Справа №173/1011/17

Провадження №2-о/173/79/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2017 р. м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Шевченко О.Ю.

при секретарі судового засідання Демяненко С.І.,

за участю представника заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Вільногірська міська державна нотаріальна контора,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. В обґрунтування заяви зазначено, що 17 листопада 2016 року померла мати заявника ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкала та була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. Після смерті матері заявник звернувся до нотаріуса з метою оформлення спадкових прав, проте у зв’язку з розбіжностями в документах, а саме у написанні по батькові матері, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. На підставі вищевикладеного, ОСОБА_2 просив суд встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 17 листопада 2016 року, є його матір’ю.

В судовому засіданні представник заявника заяву підтримав, просив суд задовольнити заявлені вимоги. Суду пояснив, що заявник є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 В документах, які були надані нотаріусу містилися розбіжності у написанні прізвища та по батькові спадкодавця. у зв’язку з чим ОСОБА_2 не має можливості оформити спадкові права.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши пояснення представника заявника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

17 листопада 2016 року померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.7). Після її смерті із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса звернувся ОСОБА_2 (а.с.49), проте йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв’язку з тим, що з наданих документів не можливо встановити факт родинних відносин між померлою ОСОБА_4 та ОСОБА_2

Згідно зі свідоцтвом про народження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, його батьками записані: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.4). Шлюб між батьками заявника було зареєстровано пізніше, що підтверджується свідоцтвом про одруження, згідно з яким 10 листопада 1961 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (рос. мовою) та після реєстрації одруження їй присвоєно прізвище «Швець» (а.с.5). У свідоцтві про смерті, видане 8 лютого 2017 року померла значиться як ОСОБА_3, проте в паспорті вона значиться як ОСОБА_4 (а.с.6). Таким чином, написання відомостей про матір заявника у свідоцтві про народження не співпадає з відомостями у свідоцтві про смерть, тобто ці документи містять розбіжності в написанні по батькові, у зв’язку з чим з наданих документів неможливо встановити факт родинних відносин між заявником та спадкодавцем.

Разом з тим в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показав, що він з 2014 року мешкає в м.Вільногірськ та з того часу неодноразово відвозив ОСОБА_2 до його матері , ОСОБА_3, у м.Вільногірськ. В тому числі заходив до нею до квартири, вони спілкувалися саме як син з матір’ю.

Свідок ОСОБА_10 суду показала, що вона мешкає в м.Вільногірськ та останні роки вона доглядала за ОСОБА_3. До неї приїздив син ОСОБА_2, який купував їй харчі, лишав кошти. Вони спілкувалися саме як мати та син.

Отже показаннями свідків підтверджується факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_4, яка померла 17 листопада 2016 року, є матір’ю ОСОБА_2

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 не маж можливості оформити спадкові права через розбіжності в документах, іншого шляху підтвердження факту родинних відносин між заявником та ОСОБА_4, яка померла, окрім звернення до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин не має. Встановлення цього факту необхідне для оформлення спадкових прав заявником, а тому заявлені вимог суд вважає законними та обґрунтованими.

При цьому суд приймає до уваги, що згідно з матеріалами спадкової справи після смерті ОСОБА_4 та згідно з відомостями зі Спадкового реєстру інших спадкоємців за законом або заповітом, які б прийняли спадщину, окрім заявника, не встановлено, а тому суд приходить до висновку про відсутність спору про право.

Судові витрати пов`язані з розглядом справи суд вважає за необхідне віднести на рахунок заявника.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 213, 215, 256, 259 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення – задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 17 листопада 2016 року, є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, проте не були присутні під час проголошення рішення суду, мають право оскаржити його шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Ю.Шевченко