Справа 2-892\2007 р.
РІШЕННЯ
іменем України
31.01.2007 р. м. Саки
Сакський міськрайоний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Романюк Є.В.
з секретарем - Савицькой О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Саки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новофедорівської селищної Ради про визнання права власності,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду 3 позовом про визнання права власності, мотивуючи свої вимоги такими обставинами. Згідно Державного акта про право власності на землю від ІНФОРМАЦІЯ_1. вона є власницею земельної ділянки площею 0,0641 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, для ведення садівництва, на якій вона власними силами за рахунок власних коштів побудував садовий будиночок. Задля проведення правової реєстрації об'екта нерухомості, просить суд визнати за нею право власності на дачний будиночок у цілому літ. "А" площею 74,5 кв.м., літ. "Уб" - убиральня-душ, розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася згідно письмової заяви, заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі у відповідності до вищевикладенного.
Представник відповідача Новофедорівської селищної Ради про місце та час розгляд справи у судовому засідані був повідомлений належним чином і у строки згідно судових повісток, однак, у судове засідання не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, заперечення проти позову суду не надав, у зв'язку з чим згідно ст. 224 ЦПК України, суд ухвалює рішення, розглядаючи справу у заочному порядку.
Представник 3-ї особи СК "ІНФОРМАЦІЯ_2" у судове засідання не з'явився, заперечення проти позову суду не надав.
Перевіривши і дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено таке. Як передбачено ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. У відповідності до ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими Засобами доказування. Стаття 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і запереченнь.
Згідно до вимог чинного законодавства України, правовий режим власності, порядок придбання права власності, а також права володіння, користування і розпорядження майном визначаються законами.
Як передбачає ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатми своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.
Як передбачено ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Судом беззаперечно встановлено, що позивачка ОСОБА_1 згідно Державного акта про право власності на землю від ІНФОРМАЦІЯ_1. є власницею земельної ділянки площею 0,0641 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1
Також судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 власними силами за рахунок власних коштів побудувала на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, садовий будиночок та отримала на нього технічний паспорт КРП "ІНФОРМАЦІЯ_3".
Судом також встановлено, що побудований позивачкою ОСОБА_1 дачний будиночок Згідно технічного висновку ПП "Будагропроект" від 2006 р. знаходиться у задовільному стані та є пригодним до експлуатації.
Згідно ст. 331 ЦК України право власності на новостворену річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає З моменту його прийняття до експлуатації.
У відповідності до ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво на Земельній ділянці за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
В силу ст. 392 ЦК України власник майна може звернутися з позовом про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати їм документа, що засвідчує його право власності.
Таким чином, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, враховуючи, що спір по вказаному майну між іншими особами відсутній, доказів порушення прав інших осіб або неправомірності володіння позивачем вказаним майном під час судового розгляду справи не встановлено, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.
На підставі ст. 41 Конституції України, ст. 316, 331, 376, 392 ЦК України, ст. 49 Закону України "Про власність", керуючись ст.ст. 10, 14, 60, 208-209, 212, 214, 224 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати право власності ОСОБА_1 на садовий будиночок у цілому літ. "А" (площею 74,5 кв.м., площею забудови 112,0 кв.м., будівельним об'ємом 307 куб.м.) літ. "Уб" - убиральня-душ, розташований за адресою: АДРЕСА_1
Рішення може бути осхаржено до Апеляційного Суду АРК через Сакський міськрайсуд шляхом подання заяви про оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про оскарження рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.