Справа № 22- 4558/2006 р. Головуючий в 1 інстанції Тюрін М. М.
Категорія - 19 Доповідач Гурова О. М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2006 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого - Турової О.М„,
суддів Могутової Н.Г., Алексєева А.В.
При секретарі - Миснянко М.П.,
За участю - сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дзержинську Донецької області на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 27 лютого 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дзержинську про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дзержинську звернулось до Апеляційного суду Донецької області із апеляційною скаргою на рішення Дзержинського міського суду від 27 лютого 2006 р., яким були частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 і стягнуто на його користь з відповідача 6000 грн.
Відповідач просив скасувати ухвалене судове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань", згідно з яким фонд відшкодовує моральну шкоду при наявності висновку медичних органів. Витяг з акту огляду на МСЕК від 19.02.2003 р. стосовно Зеленського не містить відомостей про наявність факту спричинення йому моральної шкоди, а інших документів, які б підтверджували такий факт позивач суду не надав.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи вимоги ОСОБА_1, посилався на те, що позивач працював на шахтах „Нова", ім. Дзержинського з 1976 р. в якості підземного крипільника, прохідника, де отримав професійне захворювання на вібраційну хворобу 1-2 ст. За висновками МСЕК від 19.02.2003 року йому вперше встановлена третя група інвалідності і 30% втрати працездатності в зв"язку з вказаним професійним захворюванням безстроково. Враховуючи тяжкість стану здоров"я, необхідність додаткових зусиль для організації його життя, порушення звичайних
життєвих стосунків, суд вважав за можливе стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 6000 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд 1-ї інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Встановлено, що судом при розгляді даної справи таких порушень припущено не було, тому підстави для скасування рішення відсутні.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач знаходився у трудових відносинах з вугледобувними підприємствами: шахтою „Нова", шахтою ім. Дзержинського, де протягом майже ЗО років працював, підземним крипільником, прохідником з повним робочим днем в підземних умовах, внаслідок чого отримав професійне захворювання - вібраційну хворобу 1-2 ст. В квітні 2003 р. у зв"язку з погіршенням стану здоров"я був переведеним підземним гірником.
Рішенням МСЕК від 19 лютого 2003 року йому була вперше встановлена стійка втрата працездатності у розмірі 30% безстроково в зв'язку з вказаним профзахворюванням і він визнаний інвалідом 3-ї групи.
Відповідно до ст. 21 п.1 пп. „е" та ст. 28 Закону України „Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов»язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров»я, виплачуючи йому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.
Відшкодування моральної шкоди застрахованим особам є одним із способів захисту особистих немайнових прав працівника і передбачено ст. 1 згаданого Закону незалежно від відшкодування майнової шкоди.
Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р., моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, які він зазнає у зв»язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я.
Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров»я тощо.
Ушкодження здоров»я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов»язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.
Встановлення Законом обов»язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати моральну шкоду є засобом реалізації потерпілим гарантованого державою усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Встановлюючи розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, суд першої інстанції урахував конкретні обставини справи, характер і ступінь моральних страждань позивача, перебування останнього на лікуванні у зв'язку із хворобою, постійні приступи болю в кінцівках, судороги, заніміння рук, порушення нормального укладу життя і обґрунтовано прийшов до висновку про часткове задоволення позову про стягнення моральної шкоди.
Рішення суду відповідає вимогам процесуального і матеріального права і підстави для його скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Кіровське про втрату позивачем права на відшкодування моральної шкоди не заслуговують на увагу, оскільки спірні правовідносини виникли під час дії Закону України «„Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві...», який передбачає відшкодування потерпілим на виробництві моральної шкоди і до вказаного Закону не внесені відповідні зміни. Крім того, Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не скасована відповідальність відповідача перед позивачем в частині відшкодування моральної шкоди, а тому він не має зворотної сили.
Інші доводи відповідача про необхідність додаткових висновків МСЕК про спричинення позивачу моральної шкоди не заслуговують на увагу, оскільки не грунтуються на Законі.
Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, Апеляційний суд
УХ В А Л И В :
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань в м. Дзержинську відхилити.
Рішення Дзержинського міськрайонного суду від 27 лютого 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили.