№ 2-20 / 09

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28 жовтня 2009 року     Цюрупинський районний суд Херсонської області

в складі: судді                                 Пляс М.Г.

при секретарі                                 Дорошенко Є.Ю.

з участю позивачки                             ОСОБА_1

відповідачки                                 ОСОБА_2                       

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Цюрупинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2. про визнання недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 07.09.2007р., видане на ім»я ОСОБА_2

    В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги і пояснила, що на підставі договору дарування від 24.07.1996р. їй належить 28/100 частин житлового будинку з відповідною частиною господарчих та побутових споруд, який розташований поАДРЕСА_1. Крім того, згідно свідоцтва про право власності на житло від 04.10.1994р. вона є власником квартириНОМЕР_1 в цьому ж будинку, розмір частки якої не встановлений. Згідно свідоцтва про право власності від 23.09.1997р. квартира НОМЕР_2 в цьому ж будинку, розмір частки якої також не був встановлений, належалаОСОБА_3., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1р. На спадкове майно померлої відповідачці було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 07.09.2007р. Але в свідоцтві зазначено, що спадкове майно складається з 27/100 частин житлового будинку з відповідною частиною господарчих та побутових споруд, які знаходяться по АДРЕСА_1, що складає квартиру НОМЕР_2, на земельній ділянці площею 1800м2. Позивачка вважає, що в свідоцтві про право на спадщину повинна була бути зазначена лише квартира НОМЕР_2 без визначення її частки від усього житлового будинку НОМЕР_3, і без зазначення площі земельної ділянки, на якій знаходиться ця квартира. Оскільки частка, яка складає квартиру НОМЕР_2, була встановлена без її відома, позивачка вважає, що це порушує її права співвласника житлового будинку, іІ тому просить задовольнити позов, а також стягнути з відповідачки витрати на правову допомогу у сумі 2000грн. і на проведення експертизи у сумі 1800грн.

      Відповідачка ОСОБА_2. позов визнала частково і пояснила, що вона отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на підставі заповіту ОСОБА_3., і тому підстав для визнання цього свідоцтва недійсним немає. Разом з тим, вона не заперечує проти того, щоб розмір частки, який складає квартира НОМЕР_2, був встановлений з урахуванням висновку експертизи, проведеної під час судового розгляду справи.

    Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та висновок експерта, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст.1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Судом встановлено, що на підставі договору дарування від 24.07.1996р. позивачці належить 28/100 частин житлового будинку з відповідною частиною господарчих та побутових споруд, який розташований по АДРЕСА_1. Крім того, згідно свідоцтва про право власності на житло від 04.10.1994р. позивачка є власником квартири НОМЕР_1 в цьому ж будинку, розмір частки якої не встановлений. Згідно свідоцтва про право власності від 23.09.1997р. квартира НОМЕР_2 в цьому ж будинку, розмір частки якої також не був встановлений, належала ОСОБА_3., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1р. На спадкове майно померлої відповідачці було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 07.09.2007р. В свідоцтві зазначено, що спадкове майно складається з 27/100 частин житлового будинку з відповідною частиною господарчих та побутових споруд, які знаходяться по АДРЕСА_1, що складає квартиру НОМЕР_2, на земельній ділянці площею 1800м2.

Оскільки свідоцтво про право на спадщину за заповітом видане відповідачці на підставі заповіту ОСОБА_3., посвідченого 21.08.2003р., і свідоцтва про право власності від 23.09.1997р., суд приходить до висновку, що підстав для визнання його недійсним немає.

Разом з тим, суд вважає, що зазначене свідоцтво необхідно визнати частково недійсним в частині розміру частки квартири НОМЕР_2, визначеного на підставі даних БТІ, з встановленням судом нового розміру частки. Так, в свідоцтві про право власності від 23.09.1997р., на підставі якого видане свідоцтво про право на спадщину, розмір частки квартири НОМЕР_2 від усього будинку не був встановлений. Під час розгляду справи у суді була проведена експертиза, і згідно її висновку розмір частки квартири НОМЕР_2 становить 23/100 частин від усього будинку НОМЕР_3. Суд погоджується з висновком судової будівельно-технічної експертизи і приймає її до уваги.

Доводи позивачки про те, що в свідоцтві про право на спадщину за заповітом не повинно було бути вказано і площі земельної ділянки, на якій розташована квартира НОМЕР_2, є необґрунтованими, оскільки в свідоцтві зазначена площа земельної ділянки, на якій розташований увесь житловий будинок НОМЕР_3, а не лише квартира НОМЕР_2.

Таким чином позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати, які складаються з оплати позивачкою судового збору, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, правової допомоги і проведення судової експертизи на загальну суму 3881грн., підлягають задоволенню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 574,96грн. ( 27/100 – 23/100 = 4/100).    

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.16, 1301 ЦК України, ст.ст.213-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 07.09.2007р., видане на ім»я ОСОБА_2, в частині розміру частки спадкового майна, а саме, квартири НОМЕР_2, і встановити, що розмір частки квартири АДРЕСА_2 складає 23/100 частин житлового будинку з відповідною частиною господарчих та побутових споруд.

В решті позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові вирати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 574,96грн.

На рішення може бути подана заява про його апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Херсонської області через Цюрупинський районний суд.

Суддя                                                 М.Г.Пляс