Справа № 2-1541, 2009р.  

РІШЕННЯ  

И М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 листопада 2009р.                                 м. Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:                                  О.В. Копичинського

При секретарі:                                      Є.Ф. Кузьменко        

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 про захист прав споживача,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом СПД ФО ОСОБА_2 про спонуку виконати роботу по виготовленню меблі за договором від 06.12.08р., про стягнення матеріальної і моральної шкоди загальною сумою 3.214гр.86коп. та судових витрат у справі.      

Позов мотивований тим, що 06.12.2008р. між ними було укладено договір щодо виготовлення мебельної шафи, за умовами якого вона сплатила 6.280гр., а відповідачка була зобов’язана виготовити меблі протягом 15-20 днів. Але, незважаючи на претензії, меблі було виготовлено і встановлено лише 24.06.09р.  

У зв’язку з цим відповідачка повинна сплатити їй неустойку за 145 днів прострочення виконання зобов’язання в сумі 91гр.06коп., що передбачено договором, пеню в сумі 184гр.40коп., що передбачено п.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», понесені витрати по оплаті направленої претензії, понесені витрати на поїздки до Рескома по захисту прав споживачів в сумі 23гр.10коп., та моральну шкоду в сумі 3.000гр.

Позивачка в судове засідання не з’явилася.

У судовому засіданні представник позивачки підтримала позовні вимоги, які просили задовольнити.

Відповідачка проти позову заперечував з тих підстав, що строки виготовлення і встановлення меблі були порушені через відмову позивачки прийняти виготовлені меблі і зміну замовлення щодо кольору її фасаду, що не було передбачено укладеним між ними 06.12.08р. договором.

Заслухавши пояснення представника позивачки, відповідачки, допитавши свідка, вивчивши і дослідивши матеріали справи і надані фотографії, суд дійшов висновку про можливість задовольнити позов лише частково з наступних підстав.

З пояснень сторін і матеріалів справи судом встановлено, що 06.12.2008р. між сторонами було укладено договір щодо виготовлення мебельної шафи, за умовами якого позивачка сплатила 6.280гр., а відповідачка була зобов’язана виготовити меблі протягом 15-20 днів, а.с.3,4.  

На підставі зазначеного, а також, враховуючи вимоги ч.1 ст.206 і ст.837 ЦК України, суд дійшов висновку, що між сторонами було укладено договір підряду.

З пояснень сторін і матеріалів справи судом встановлено, що згідно п.3.1 цього Договору від 06.12.08р. позивачка внесла попередню оплату в сумі 3.780гр., що складає 60% від суми замовлення, а відповідачка взяла на себе зобов’язана виготовити меблі протягом 15-20 днів від дати отримання цієї оплати, що передбачено п.3.2 Договору, а.с.3,4.  

Але, незважаючи на усну і письмову претензії, а.с.5-8, меблі було виготовлено і встановлено за адресою проживання позивачки лише 24.06.09р., а.с.17.

Суд ставиться критично до стверджень відповідачки щодо причин порушення строків виконання своїх зобов’язань за цим Договором і не приймає їх до уваги з наступних підстав.

Відповідачка не надала належних доказів тому, що договором від 06.12.08р. було передбачено виготовлення меблі іншого кольору ніж це було у замовлені, чим не виконала вимоги ст.10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Судом таких доказів не встановлено при розгляді справи.

З пояснень представника позивачки і наданих фотографій судом встановлено, що різного кольору були конструктивні елементи зазначеної меблі.

З пояснень представника позивачки, матеріалів справи, а.с.5-8, і наданих фотографій судом встановлено, що позивачка пред’являла претензії не тільки щодо кольору конструктивних елементів зазначеної меблі, а і до якості їх виготовлення.

На підставі зазначеного суд визнає, що у позивачки були підстави для відмови прийняти виготовлені меблі у тому вигляді, який їй пропонувала встановити відповідачка.

Приймаючи до уваги зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачка безпідставно прострочила строк виконання договірного зобов’язання, передбаченого п.3.1 і п.3.2 Договору від 06.12.08р.

Так судом встановлено, що п.4.4 зазначеного Договору від 06.12.08р. передбачено обов’язок підрядника сплатити замовнику пеню у розмірі 0.01% від суми недопоставленого за замовленням товару за кожен день його прострочення у разі невиконання в строк взятих на себе зобов’язань, а.с.3.

Також відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.611 ЦК України – наслідками порушення зобов’язання є сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.549 цього Кодексу – одним з видів неустойки є пеня.

Судом встановлено, що відповідно до вимог п.3.1 і п.3.2 зазначеного Договору, відповідачка була зобов’язана виконати замовлення протягом 15-20 днів від дати 06.12.08р., коли вона отримала від позивачки суму попередньої оплати, але фактично виконала свої зобов’язання лише 24.06.09р.

На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку, що відповідачка зобов’язана сплатити позивачці пеню за прострочення виконання зобов’язання за період з 26.12.08р. по 24.06.09р., тобто за 180 днів, в сумі 113р.04коп., виходячи з наступного розрахунку:

-6.280гр. (вартість оплаченого замовлення) х 0.01% х 180 = 113,04гр.

*

Також з пояснень сторін і матеріалів справи судом встановлено, що позивачка направляла відповідачці письмову претензію щодо виконання зобов’язання за Договором від 06.12.08р., у зв’язку з чим, понесла поштові витрати в сумі 6гр.30коп., а.с.5,6,9.

У зв’язку з відмовою відповідачки виконати свої зобов’язання належним чином, позивачка була змушена звертатися до Головного управління у справах захисту прав споживачів в АРК., через що понесла транспортні витрати в сумі 23гр.10коп., а.с.7,10.

Приймаючи до уваги зазначене вище, суд відносить ці витрати до збитків, заподіяних невиконаннях договірних зобов’язань, у зв’язку з чим, вважає за необхідне стягнути ці витрати з відповідачки на користь позивачки тому, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.611 ЦК України – наслідками порушення зобов’язання є відшкодування збитків.

*

Вирішуючи позов в частині стягнення з відповідачки неустойки в розмірі 3%, суд дійшов наступного.

Згідно ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91р. - у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.  

Але відповідно до вимог ст.611 ЦК України – у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.2 ст.551 цього Кодексу – якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором.

Відповідно до ст.526 цього Кодексу – зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Так судом встановлено, що п.4.4 зазначеного Договору від 06.12.08р. передбачено обов’язок підрядника сплатити замовнику пеню у розмірі 0.01% від суми недопоставленого за замовленням товару за кожен день його прострочення у разі невиконання в строк взятих на себе зобов’язань, а.с.3.

У зв’язку з цим та встановленим судом фактом прострочення відповідачкою строків виконання своїх зобов’язань за цим Договором, суд прийняв рішення про стягнення з відповідачки на користь позивачки пені (неустойки) згідно п.4.4 цього Договору.

Приймаючи до уваги зазначене, суд визнає необґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з відповідачки неустойки, передбаченої  ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», окрім неустойки, право на отримання якої передбачено укладеним сторонами Договором від 06.12.08р.

У зв’язку з цим ця позовна вимога не підлягає задоволенню.

*

Частина 2 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91р. передбачає право суду, при задоволені вимог споживача, одночасно вирішити питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Але згідно зі ст.611 ЦК України – у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зазначені у вказаній статті.

Стаття 852 цього Кодексу, яка встановлює права замовника в разі істотного порушення підрядником договором підряду, не передбачає права на відшкодування моральної шкоди.

Також відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.4 зазначеного Закону – право на відшкодування моральної шкоди виникає у споживача у разі заподіяння небезпеки для його життя і здоров’я неякісною продукцією чи послугами.

Так позивачка зазначила, що мотивами заподіяння їй моральної шкоди були переживання щодо неналежного виконання відповідачкою своїх зобов’язань за договором від 06.12.08р. і протиправна поведінка ОСОБА_3, який здійснював виготовлення меблі за цим договором.

Але позивачка не довела той факт, що через неякісне виконання зобов’язань за договором мала місце небезпека для її життя і здоров’я, чим не виконала вимоги ст.10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Судом зазначені обставини не встановлені при розгляді справи.

Також, відповідно ч.1 ст.1167 ЦК України – моральна шкода, заподіяна фізичній особі неправомірними діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, що заподіяла його, за наявності його вини;

Згідно ст.23 ГК України – особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті порушення його прав.

Але позивачка не надала належних доказів на підтвердження факту виникнення у неї душевних страждань чи переживань від дій відповідачки, а судом таких доказів не встановлено при розгляді справи.

На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку про відсутність у справі законних підстав для відшкодування позивачці моральної шкоди.

*

Враховуючи вищезазначене, а також відповідно до ст.ст.81,88 ЦПК України, суд вважає за необхідне судові витрати по справі стягнути з відповідачки у розмірі, передбаченому ст.80 ЦПК України, пп. «а» п.1 ст.3 Декрету КМ України «Про державне мито» від 21.01.93р. №7-93 і постановою КМ України «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів» від 21.12.05р. №1258.

Також згідно ст.88 ЦПК України суд вважає за необхідне віднести на рахунок Держави судові витрати по справі, пов’язані з розглядом судом позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, у задоволені якої судом було відмовлено.

*

На підставі ст.ст. 4,10,22 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91р., ст.ст. 23,206,526,549,551,611,837,852,1167 ЦК України, і керуючись ст.ст. 11,10,60,80,81,88,209,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1:

-пеню в сумі 113гр.04коп.;

-поштові витрати в сумі 6гр.30корп.;

-транспортні витрати в сумі 23гр.10коп.;

-всього – 142гр.44коп.

Позов в іншій його частині залишити без задоволення.

Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 :

•   судовий збір по справі у розмірі 51гр. в дохід держави на р/р 31416537700021 місцевий бюджет м. Саки АР Крим, код 22090100, ОКПО 34740887, банк одержувач – УДК в АРК. м. Сімферополь;

•   витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30гр. на р/р 31211259700021, ОКПО 34740887, одержувач Державний бюджет м. Саки АР Крим 22050000, Банк ГУ ДКУ в АРК. м. Сімферополя, призначення платежу: інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у Сакському міськрайсуді АРК.      

Інші судові витрати у справі віднести на рахунок Держави.

*

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подачі до Сакського міськрайсуду АР Крим заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк з дня проголошення рішення і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: