2а-2542/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2009 року
Хмельницький міськрайонний суд у складі
головуючої – Сарбей В.Л.,
при секретарі – Лоб І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницький справу за позовом
ОСОБА_1
до
Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницький
про визнання протиправною відмови в перерахунку пенсії, зобов’язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ
Позивач в червні 2009 року звернувся до суду з позовною заявою про визнання протиправною відмови Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницький в перерахунку пенсії, зобов’язання вчинити дії, вказавши, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і з 30.09.2008 року йому встановлено ІІ групу інвалідності довічно з втратою працездатності 80% з причини захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», йому повинна бути призначена та виплачуватись щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч. 4 ст. 54 цього ж Закону, в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Просить зобов’язати відповідача з 30.09.2008 року нарахувати та виплатити йому пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із встановленого ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» розміру мінімальної пенсії за віком станом на 1.07.2008 року, на 1.10.2008 року та виплатити заборгованість з врахуванням фактично отриманих сум.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що проти позовних вимог заперечує, оскільки вважає, що пенсія позивачеві призначена та виплачується у повній відповідності до чинного законодавства згідно змін, внесених до відповідних нормативних актів Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Просить в позові відмовити.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження, позов необхідно задовольнити.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і з 30.09.2008 року йому встановлено ІІ групу інвалідності довічно з втратою працездатності 80% з причини захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення серії А № 142307с та вкладки до нього № 634425с, копією довідки МСЕК від 01.10.2002 року, копією експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії на засіданні № 33 від 18.09.2008 року. Відповідачем йому призначена і виплачується пенсія та щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується копією листа Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницький від 25.05.09 року, копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серії ААД № 361423, наявними в матеріалах справи.
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 цього Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв’язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких установлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст. 50 зазначеного Закону, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема, інвалідам ІІ групи – у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст. 53 того ж Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 Закону України від 9.07.2003 року «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак розрахунок пенсій позивачу відповідач провів, виходячи з розміру 19,91 грн., встановленого чинною на той час постановою Кабінету Міністрів України від 3.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 року № 523. Ця постанова є чинною, її положення щодо критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Тому при розрахунку позивачу державної та додаткової пенсій підлягає застосуванню мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 Закону України від 9.07.2003 року «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З наведених підстав позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 14, 86, 99, 122, 158, 160, 163 КАС України, ст. 257 ЦК України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України від 9.07.2003 року «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Порядком обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 30.05.1997 року № 523, суд -
ПОСТАНОВИВ
Позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницький Хмельницької області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті пенсії на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із встановленого законом розміру мінімальної пенсії за віком.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницький Хмельницької області з 30.09.2008 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із встановленого ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» розміру мінімальної пенсії за віком станом на 1.07.2008 року, на 1.10.2008 року та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з урахуванням фактично отриманих сум.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: