Апеляційний суд Вінницької області

м. Вінниця, вул. Соборна, 6, 21050, (0432) 35-57-38

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 листопада 2010р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду  Вінницької області у складі : головуючого – судді Іванюка М.В, суддів Камзалова В.В. та Колодійчука В.М, при секретарі Руденко О.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Калинівського районного суду від 12 серпня 2010р. у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2009р. ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Зазначила, що 07 листопада 2009 року загинула ( впала до меліораційного оглядового колодязю ) належна їй телиця, що сталося через недогляд відповідачів, які у цей день згідно встановленої черговості випасали худобу мешканців села Польова Лисіївка Калинівського району.

З врахуванням змін до позовних вимог просила стягнути з відповідачів 6000 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 2000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 1500 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу, а також 181 грн. у відшкодування судових витрат.

До моменту розгляду справи в суді першої інстанції відповідач ОСОБА_4 помер.

Рішенням Калинівського районного суду від 12 серпня 2010р. позов було задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 5200 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 2000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 1500 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу і 181 грн. у відшкодування судових витрат.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі просять вказане рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_3 у задоволенні її вимог. Вважають, що їх вини у загибелі належної позивачці телиці немає. Про існування відкритого оглядового колодязю, до якого впала телиця, вони нічого не знали. Вказаний колодязь на місцевості не помітний, так як навколо нього усе заросло бур’янами та чагарником. Винними у загибелі телиці є посадові особи, відповідальні за те, що оглядовий меліораційний колодязь не було прикрито люком. Крім того, на думку апелянтів, суд не взяв до уваги, що позивачкою безпідставно перебільшено вагу загиблої телиці, не доведено, що телиця була племінною, а тому перебільшено вартість одного кілограма живої ваги.

ОСОБА_2, яка про розгляд справи була повідомлена належним чином, в судове засідання не з’явилася, що згідно ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи в апеляційному суді.

ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.

ОСОБА_5 яка представляє інтереси ОСОБА_3 вважає апеляційну скаргу безпідставною і просить її відхилити.

  Вислухавши зазначених осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню і рішення має бути змінено з таких підстав :

  Суд першої інстанції, стягуючи з відповідачів на користь позивачки 5200 грн. у відшкодування моральної шкоди, правильно виходив з наявних у справі матеріалів. При цьому відповідачі не надали належних доказів на спростування доводів позивачки про породу загиблої телиці, її вагу, вартість одного кілограма живої ваги телиці такої породи тощо. Тому колегія суддів вважає, що сума заподіяної позивачці матеріальної шкоди судом визначена правильно. Також суд вірно визначив розмір відшкодування судових витрат.  

  Не заслуговують уваги і доводи апеляційної скарги про відсутність вини відповідачів. Так як ОСОБА_3 передала їм телицю під нагляд, то саме вони є відповідальними перед позивачкою за її збереження і за заподіяну матеріальну шкоду внаслідок недогляду. Той факт, що телиця загинула внаслідок падіння у не накритий люком меліораційний колодязь, згідно ч.1 ст.1191 ЦК України може бути підставою для звернення відповідачів зі зворотною вимогою про відшкодування шкоди до юридичної особи, на балансі якої перебуває вказаний об’єкт.

  Разом з тим, задовольняючи вимоги ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що у даному випадку між сторонами мали місце договірні правовідносини. Позивачка не навела доказів того, що можливість відшкодування моральної шкоди сторони якимось чином обумовили. Суд не зазначив, які конкретні підстави для задоволення моральної шкоди, визначені у ст.1167 ЦК України мають місце у даному випадку. Тому вказана вимога судом була задоволена безпідставно. В її задоволенні має бути відмовлено.

  Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідачів на користь ОСОБА_3 1500 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу, так як з квитанції на а.с. 44 ( договір не надано ) не вбачається, який час витрачено особою, що надавала правову допомогу, та виходячи з якого встановленого розміру погодинної оплати праці цієї особи було визначено вказану суму. За таких обставин колегія суддів вважає, що згідно з багаторічною практикою у відшкодування витрат на правову допомогу слід стягнути 5 % від задоволеної суми ( задоволена сума 5200 грн, а 5% від неї становить 260 грн).

  За таких обставин апеляційним судом згідно ст. 314 ч.2 ЦПК України має бути ухвалено рішення.

  На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 303, 304, 307ч.1 п.3, 309, 313, 314, 316, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів, --   

В И Р І Ш И Л А :

  Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

  Рішення Калинівського районного суду від 12 серпня 2010р. у даній справі змінити і виключити з нього положення про відшкодування на користь ОСОБА_3 моральної шкоди в сумі 2000 грн. і 1500 грн. за надання правової допомоги.

  В задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_3 відмовити, а вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу задовольнити частково на суму 260 грн.( які стягнути на її користь солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ).

  В іншій частині рішення Калинівського районного суду від 12 серпня 2010р. у даній справі залишити без змін.  

  Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

  Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий :

Судді :

З оригіналом вірно :