Справа № 174/189/17

Провадження №1-кп/190/62/17

ЄРДР №

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2017 року м.П'ятихатки

П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Семенникова О.Ю., секретарі Сахнюк О.В., за участі прокурора Тімченко С.М., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.П'ятихатки обвинувальний акт у кримінальному провадженні №1-кп/190/62/17 (ЄРДР №12017040150000008) за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.П’ятихатки, громадянина України, має середню технічну освіту, не працюючого, одруженого, дітей не має, на військовому обліку не перебуває, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого 30.04.2002 Вільногірським міським судом Дніпропетровської області за ст.185 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі, 21.09.2004 Вільногірським міським судом Дніпропетровської області за ст. ст. 185 ч.3, 70, 104, 76 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки; 15.09.2004 Вільногірським міським судом Дніпропетровської області за ст.ст.185 ч.3, 104, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки; 02.12.2005 Вільногірським міським судом Дніпропетровської області за ст.ст.186 ч.2, 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; 16.02.2012 Вільногірським міським судом Дніпропетровської області за ст.ст.185 ч.2, 75, 76 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки; 19.06.2013 Вільногірським міським судом Дніпропетровської області за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 17.07.2013 Вільногірським міським судом Дніпропетровської області за ст. ст. 185 ч. 3, 70, 71 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 28.03.2016 року з невідбутим строком покарання 6 місяців 26 днів, якому запобіжний захід не обирався, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у нічний час приблизно 30-31 грудня 2016 року, точні дату та час в ході досудового слідства не вставлено, знаходився біля території домоволодіння АДРЕСА_3, де у нього раптово виник злочинний умисел на викрадення чужого майна, яке знаходиться в приміщенні вказаного домоволодіння та належить ОСОБА_2.

В той же день, тобто приблизно у нічний час 30-31 грудня 2016 року, точні дату та час в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_1, продовжуючи знаходитись за вищевказаною адресою та реалізуючи свій злочинний умисел на викрадення чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, спочатку проник через огорожу на територію домоволодіння АДРЕСА_3, після чого шляхом фізичної сили та невстановленого під час досудового слідства предмета розбив вікно кухонної кімнати даного домоволодіння, проник у середину, звідки діючи повторно, умисно, таємно, з корисливих мотивів викрав майно, яке належить потерпілому ОСОБА_2, а саме: двоконфорочну чавунну плиту пічного опалення, яка була у користуванні з невеликою тріщиною біля конфорки вартістю 333,33грн. Після цього ОСОБА_1 з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, скориставшись викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 333,33 грн.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за обвинувальним актом за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

Крім того повторно, приблизно у середині січня 2017 року, у вечірній час, більш точної дати та часу в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_1 знаходився біля нежитлової будівлі складу будматеріалів, розташованої по АДРЕСА_4, де у нього раптово виник злочинний намір на незаконне викрадення чужого майна, яке знаходиться в середині приміщення вказаної будівлі та належить ОСОБА_3. В цей же день, тобто приблизно у середині січня 2017 року у вечірній час, точніше встановити дату та час в ході досудового слідства не надалось можливим, ОСОБА_1, продовжуючи знаходитись за вищевказаною адресою та реалізуючи свій злочинний умисел на викрадення чужого майна, впевнився, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, підійшов до вхідних дверей нежитлової будівлі складу будматеріалів, розташованої по АДРЕСА_4, де використовуючи фізичну силу та невстановлене під час досудового слідства знаряддя злочину, спочатку збив накладний замок, потім підібрав ключ до гвинтового замку вказаних вхідних дверей, таким чином проник у середину, звідки діючи, повторно, умисно, таємно, з корисливих мотивів викрав майно, яке належить ОСОБА_3, а саме: трьохстулкове метало-пластикове вікно з невеличкою хвірткою загальним розміром 164х152 см., яке було у використанні, без пошкоджень, вартістю 833,33 грн. Після чого ОСОБА_1 з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, скориставшись викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 833,33 грн.

Зазначені дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення.

Повторно 15 січня 2017 року близько 00.30 год, точний час в ході досудового слідства встановити не надалось можливим, ОСОБА_1 знаходився біля будинку АДРЕСА_5, де у нього раптово виник злочинний умисел на незаконне викрадення чужого майна, яке знаходилось у приміщенні квартири АДРЕСА_6 та належить ОСОБА_4 Після чого близько 00.35 год. ОСОБА_1, продовжуючи знаходитись за вищевказаною адресою та розуміючи, що самостійно не зможе викрасти речі з вищевказаної квартири, вирішив не повідомляючи про свої злочинні наміри використати допомогу інших осіб, а саме раніше знайомого ОСОБА_5, який в цей час проходив неподалік від вищевказаного будинку та якого ОСОБА_1 попрохав допомогти перенести особисті речі з квартири АДРЕСА_6, при цьому повідомив останньому про своє право на розпорядження таким майном, на що ОСОБА_5 погодився.

Після чого в той же день, тобто 15 січня 2017 року близько 01.30 год., ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи за допомогою ОСОБА_5, який не усвідомлював злочинних намірів останнього, підійшли до вікна кухонного приміщення квартири АДРЕСА_6, де ОСОБА_1 впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом застосування фізичної сили, відчинив незачинене на замок вищевказане вікно та проник до приміщення квартири № 4, в цей час ОСОБА_5 залишився зовні та чекав ОСОБА_1 на вулиці, вважаючи дії останнього законними. В свою чергу ОСОБА_1, продовжуючи свій злочинний умисел, знаходячись у середині приміщення даної квартири, відчинив духовку чотирьохконфорочної газової плити марки «Тула» коричневого кольору, яка була у використанні, у справному вигляді без значних пошкоджень, вартістю 266,67 грн. та поклав у середину два емальовані чайники ємністю 2л кожен, які були у використанні, у справному вигляді без значних пошкоджень вартістю 92,50 грн. кожен, загальною вартістю 185 грн., які належать ОСОБА_4 та передав вказане майно через вікно ОСОБА_5, який поклав майно на землю. Таким чином ОСОБА_1, діючи, повторно, умисно, таємно, з корисливих мотивів за допомогою ОСОБА_5, який не усвідомлював злочинних намірів ОСОБА_1, викрав майно, яке належить потерпілому ОСОБА_4, чим спричинив матеріальну шкоду останньому на загальну суму 451,67 грн.

Одразу після скоєння вищевказаної крадіжки ОСОБА_1, діючи за допомогою ОСОБА_5, намагався перенести вищезазначене викрадене майно в інше місце з метою сховати та в подальшому розпорядитись ним на власний розсуд, тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки 15.01.2017 близько 01.45 год. поблизу 1-го під'їзду будинку АДРЕСА_6 його протиправні дії помічені працівником поліції Вільногірського ВП ЖВП ГУНП в Дніпропетровській області майором поліції ОСОБА_6, внаслідок чого ОСОБА_5 затримано з викраденим майном неподалік від місця скоєння злочину, а ОСОБА_1 вдалось втекти у невідомому напрямку.

Вищевказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за обвинувальним актом за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України як замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно, поєднаний з проникненням у житло.

Повторно, у вечірній час в 20-х числах січня 2017 року, точні дату та час в ході досудового слідства встановити не надалось можливим, ОСОБА_1 знаходився біля охоронюваної території КП «Теплові мережі м.Вільногірськ», розташованого по вул.Промислова, 17 в м.Вільногірськ Дніпропетровської області, де на території даного підприємства побачив вантажний автомобіль КАМАЗ - бетонозмішувач. У обвинуваченого раптово виник злочинний намір на незаконне викрадення чужого майна, а саме акумулятору, який стояв у даному автомобілі та належить ТОВ «Вівос - Сервіс». В цей же день, тобто у вечірній час в 20-х числах січня 2017 року, точні дату та час в ході досудового слідства встановити не надалось можливим, ОСОБА_1, продовжуючи знаходитись за вищевказаною адресою та реалізуючи свій злочинний намір на незаконне викрадення чужого майна, впевнився, що за його діями ніхто не спостерігає, проник на територію КП «Теплові мережі м. Вільногірськ», розташованого по вул.Промислова,17 в м.Вільногірськ Дніпропетровської області, де шляхом демонтажу з лівої бокової сторони кузову автомобілю КАМАЗ - бетонозмішувач 43101 зеленого кольору, р.н. НОМЕР_1, використовуючи фізичну силу, від'єднав від рами вказаного автомобілю акумулятор марки «АКБ SADA 6 СТ-180», який був у користуванні, у справному стані без значних пошкоджень вартістю 1 901 грн., 25 коп., таким чином ОСОБА_1 діючи повторно, умисно, таємно, з корисливих мотивів викрав даний акумулятор, який належить ТОВ «Вівос-Сервіс». Після цього обвинувачений з викраденим з місця скоєння злочину зник, скориставшись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду ТОВ «Вівос - Сервіс» на загальну суму 1 901,25 грн.

Ці дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно, поєднано з проникненням у сховище.

Таким чином, вищевказані умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковані за обвинувальним актом за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та ч.3 ст.185 КК України, у зв'язку з чим останній обвинувачується за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 України у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло, та за ч.3 ст.185 КК України у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненій повторно, поєднаній з проникненням у житло, таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненій повторно, поєднаній з проникненням у інше приміщення, таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненій повторно, поєднаній з проникненням у сховище.

В судовому засіданні ОСОБА_1свою вину у скоєних кримінальних правопорушеннях за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 .ст.185 КК України визнав у повному обсязі, відмовившись від дачі показань відносно себе за ст.63 Конституції України.

Також обвинувачений відмовився від послуг захисника, пояснивши, що відмова не пов?язана з його матеріальним становищем, в судовому розгляді кримінального провадження заявив про визнання вини у вчиненні кримінальних правопорушеннях за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України повністю, про визнання недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи на підставі ст.349 КПК України, неможливість оскарження обставин справи судом роз'яснено та обвинуваченим зрозуміло. Добровільність подання вказаних заяв та розуміння наслідків обвинуваченим перевірено судом в судовому засіданні.

Прокурор проти заяв обвинуваченого не заперечував.

Потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, представник ТОВ «Вівос-Сервіс» в судове засідання не з'явились, кожен окремо надали заяви про проведення судового провадження за їх відсутності, вимог про стягнення матеріальної шкоди до обвинуваченого не заявлено.

Представник органу пробації в судовий розгляд не з'явився, надав заяву про проведення розгляду за його відсутності.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників процесу дослідження доказів щодо фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, а саме - доказів на підтвердження подій кримінальних правопорушень та винуватості обвинуваченого ухвалою суду визнано недоцільним. У зв'язку з цим суд не приводить недосліджені докази винуватості обвинуваченого у мотивувальній частині вироку, при цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, та у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненій повторно, поєднаній з проникненням у житло. таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненій повторно, поєднаній з проникненням у інше приміщення, таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненій повторно, поєднаній з проникненням у сховище, тобто у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст.185 КК України.

Вирішуючи питання про призначення обвинувачення, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує як висновки органу пробації, викладені у досудовій доповіді, так і ступень тяжкості кожного скоєного умисного тяжкого злочину, ступінь здійснення злочинного наміру обвинуваченого та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця, особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, осіб на утриманні не має, раніше неодноразово судимий, за висновком досудової доповіді органу пробації виправлення особи неможливо без застосування покарання у виді позбавлення волі.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття у скоєному правопорушенні.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не зазначаються.

На підставі вищевикладеного, призначаючи покарання, враховуючи особу обвинуваченого та обставини вчинених правопорушень, з урахуванням положень ст.68 КК України щодо призначення покарання за незакінчений злочин, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання за пред'явленими обвинуваченнями в межах санкцій статей Особливої частини КК України у вигляді позбавлення волі за ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України та за ч.3 ст.185 КК України, визначивши при цьому остаточне покарання у відповідності з урахуванням положень ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів (поглинувши менш суворе покарання більш суворим) у вигляді позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, підстав для застосування до обвинуваченого положень ст.ст.69,75 КК України, в т.ч. іншої міри покарання, суд не вбачає. При цьому суд зазначає, що до суду під час судового розгляду не надано будь-яких медичних документів щодо неможливості відбування обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі за станом здоров'я чи інших підстав.

Оскільки запобіжний захід обвинуваченому у кримінальному провадженні на час судового розгляду не обрано, клопотання про обрання запобіжного заходу з підстав наявності ризиків невиконання обвинуваченим обов'язків до суду в порядку ст.184 КПК України під час судового розгляду не заявлено та судом в порядку ст.ст.193,194 КПК України не розглядалося, клопотань про доповнення судового розгляду не заявлялося, суд не вбачає підстав для обрання запобіжного заходу обвинуваченому до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, запобіжний захід на час судового рогляду не обрано, витрати на залучення експертів слід стягнути з обвинуваченого, питання щодо речових доказів слід вирішити згідно з ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.374-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, та призначити покарання:

за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі,

за ч.3 ст.185 КК України у виді 3 (три) роки 3 (три) місяці позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначивши покарання у виді 3 (три) роки 3 (місяці) позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту приведення вироку до виконання

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта (висновок експерта Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України №27/4.6-141 від 17.02.2017 року) в розмірі 880,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта (висновок експерта Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України №27/4.6-142 від 17.02.2017 року) в розмірі 1320,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта (висновок експерта Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України №27/4.6-143 від 17.02.2017 року) в розмірі 2641,20 грн.

Речові докази - опечатаний пакет експертної служби №2825356, опечатаний конверт білого кольору, в яких знаходяться сліди папілярних ліній та дактилокарта, які є додатком дактилоскопічної експертизи №27/4.6-141 від 17.02.2017 року, опечатаний пакет білого кольору №2369606, в якому знаходяться сліди папілярних ліній та який є додатком дактилоскопічної експертизи №27/4.6-143 від 17.02.2017 року, два опечатані конверти білого кольору, в яких знаходяться сліди папілярних ліній та дактилокарта, які є додатком дактилоскопічної експертизи №27/4.6-142 від 17.02.2017 року, що зберігаються в камері схову речових доказів Вільногірського ВП ЖВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція №5), знищити.

Речовий доказ - двоконфорочна чавунна плита пічного опалення, яка зберігається в камері схову речових доказів Вільногірського ВП ЖВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція №5), передати потерпілому ОСОБА_2

Речові докази - чотирьохконфорочна газова плита марки «Тула» коричневого кольору, два емальовані чайники ємністю 2л кожен, які вилучено у ОСОБА_5 та зберігаються в камері схову речових доказів Вільногірського ВП ЖВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція №5), передати потерпілому ОСОБА_4

Речовий доказ - металопластикове вікно розміром 164х152см, яке належить потерпілому ОСОБА_3 та зберігається в камері схову речових доказів Вільногірського ВП ЖВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція №5), передати потерпілому ОСОБА_3

Речовий доказ - акумулятор марки «АКБ SADA 6 СТ-180», який знаходиться на зберіганні в ТОВ «Вівос-Сервіс», залишити останньому.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду

Суддя О.Ю.Семенников