, позивачка, в силу пенсійного віку звільнена від сплати земельного податку, а тому твердження позивачки, що вона сплачувала земельний податок за 0,65 га. не відповідають дійсності.

    При вирішенні спору суд враховує насамперед те, що в судове засідання були надані та оглянуті погосподарські книги починаючи з 1986 року. Відповідно до записів у цих книгах, які на думку суду здійснені у відповідні періоди, без виправлень та змін, за позивачкою обліковується 0,46 га. землі. Суд вважає, що на час складення погосподарських книг у 80-х роках і земля і двори і будинки належали колгоспу, а тому і обліковувалась лише земля, що оралась колгоспною технікою та використовувалась під город. Крім того, суд звертає увагу на той факт, що по господарські книги ведуться в сільській раді і регулярно підписуються відповідальною особою – секретарем сільської ради та господарем – ОСОБА_1 За таких обставин суд вважає, що позивачка могла, повинна була і знала, що в неї в користуванні лише 0,60 га. Землі.

    Також на думку суду є правдивими свідчення свідка ОСОБА_6 про те, що 0,05 га позивачці було виділено для того щоб вона могла приватизувати 0,60 га. – максимально можливий розмір згідно діючого на той час законодавства. Це об’єктивно підтверджується і нумерацією рішень сільської ради.

    Щодо вимоги позивачки про відновлення меж її домоволодіння суд виходить із того, що як встановлено в судовому засіданні землевпорядником сільської ради неодноразово встановлювались ці межі, а встановлення постійних межових знаків державного зразка, які охороняються законодавством, не належить до компетенції сільської ради, а здійснюється в процесі виготовлення державних актів на право приватної власності на землю спеціалістами інституту землеустрою.

    Щодо усунення перешкод в користуванні 0,01 га., яка виділена із земель загального користування для обслуговування господарства позивачка в судовому засіданні пояснила, що такі перешкоди на даний час відсутні і створювались шляхом перекриття різними предметами або транспортом.

    За таких обставин суд вважає, що факт перешкод в користуванні земельною ділянкою позивача відповідачами в судовому засіданні не доведений належними об’єктивними, достовірними та безспірними доказами.

    Таким чином, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити.

    Відповідно до ст.88 ЦПК України також підлягають віднесенню на рахунок позивача і судові витрати по справі.

    На підставі викладеного, керуючись  ст.158 ЗК України, ст.1173 ЦК України, ст.ст. 131, 213-215 ЦПК України суд, –

В И Р І Ш И В:

    Цивільний позов ОСОБА_1 до Новомиколаївської сільської ради, ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, та зобов’язання вчинити дії – залишити без задоволення.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь Новомиколаївської сільської ради 500,00 грн. судових витрат.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 500,00 грн. судових витрат.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

    Головуючий суддя                                 Д.І.Пасічник