Справа № 308/5844/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2017 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді Марчука О.П., за участю представника Закарпатської митниці ДФС - Зубенка І.І., представника апелянта - ОСОБА_2, розглянув у відкритому засіданні матеріали справи про порушення митних правил за апеляційною скаргою ООО "Citadele Lizings Un Factorings" на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 30.06.2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Дніпро, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, тимчасово не працюючого,

за ч.1 ст. 483 МК України.

Даною постановою ОСОБА_3 визнаний винним у переміщенні через митний кордон України легкового автомобіля з приховуванням від митного контролю, шляхом подання органу доходів і зборів України, як підстави для його переміщення підробленого документа.

Так, 04.05.2017 року о 11:39 годині в зону митного контролю митного поста «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС, на ділянку «в'їзд в Україну» пасажирського напрямку, заїхав легковий автомобіль марки "Volkswagen Passat", реєстраційний номерний знак республіки Латвії КМ 4821, 2016 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 під керуванням громадянина України ОСОБА_3, який прямував у приватних справах із Латвії в Україну. Для митного контролю водієм було подано: документ що посвідчує особу (паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 28.09.2016 року та договір на право користування транспортним засобом «Volkswagen Passat», 2016 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 від 28.04.2017 року виданий власником автомобіля - фірмою "Sia Prime CR", громадянину ОСОБА_3, що завірений підписом і печаткою нотаріуса "Рамуте Валантижене" за №ZK-138 від 28.04.2017 року.

Однак в органу митного контролю виникли сумніви щодо достовірності вказаного договору, у зв'язку з чим було проведено відповідну перевірку. В результаті перевірки встановлено, що фірма «Sia Prime CR» договору на право користування транспортним засобом від 28.04.2017 року не видавала і такий є підробленим.

Постановою суду першої інстанції ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості автомобіля, що складає 448894,38 грн. з конфіскацією транспортного засобу легкового автомобіля марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номерний знак Латвії КМ 4821, № кузова НОМЕР_1, 2016 року випуску. Крім того постановлено стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 320 грн. на користь держави.

В апеляційній скарзі представник ООО «Citadele Lizings Un Factorings» ОСОБА_2 просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову про визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.1 ст. 484 МК України з накладенням на нього адміністративного штрафу у розмірі 100 відсотків вартості автомобіля, а самий автомобіль повернути власнику. Вважає, що судом невірно кваліфіковано дії порушника ОСОБА_3 за ч.1 ст. 483 МК України, так як його дії слід кваліфікувати за ст. 484 МК України. Посилається на те, що суд не вправі був конфісковувати автомобіль, так як такий не являється власністю порушника. Також звертає увагу на те, що за даним фактом в Закарпатському ВП ГУНП в Закарпатській області відносно ОСОБА_3 порушено кримінальне провадження за ч.1 ст. 358 КК України. В обґрунтування поважності пропуску строк на апеляційне оскарження посилається на те, що власнику транспортного засобу та її представнику не було відомо про існування оскаржуваної постанови.

Апеляційний суд приходить до висновку про те, що представник власника транспортного засобу , долю якого було вирішено постановою Ужгородського міськрайонного суду має право звертатися з апеляційною скаргою, враховуючи вимоги ст. 498 МК України , відповідно до якої

особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 ст. 461 МК України (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил в суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи , брати участь у судових засіданнях, подавати докази , брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши доводи ОСОБА_2 на підтримання поданої апеляційної скарги та його пояснення про обставини вчиненого правопорушення, думку представника Закарпатської митниці ДФС, який вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з ч.2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Крім того, як слідує з матеріалів справи власником автомобіля «Volkswagen Passat», № кузова НОМЕР_1, 2016 року випуску є ООО «Citadele Lizings Un Factorings», що підтверджується Довідкою Дирекції безпеки дорожнього руху Міністерства сполучення Латвійської республіки від 20.06.2017 р. за №12,21/2892 (а.с.129).

При цьому розгляд справи за відсутності вказаного власника автомобіля та без повідомлення його про час і місце судового розгляду. Після проголошення постанови така не направлялася апелянту і дану постанову представник апелянта отримав лише 03.08.2017 року, про що власноручно розписався (а.с.102). Апеляційна скарга подана відразу на наступний день - 04.08.2017 року. Тобто. пропуску апелянтом десятиденного строку на апеляційне оскарження зумовлений поважними причинами, а тому такий підлягає поновленню.

З приводу розгляду даної справи по суті апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції вказаних вимог дотримався не в повному обсязі.

Так, суд вірно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, оскільки ним було вчинено дії спрямовані на переміщення автомобіля через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом надання доходів і зборів України підробленого документу.

З матеріалів справи вбачається, що 04.05.2017 року о 11:39 годині в зону митного контролю митного поста «Ужгород» Закарпатської митниці ДВС, на ділянку «в'їзд в Україну» пасажирського напрямку, заїхав легковий автомобіль марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номерний знак республіки Латвії КМ 4821, 2016 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 під керуванням громадянина України ОСОБА_3, який прямував у приватних справах із Латвії в Україну. Для митного контролю водієм було подано: документ що посвідчує особу (паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 28.09.2016 року та договір на право користування транспортним засобом «Volkswagen Passat», 2016 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 від 28.04.2017 року виданий власником автомобіля - фірмою "Sia Prime CR", громадянину ОСОБА_3, що завірений підписом і печаткою нотаріуса "Рамуте Валантижене" за №ZK-138 від 28.04.2017 року.

Внаслідок наявності в органу митного контролю сумнівів щодо достовірності вказаного договору, у зв'язку з чим було проведено відповідну перевірку. В результаті перевірки встановлено, що фірма "Sia Prime CR" договору на право користування транспортним засобом від 28.04.2017 року не видавала і такий є підробленим.

Тобто, достовірно встановлено, що в діях ОСОБА_3 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України.

Вина правопорушника доведена: протоколом про порушення митних правил № 0918/30500/17 від 04.05.2017 року (а.с.1-5); письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 04.05.2017 року, який вказав, що при переміщенні через митний кордон України ним було подану контролюючому органу вищезазначений договір (довіреність) №ZK-138 від 28.04.2017 року; доповідною запискою державного інспектора ВМО №2 МП «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС відповідно до якої під час перевірки встановлено факт підроблення договору №ZK-138 від 28.04.2017 року (а.с.17, 18); відповіддю нотаріуса 20-го нотаріального бюро м.Каунас Рамуте Валантеене згідно якої договір на право безоплатної передачі транспортного засобу «Volkswagen Passat», 2016 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 від 28.04.2017 року, належного фірмі «Sia Prime CR» №ZK-138 від 28.04.2017 року ним не посвідчувався (а.с.24); заявою фірми «Sia Prime CR» №04052017-2, якою заперечується факт укладення договору від 28.04.2017 року (а.с.33); експертним висновком №142008400-0124 відповідно до якого наданий на експертизу «Договір від 28.04.2017 №ZK-138» виготовлений на двох звичайних аркушах паперу формату А4 способом монохромного електрографічного друку за допомогою комп'ютерної (офісної) техніки (а.с.53-57). Зазначені докази в своїй сукупності достеменно стверджуються факт надання ОСОБА_3 під час перетину митного кордону підроблених документів.

При цьому апеляційний суд не може взяти до уваги посилання апелянта на невірну кваліфікацію судом дій порушника та необхідність кваліфікації таких за ст. 484 МК України, оскільки матеріали справи не дають суду жодних підстав стверджувати, що ОСОБА_3 здійснювалося перевезення транспортних засобів саме комерційного призначення, тобто в процесі здійснення ним комерційної діяльності з метою одержання прибутку.

За таких обставин апеляційний суду з висновком суду першої інстанції щодо кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч.1 ст. 483 МК України та на кладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості автомобіля.

Згідно положень ч.1 ст.486 МК України(2012 року) завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням, а у відповідності до ст.489 МК України(2012 року) при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Дані норми перекликаються з положеннями ст.ст.245, 252, 280 КУпАП.

Разом з тим апеляційний суд не може погодитись з висновком суду щодо конфіскації транспортного засобу, оскільки, незважаючи на безальтернативність санкції ч.1 ст. 483 МК України щодо обов'язкової конфіскації товару, що є предметом порушення митних правил, в даному випадку наявні певні особливості, що мають істотне значення для правильного вирішення такого питання, які судом не враховані.

Як уже було вищезазначено, власником спірного транспортного засобу являється ООО «Citadele Lizings Un Factorings».

На підставі договору фінансового лізингу від 28.09.2016 року №18021 укладеного між Citadele Lizings Un Factorings (лізингодавець), Sia Prime CR (лізингоодержувач) та Moller Auto (продавець) транспортний засіб «Volkswagen Passat», 2016 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 був переданий фактичне володіння та користування лізингоодержувача (а.с.71-82). Після чого, 30.04.2017 року правомірним володільцем автомобіля Sia Prime CR, що здійснює діяльність з наданням послуг по прокату транспортних засобів, на підставі договору надано громадянину України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, у прокат на 7 днів для поїздки по маршруту Рига-Варшава-Рига транспортний засіб «Volkswagen Passat», 2016 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 (а.с.11, 12). Автентичність зазначеного договору не спростована.

У подальшому, 04.05.2017 року працівниками прокатної компанії за допомогою навігаційного датчика визначено відхилення автомобіля від маршруту та встановлено його місцезнаходження на кордоні з Україною. Після чого Sia Prime CRспочатку в телефонному режимі зроблено усне, а потім і письмове звернення до працівників митного посту «Ужгород» щодо незаконного переміщення на територію України вказаного автомобіля та необхідність його затримання з метою недопущення його в'їзду на територію України (а.с.35). І саме на підставі такого повідомлення і було здійснено перевірку митним органом в результаті чого й виявлено дане правопорушення.

Тобто, володілець автомобіля, дізнавшись про його протиправне заволодіння третіми особами, діючи добросовісно відразу повідомив про даний факт митні органи України. Матеріали справи не дають жодних підстав стверджувати про те, що в даному випадку Sia Prime CR діяло нерозумно чи необачно. За таких обставин, конфіскація автомобіля внаслідок порушення митних правил є неможлива оскільки призведе до позбавлення права власності (володіння) добросовісного власника (володільця), що в свою чергу свідчитиме про недотримання справедливого балансу між інтересами держави та особи, та відповідно призведе до порушення ст.1 Протоколу Першого ЄКЗПЛ, згідно прецендентної практики Європейського Суду.

Крім того, судом не враховано, що за результатом протиправного заволодіння транспортним засобом поліцією Латвії порушено кримінальну справу №11088097717 (а.с.62). Згідно обліків викраденого автотранспорту Генерального секретаріату інтерполу транспортний засіб «Volkswagen Passat», 2016 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 значиться, як викрадений у Латвії (а.с.97). З витягу з ЄРДР вбачається Ужгородським відділом поліції ГУНП в Закарпатській області здійснюється розслідування кримінального провадження №12017070030001217, відомості про яке внесено на підставі повідомлення від Закарпатської митниці ДВС щодо спроби 04.0.82017 року переміщення через митний кордон України спірного автомобіля на підставі документів, який викликає сумнів у його достовірності (а.с.141).

Тобто, в результаті протиправного заволодіння транспортним засобом «Volkswagen Passat», 2016 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 та спроби його ввезення на територію України на підставі підроблених документів, правоохоронними органами як Латвії так і України здійснюється досудове розслідування. При цьому транспортний засіб «Volkswagen Passat», 2016 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 визнаний речовим доказом по таким кримінальним провадженням. А тому конфіскація такого автомобіля є неможлива оскільки це може унеможливити встановлення істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, на підставі досліджених доказів , апеляційний суд прийшов до висновку про безпідставність застосування судом конфіскації автомобіля, що є предметом порушення митних правил, тому доводи апелянта знайшли своє часткове підтвердження , що відповідно до вимог ст. 294 КпАП України зумовлює зміну постанови суду першої інстанції, шляхом виключення висновку про таку конфіскацію.

Керуючись ст. ст. 294 КУпАП, апеляційний суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

поновити ООО "Citadele Lizings Un Factorings" від імені якої діє ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Ужгородського міськрайонного суду від 30 червня 2017 року.

апеляційну скаргу ООО "Citadele Lizings Un Factorings" задовольнити частково.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду від 30.06.2017 року про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч.1 ст. 483 МК України в частині накладеного стягнення змінити.

Виключити з резолютивної частини постанови вказівку на конфіскацію транспортного засобу - легкового автомобіля марки "Volkswagen Passat", реєстраційний номерний знак республіки Латвії КМ 4821, 2016 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 .

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно,є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: