Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Олещенко Л.Б.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
3 листопада 2009 року Справа № 2а-357/09/0532
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого – судді Василенко Л.А., суддів Ханової Р.Ф., Старосуда М.І., при секретареві Чуріковій Я.О., за участю позивача ОСОБА_1 розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщені залу суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Донецька на постанову Ленінського районного суду м.Донецька від 13 травня 2009р. у справі № 2а-357/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Донецька про зобов’язання здійснити виплату підвищення до пенсії як дитині війни,
В С Т А Н О В И Л А :
02 березня 2009 року ОСОБА_1. звернулася з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Донецька в якому просила зобов’язати відповідача нарахувати на її користь недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу з 2006 – 2007 роки у сумі 2733,30 грн.
Постановою Ленінського районного суду м.Донецька від 13 травня 2009 р. позов задоволений частково: визнана протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачеві щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р., зобов’язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачеві щомісячної доплати до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за рахунок коштів Державного бюджету України, у розмірі 710,90 грн.
Не погодившись з судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився – про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.
Позивач в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач відноситься до категорії осіб, які мають статус «дитина війни», за місцем проживання перебуває на обліку у відповідача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої змінити з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач віднесена до соціальної групи “Дитина війни” відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується копією паспорта громадянина України (а. с. 6), копією пенсійного посвідчення (а. с. 8).
Позивачеві у 2007 році підвищення до пенсії у відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік та про внесення до змін до деяких законодавчих актів України» не виплачувалось, що не заперечується відповідачем та визнано ним у запереченнях (а. с. 20).
Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 р., який набрав чинності з 1.01.2007 р., ст. 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-IV) виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України (3551-ХІІ) "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
За приписами абзацу 1 частини 5, частини 3 статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19 грудня 2006 року (у редакції Закону України від 15 березня 2007 року N 749-V, який набрав чинності 28 березня 2007 року) для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 2007 року – 380 грн., з 1 квітня 2007 року - 410 грн. 06 коп., з 1 жовтня 2007 року - 415 грн. 11 коп. Виходячи з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" складає: з 9 липня 2007 року – 123 грн. 02 коп., з 1 жовтня 2007 року – 124 грн. 53 коп.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Суд першої інстанції правильно визначив, виходячи з рішення Конституційного суду N 6-рн/2007 від 09 липня 2007 року, що передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діяло з 09 липня 2007 року.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з урахуванням ч. 2 ст. 11 КАС України, правильно встановив обставини справи і враховуючи, що внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача позивач не отримав у належному розмірі підвищення до пенсії, як дитина війни, дійшов до вірного висновку про зобов’язання відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. у розмірі 710,90 грн., керуючись п. 3 ст. 18, ст. 21, ч. 4 ст. 105 КАС України. Але суд першої інстанції допустив помилку, зазначивши, що відповідач повинний здійснити виплати вказаних сум за рахунок коштів Державного бюджету, оскільки зазначені виплати здійснюються з коштів Пенсійного Фонду України.
Колегія суддів не приймає доводів апеляційної скарги щодо необхідності відмови в задоволенні позову в зв’язку з пропущенням строку звернення до суду, оскільки в письмових запереченнях відповідач не наполягав на відмові у позові відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України (а. с. 20), розгляд справи просив здійснити у відсутність представника управління, суд не має права ініціювати питання про відмову у позові з зазначеної підстави і при відсутності такого клопотання однієї з сторін розглядає справу в порядку встановленому КАС України. Слід зазначити, що вирішення судом питання про поважність пропущення строку звернення до суду у цій справі не було потрібним.
Апеляційний перегляд здійснений в межах апеляційної скарги. Позивачем постанова суду не оскаржена.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла до висновку, що спірні правовідносини за суттю вирішені правильно і доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, але внаслідок порушення норм процесуального права постанова підлягає зміні.
Керуючись ст. 195, ст. 196, п.2 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст.201, ч.2 ст. 205, ст.207, ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Донецька задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м.Донецька від 13 травня 2009р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Донецька про зобов’язання здійснити виплату підвищення до пенсії як дитині війни змінити.
З третього абзацу резолютивної частини постанови виключити фразу: «за рахунок коштів Державного бюджету України».
В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції проголошена в повному обсязі в судовому засіданні 03 листопада 2009 року і набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Л.А. Василенко
Судді: Р. Ф. Ханова
М.І. Старосуд