Справа № 405/3275/17

1-кп/405/164/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2017 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді: Льон С.М.

при секретарі: Ісмієвій А.І.,

з участю прокурора: Снісар Я.В.,

потерпілої: ОСОБА_1,

захисників: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

законного представника

обвинуваченого: ОСОБА_4,

обвинувачених: ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017120020003660 від 28.03.2017.2017 року відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.3,12, ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289, ч.1 ст.304, ч.1 ст.263 КК України,

                                                          В С Т А Н О В И В:

Згідно ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23.06.2017 року обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 21.08.2017 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначивши, що ризики застосування запобіжного заходу – тримання під вартою не відпали, обвинувачений може ухилитися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, так як ОСОБА_5 є особою, яка вчинила злочин, який відноситься до категорії особливо тяжких.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_5 залишили розгляд даного питання на розсуд суду.

Інші учасники кримінального провадження підтримали клопотання прокурора.

Заслухавши клопотання прокурора, враховуючи думку учасників кримінального провадження, суд прийшов до висновку про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для справи; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста; вчинити інше кримінальне правопорушення.

При вирішенні даного питання, судом враховано, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.3,12, ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289, ч.1 ст.304, ч.1 ст.263 КК України, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів. Покарання, передбачене п.6,12 ч.2 ст.115 КК України визначено як позбавлення волі від 10 до 15 років, або довічне позбавлення волі.

Викладене свідчить про наявність ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу і на даний час не зменшились.

Судом враховано обставини зазначені у ст.178 КПК України.

Обвинувачений раніше не судимий, розлучений, має на утриманні малолітню дитину.

Згідно ст. 6 ч. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Проте, враховуючи обставини справи, суд вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.  При цьому, суд оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_5 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від суду у разі зміни обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні обвинуваченого під вартою.

Наявні ризики свідчать, що їх запобігання не можливе шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою, оскільки, перебуваючи під домашнім арештом чи на особистому зобов’язанні, встановленні ризики не будуть забезпеченні та інші альтернативні запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що підстави для обрання більш м'якого запобіжного заходу відсутні.

При цьому, суд ураховує, що у разі наявності ризиків, ЄСПЛ допускає можливість застосування до особи виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.

Суд враховує, що по даному кримінальному провадженні судовий розгляд розпочато, однак ризики, які стали підставою для взяття особи під варту з перебігом часу не зменшилися.

На підставі викладеного запобіжний захід – тримання під вартою відносно ОСОБА_5 підлягає продовженню строком на 60 днів, тобто до 13 жовтня 2017 року, так як більш м’який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов’язків та завдань кримінального провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 331, 177, 178, 194  КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 днів до 13 жовтня 2017 року – 11:40 год.

Копію ухвали направити до Державної установи «Кропивницька установа виконання покарань (№14)».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда С. М. Льон