Справа №2-а-169/09
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2009 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області
в складі: головуючого - судді Іванченка О.Ю.
при секретарі - Короті Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Солоне Дніпропетровської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Солонянському районі Дніпропетровської області про визнання рішення незаконним та зобов’язання виконати певні дії
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом до відповідача.
В обґрунтуванні своїх вимог позивач посилається на те, що він, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до статті 1 Закону України № 2195-ІУ від 18 липня 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни.
Верховна Рада України ст.ст. 77, 110 Закону України № 3235-ІУ від 20 грудня 2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік», та п. 12 ст. 71 Закону України № 489-У від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» призупинила дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп /2007 року визнав положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» яким призупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті інших або нових законів, або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Розмір соціальної допомоги, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», становить 30 % мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком, відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня - 350 гривень, з 1 квітня - 359 гривень, з 1 жовтня - 366 гривень.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.
Тобто, недоплачена державна соціальна допомога за вказані роки складає 3891,90 гривень.
Зазначає, що його законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили. Законів України, крім того, про належні йому, як дитині війни виплати, повідомлено не було, тому про факт порушення його прав йому стало відомо лише після отримання 23.09.2009 року відповіді на звернення до управління пенсійного фонду.
На підставі викладеного позивач просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, зобов'язати відповідача нарахувати на користь позивача недоплачену їй, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив визнати дії відповідача неправомірними щодо нарахування та виплати недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії за період з 01.01.2006 по 31.12.2008 року, відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнала та пояснила, що ч.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено.
В 2007 році ч.12 ст71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» також було зупинено та ст.111 встановлено що виплата цього підвищення провадиться лише особам, які є інвалідами, у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Таким чином, особам, які не визнані інвалідами, але відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відносяться до дітей війни, для виплати у 2007 році підвищення, як дитині війни, правових підстав не було.
Відповідно до ст. 58 Закону України від 28.12.2007№ 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та мінімум для осіб, які втратили працездатність складав з 1січня - 470,00грн., з 1 квітня - 481,00 грн., з 1 липня -482,00 грн. та з 1жовтня - 498,00 грн.
Враховуючи викладене, розмір підвищення дітям війни відповідно складав: з 1січня - 47,00 грн.; з 1 квітня - 48,10 грн.; з 1 липня - 48,20 грн. та з 1 жовтня - 49,80 грн.
Пунктом 8 постанови Кабінетом Міністрів України від 28.05.2008 №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення провадиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 1 липня - 48,20 грн. та з 1 жовтня - 49,80 грн.
Таким чином, особам, які належать до категорії «Діти війни», підвищення виплачується в розмірі, передбаченому діючим законодавством.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні позивач відповідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» мас статус дитини війни, що підтверджується відміткою в його пенсійному посвідченні /а.с.7/. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % більше мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 6 грудня 1991 року суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь - яким строком.
Вирішуючи позовні вимоги щодо підвищення пенсії позивачеві у 2006 році суд виходить з наступного:
Дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», було зупинено на 2006 рік відповідно п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року №3235-ІУ.
Проте, Законом України від 22 березня 2006 року №3367-1У «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» було внесено зміни та виключено п. 17 ст.77 зазначеного закону.
Ці зміни набули законної сили через 10 днів після опублікування 22 березня, тобто 2 квітня 2006 року було відновлено дію ст. 6 в редакції від 1 січня 2006 року.
Разом з тим, відповідно до вимог ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України па 2006 рік» від 20 грудня 2005 року (із змінами, внесеними 19 січня 2006 року) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначенні Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, але Кабінет Міністрів України у 2006 році так і не визначив порядку виплати 30 % надбавки до пенсії «дітям війни», що у свою чергу виключало можливість збільшення пенсії «дітям війни».
На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача щодо донарахування та виплати надбавки до пенсії у 2006 році задоволенню не підлягають, оскільки не ґрунтуються на законі.
Відносно вимог по виплатам за 2007 рік, суд виходить з наступного.
Дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (з урахуванням положень п. 12 ст. 71 цього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Таким чином, відновлено дію ст.6 цього закону.
Отже, управління Пенсійного фонду України повинно було зробити перерахунок пенсії позивачеві починаючи з липня 2007 року. Підстави для перерахунку за період з січня по 9 липня 2007 року - були відсутні.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.
Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Так, згідно з ч. 1 ст. 62 Закону України від 19.12.2006 № 489-У «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на 2007 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 380 гривень, з квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.
У відповідності до ч.3 ст. 62 Закону України від 19.12.2006 № 489-У «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що для визначення мінімальною розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті» збільшені на 1 %.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 85 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.91 р. № 1788-Х1 (з наступними змінами та доповненнями) виплата пенсій проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.
Таким чином, відповідач повинен був підвищити пенсію позивачеві починаючи з липня (за повний місяць) по 31 грудня 2007 року в наступних розмірах:
липень-вересень [(405 грн.+ 1%) х 30%] х 3 міс. - 410,06 х 30% х 3 = 123,02 х 3 = 369,06 грн.;
жовтень-грудень [(411 грн. + 1%') х 30%] х 3 = 415,11 грн. х 30% х 3 = 124,53 грн. х 3 = 373,59 грн., а всього за 2007 рік - 742,65 грн.
Підстави для перерахунку за період з січня по липень 2007 року - були відсутні оскільки позивач на надав доказів, що він є інвалідом і йому повинні підвищувати пенсію у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, відповідно до ст.6 Закону.
Відносно вимог по виплатам за 2008 рік, суд виходить з того, що правові підстави для вирішення таких вимог є аналогічними 2007 року.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України № 2195-ІУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України № 2195- IV викладено в наступній редакції: дітям війни: (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветерани війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або (щомісячного довічною грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Відповідно до ч.4 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утриманим чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Підстави для підвищення пенсії їв період із січня по 22 травня 2008 року відсутні, оскільки позивачеві пенсія виплачувалася у збільшеному розмірі у січні - березні 2008 року на 47 грн. щомісячно (10%) від 470 грн. - прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а в квітні не 48 грн. 10 коп. тому позовні вимоги за цей період - не підлягають задоволенню.
Проте, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» № 107-VI від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195- IV в новій редакції. Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України № 2195-ІУ.
Ст. 58 ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі: - з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.
Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону починаючи з травня 2008 року (за повний місяць відповідно до ч.2 ст. 85 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.91 р.) по 31 грудня 2008 року в наступних розмірах;
травень - червень - (481 гри. х 30%) х 2 міс. = 144,3 х 2 = 288,60 грн.;
липень - вересень (482 грн. х 30%) х 3 міс. = 144,6x3 = 433,80 грн.;
жовтень-грудень (498 грн. х 30%) х 3 міс. = 149,40 х 3 = 448,2 грн.,
а всього за 2008 рік - 1170,60 грн.
На підставі викладеного суд вважає, що відповідач починаючи з 22 травня 2008 року неправомірно застосовує п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, якою встановлено, що «дітям війни» (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії виплачується підвищення у розмірах: з 22 травня - 48,1 гри., з 1 липня - 48,2 грн., з 1 жовтня - 49,8 грн., бо ці положення протирічать Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та рішенню Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року. Вище наведене свідчить про те, що відповідач діяв не у спосіб передбачений чинним законодавством на певний період часу, рішення Конституційного Суду України не виконував, що стало причиною звернення позивача до суду.
Суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплати позивачеві надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та за період з травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці яка була виплачена у цей період позивачеві у меншому розмірі ніж передбачено зазначеними нормами закону або не виплачена.
Згідно ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає., що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у суду немає правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України стягнути з Державного бюджету України на користь позивача сплачені та документально підтверджені судові втрати.
Керуючись ст.ст. 11,71, 159, 161-163 КАСУ, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Солонянському районі Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з липня по 31 грудня 2007 року та з травня по 31 грудня 2008 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком - неправомірними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Солонянському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплати підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 09.07.2007 року по31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 55 (п’ятдесят п’ять) гривень.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення та подальшої подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви на апеляційне оскарження, чи шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області.
Головуючий суддя: О.Ю.Іванченко