Справа № 165/3989/13-к Провадження №11-сс/773/5/14 Головуючий у 1 інстанції:Галушка О.Г.

Категорія:взяття під варту Доповідач: Силка Г. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2014 року м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області у складі:          

головуючого судді – Силка Г.І.,

суддів – Оксентюка В.Н., Польового М.І.,

при секретарі – Митюк О.М.,

з участю прокурора – Данилюка О.В.,

захисника- Вельгус М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1- ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 26.12.2013 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, непрацюючого, одруженого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 судимого 31.07.2008 року вироком Нововолинського міського суду Волинської області за ч. 2 ст. 189, ст. 71 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, 11.03.2013 року звільнений з місця позбавлення волі по відбуттю строку покарання, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В:

          Ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 26.12.2013 року задоволено клопотання слідчого СВ Нововолинського МВ УМВС України у Волинській області та обрано ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком шістдесят днів.

Захисник підозрюваного ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід є надто суворий, оскільки в останнього народилася дитина та дружині потрібна допомога у догляді за нею. Вказує, що ОСОБА_1 в судовому засіданні першої інстанції зобов’язувався виконувати всі процесуальні обов’язки визначені КПК України. Крім того, вважає, що, ні слідчим, ні прокурором не доведено, що існує реальна загроза настання ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Просить скасувати ухвалу слідчого судді про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрати відносно її підзахисного запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заслухавши доповідача, який виклав суть рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, захисника підозрюваного ОСОБА_2, яка підтримала подану апеляційну скаргу, прокурора і слідчого, які апеляційну скаргу заперечили, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При застосуванні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою ці вимоги закону судом дотримані.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, за яке наступає кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі понад сім років. Дане кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів. ОСОБА_1 був судимий за корисливий тяжкий злочин, судимість, за який не знята та не погашена у встановленому законом порядку і новий злочин вчинив незадовго після звільнення з місця позбавлення волі, ніде не працює, що свідчить про його суспільну небезпечність.

За таких обставин суд прийшов до обґрунтованого висновку, що існують ризики того, що ОСОБА_1 може вчинити інші кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню і переховуватися від органів досудового розслідування. Тому, жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Правильність такого висновку в колегії суддів сумнівів не викликає.

Вищенаведеним спростовується посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що ні слідчим, ні прокурором не доведено, що при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 та дані про його особу, є безпідставними також посилання захисника про обрання останньому запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Тому, суд першої інстанції вірно не взяв до уваги при обранні підозрюваному запобіжного заходу у виді триманні під вартою його сімейного становища.

Законних підстав для скасування ухвали слідчого судді і постановлення нової ухвали та застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту за викладеними в апеляційній скарзі доводами захисника, суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.405, 407, 422 КПК України, суд апеляційної інстанції

У Х В А Л И В:

Ухвалу слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 26 грудня 2013 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 –без задоволення.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

                                         Судді:

Г.І.ОСОБА_3ОСОБА_4 Польовий