АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа№22а - 1815/ 2006 р. Головуючий по першій інстанції:
Карпушина Г.Л. Суддя-доповідач Дорош А.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2006 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Дорош А.І.
Суддів: Драниці Ю.В.,. Макарчука М.А.
при секретарі Адамській О.В.
з участю:
представника позивача Торяник О.Я. відповідача ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Хорольська механізована пекарня»
на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 11 травня 2006 року
по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Хорольська механізована пекарня» до ОСОБА_1 про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, -
Колегія суддів , заслухавши доповідь судді - доповідача, Дорош А.І., -
ВСТАНОВИЛА :
Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 11 травня 2006 року у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Хорольська механізована пекарня» до ОСОБА_1 про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Стягнуто з ВАТ «Хорольська мехпекарня» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 150 грн.
В апеляційній скарзі ВАТ «Хорольська мехпекарня» просить скасувати вищевказане рішення суду та прийняти нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, висновок суду про те, що поширення даної інформації мало місце, але воно базується на реальних подіях, що підтверджується показами свідка ОСОБА_3, поясненнями самого відповідача та позивача, не відповідає фактичним обставинам справи; при ухваленні рішення суд не застосував норми ст.. 181 Господарського кодексу України, яка передбачає загальний порядок укладання господарських договорів, ст..ст. 8, 28 ЗУ «Про захист прав споживачів», який регулює відносини між споживачами, виробниками, та продавцями товарів, тобто судом не застосовано закон, який підлягав застосуванню; в основу рішення суд поклав твердження, які самі по собі є оскаржуваними, не врахував та належним чином не дослідив письмові докази, які були надані позивачем; судом порушено норми Конституції України щодо повного фіксування судового процесу технічними засобами, які є нормами прямої дії; судом невірно застосовано ч. 1 ст. 88 ЦПК України в частині стягнення з позивача витрат на правову допомогу в сумі 150 грн.
У запереченні на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 просить її залишити без задоволення, а рішення суду без змін, оскільки рішення суду є законним, справедливим, а доводи апеляційної скарги надуманими.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.. 308 ч.І ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішенця з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що поширення відповідачем даної інформації мало місце, але воно базувалося на реальних подіях, що підтверджується певними доказами. У серпні 2005 р. на виконання розпорядження № 197 голови обласної державної адміністрації Полтавської області «Про закупівлю продовольчого зерна для регіональних потреб із урожаю 2005 року» керівнику ВАТ «Хорольська мехпекарня» пропонувалося укласти чотиристоронній договір за участю ради сільгоспвиробників, Хорольської райдержадміністрації, ВАТ «Хорольський елеватор» та ВАТ «Хорольська мехпекарня» про закупівлю зерна для переробки на борошно у господарств Хорольського району, від якої останній відмовився.
Згідно ст. 94 ЦК України юридична особа має право не недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належать.
Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави З цього Кодексу.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що поширена відповідачем інформація в цій частині відповідає дійсності, а тому факт приниження ділової інформації відсутній, факт поширення відповідачем недостовірної інформації про вироблення ВАТ «Хорольська мехпекарня» хлібобулочних виробів низької якості не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, дана інформація була ним поширена не з власної ініціативи з метою
3
приниження ділової репутації позивача, а як споживача даної продукції, відповідно до законодавства про захист прав споживачів, мав право на висловлення своєї думки, яка містить лише оціночний характер про якість продукції.
Посилання позивача на незастосування судом норм Господарського кодексу України та норм ЗУ України «Про захист прав споживачів» є безпідставним, оскільки позивачем визначено інший предмет позову. Посилання позивача на незастосування судом повного фіксування судового засідання не грунтується на вимогах діючого цивільного процесуального законодавства, оскільки у відповідності до п.2-1 (в дії з 23.09.2005 р.) Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України в ред. 2004 р. повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється судом тільки за вимогою особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду. В усіх інших випадках хід судового засідання фіксується у протоколі судового засідання. Як вбачається із матеріалів справи , клопотання про повне фіксування судового засідання учасниками процесу не заявлялося.
Судові витрати між сторонами присуджені судом у відповідності до вимог ст.. 88 ЦПК України.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не спростовує висновків суду першої інстанції, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст..ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308 ч.І, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Хорольська механізована пекарня» відхилити, а рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 11 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.