Справа № 351/853/16-ц

Номер провадження №2/351/47/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2017 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді - Сегіна І.Р.,

секретарів - Маланчук С.Г., Лакусти М.З.,

позивача - ОСОБА_1,

позивача - ОСОБА_2,

представників позивачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника відповідача - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Приватного Акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки внаслідок вчинення правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6 звернулися в суд із позовом до ОСОБА_7, ПАТ "Страхова Група "ТАС" про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки внаслідок вчинення правопорушення. Позовні вимоги мотивували наступним.

Так, позивач ОСОБА_1 зазначив, що 01.11.2014р. біля 20.45 год. на автодорозі між с. Хутір-Будилів Снятинського району водій ОСОБА_7, керуючи автомобілем марки «СітроенБерлінго», д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись з м. Снятин в напрямку м. Косів під час обгону попутного автомобіля, порушуючи вимоги п.п. 1.2, 2.3, 10.1, 12.1, 14.2 ПДР України, виїхала на зустрічну смугу руху, не переконавшись, що смуга зустрічного руху вільна від транспортних засобів, не маючи змоги завершити маневр обгону допустила зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ-2102», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням його сина ОСОБА_14, чим скоїла злочин, передбачений ч.3 ст. 286 КК України. Внаслідок зіткнення його син ОСОБА_14, пасажир його автомобіля ОСОБА_8 та пасажир автомобіля «СітроенБерлінго» - ОСОБА_9 отримали тяжкі тілесні ушкодження, від яких наступила їх смерть. Також, було знищено його автомобіль «ВАЗ-2102». Тому, в результаті ДТП йому завдана матеріальна шкода: на поховання сина - 7200 грн. та поминальний обід (столова - 11322 грн.+інші витрати - 3810 грн)= 15132 грн.; поминальний обід - 40 днів після смерті сина (столова база «Явір»- 3878 грн. + інші витрати - 7740 грн.) = 11618 грн.. Таким чином, на поховання сина він витратив 31481 грн., а також, на спорудження надгробного пам'ятника - 50000 грн.. Отже, загальна сума матеріальної шкоди становить 81481 грн.. Вважає, що протиправними діями відповідачки йому завдана також і моральна шкода, яка виразилася в тому, що у зв'язку із смертю сина ОСОБА_14 він отримав сильний психологічний стрес та нервове потрясіння, зазнав значних душевних страждань. Фактично його життя розділилося на дві частини: до ДТП - коли син був живий та після ДТП - коли його не стало. Погіршилося його психічне і фізичне здоров'я, загострились хвороби, якими він раніше хворів. Після ДТП у нього виникли істотні вимушені зміни в житті, порушились його нормальні життєві зв'язки, порушились встановлені роками стосунки з близькими людьми. По вині відповідачки він повинен ходити на допити, давати показання, збирати докази її вини. Окрім того, внаслідок ДТП було знищено його автомобіль. А тому, вказані факти додатково травмують його і свідчать про відношення відповідачки до своїх протиправних дій.Розмір моральної шкоди він оцінює на суму 500 000 грн.

Просить стягнути з відповідачки 35384 грн. матеріальної шкоди на спорудження надгробного пам'ятника та 500 000 грн. моральної шкоди. Також, зважаючи на те, що ОСОБА_10 укладено договір страхування з АТ «Страхова Група «ТАС», що підтверджується полісом АІ/0136433, просить стягнути з «Страхової Групи «ТАС» 100 000 грн. за шкоду, пов'язану зі смертю потерпілого, витрати на поховання сина - 31481 грн. та 7308 грн. моральної шкоди.

Позивач ОСОБА_6 вказала, що внаслідок вищевикладених протиправних дій відповідачки загинула її донька ОСОБА_9. Загальна сума витрат, які включають в себе: ритуальні послуги, виїзд в Грецію на роботу, поминальний обід, звільнення з роботи по неможливості працювати через смерть доньки, приїзд на Україну становить 98 456 грн.. Моральну шкоду, яка виразилася в тому, що вона що у зв'язку із смертю доньки отримала сильний психологічний стрес та нервове потрясіння, зазнала значних душевних страждань. Фактично її життя розділилося на дві частини: до ДТП - коли донька була жива та після ДТП - коли її не стало. Погіршилося її психічне і фізичне здоров'я, загострились хвороби, якими вона раніше хворіла. Після ДТП у неї виникли істотні вимушені зміни в житті, порушились її нормальні життєві зв'язки, порушились встановлені роками стосунки з близькими людьми. По вині відповідачки вона повинна ходити на допити, давати показання, збирати докази її вини. А тому, вказані факти додатково травмують її і свідчать про відношення відповідачки до своїх протиправних дій. Розмір моральної шкоди вона оцінює на суму 500 000 грн.. З врахуванням зменшених позовних вимог, просить стягнути з ОСОБА_7 38456 грн. матеріальної шкоди, 250 000 грн. моральної шкоди, а з «Страхової Групи «ТАС» 100 000 грн. за шкоду, пов'язану зі смертю потерпілого.

Позивач ОСОБА_2 також вказала, що внаслідок вищевикладених протиправних дій відповідачки загинув її син ОСОБА_8. Даним злочином їй спричинена значна матеріальна та моральна шкода. У зв'язку з поховання сина вона понесла витрати на його поховання, придбання відповідних речей на загальну суму 41684 грн.. 10 000 грн. відповідачка відшкодувала добровільно. Тобто, на даний час розмір матеріальної шкоди становить 31684 рн.. Крім того, внаслідок трагічної, раптової втрати єдиного сина вона зазнала великих страждань та внаслідок переживань, нервування та втрати сну загострились її хронічні хвороби. Тому, розмір моральної шкоди вона оцінює в 500 000 грн.. Після тривалих звернень страхова компанія частково відшкодувала в добровільному порядку спричинену шкоду в загальній сумі 27137 грн. Просить стягнути з ОСОБА_7 та ПАТ «Страхової Групи «ТАС» в солідарному порядку 500 000 грн. моральної шкоди та 4547 грн. матеріальної шкоди.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, їх представники та представник ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.Також пояснили, що позивачі не є непрацездатними та не були на утриманні померлих.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що страховою компанією йому відповідно до п. 27.4 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» було виплачено 14616 грн. матеріальної шкоди на поховання, а також його дружині відповідно до п. 27.3 ст. 27 вказаного закону було виплачено 7308 грн. моральної шкоди. Натомість, він не отримував від страхової компанії страхове відшкодування моральної шкоди у сумі 7308 грн.

ОСОБА_6 пояснила, що страховою компанією їй було виплачено 2060 грн. матеріальних витрат та по 7308 грн. моральної шкоди їй та ОСОБА_9

ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що відповідачка їй заплатила 10000 грн., страхова компанія по 7308 грн. батькам та 12621 грн. матеріальних витрат.

Представник відповідачки в судовому засіданні підтвердив обставини ДТП, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення 35384 грн. матеріальної шкоди на спорудження надгробного пам'ятника визнав повністю та частково визнав позовні вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 30 000 грн. Позовні вимоги ОСОБА_6 щодо стягнення 38456 грн. матеріальної шкоди визнав повністю та частково визнав позовні вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 30 000 грн. Позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення 4547 грн. матеріальної шкоди визнав повністю та частково визнав позовні вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 30 000 грн.

Представник відповідача приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" в судове засідання не з'явився, надіслав письмові заперечення. В запереченнях на позовні заяви позивачів вказав, що ПАТ «СГ «ТАС», як страховик здійснює відшкодування на підставі Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакція, яка діяла на день настання страхового випадку. Щодо вимог ОСОБА_1 представник страхової компанії вказав, що ОСОБА_1 відповідно до вимог п. 27.4 ст. 27 вказаного закону було виплачено повний розмір відшкодування витрат на поховання у сумі 14616 грн. Також представник страхової компанії вказав, що відповідно до вимог п. 27.3. ст. 27 вказаного закону здійснено повну виплату моральної шкоди в розмірі 14616 грн. рівними частинами по 7308 грн. між батьками ОСОБА_14

В письмових запереченнях на позовну заяву ОСОБА_6 представник страхової компанії вказав, що відповідно до п. 27.4 ст. 27 вказаного закону було проведено виплату 2060 грн. витрат на поховання, при представленні позивачем документальних підтверджень витрат страховою компанією буде виплачено різницю у сумі 12556 грн. Також представник страхової компанії вказав, що відповідно до вимог п. 27.3. ст. 27 вказаного закону здійснено виплату моральної шкоди в розмірі 7308 грн. ОСОБА_6, інша частина виплати у розмірі 7308 належить батькові ОСОБА_9

В письмових запереченнях на позовну заяву ОСОБА_2 представник страхової компанії вказав, що відповідно до п. 27.4 ст. 27 вказаного закону було проведено виплату 12621 грн. підтверджених витрат на поховання, при представленні позивачем документальних підтверджень витрат позивач матиме право на отримання різниці у сумі 2355 грн. Також представник страхової компанії вказав, що відповідно до вимог п. 27.3. ст. 27 вказаного закону здійснено повну виплату моральної шкоди в розмірі 14616 грн. рівними частинами по 7308 грн. між батьками загиблої - ОСОБА_11 та ОСОБА_2

З'ясувавши обставини справи, вислухавши пояснення сторін, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що позоваОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_2 частково підставні та підлягають до часткового задоволення кожен, з таких підстав.

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Вироком Снятинського районного суду від 09.06.2015 р., який було частково змінено вироком Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27.08.2015 р. в частині призначеного покарання, встановлено, що ОСОБА_7 порушила правила безпеки дорожнього руху, керуючи автомобілем, що стало наслідком спричинення смерті потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_8, спричинення тяжких тілесних потерпілому ОСОБА_12 за наступних обставин: 01.11.2014 р. приблизно 20 год, 45 хв. обвинувачена ОСОБА_7, керуючи автомобілем марки «СitroenBerlingo» д.н. НОМЕР_1, рухаючись ділянкою дороги сполученням «Снятин-Косів» в напрямку м. Косів, в салоні якого на передньому сидінні пасажира перебувала потерпіла ОСОБА_9, наздогнавши невстановлений вантажний мікроавтобус, що рухався в попутному напрямку, порушила п.п. 1.2., 2.3.б., 10.1., 12.1., 14.2.в. ПДР, проявивши неуважність перед початком обгону не переконавшись, що смуга зустрічного руху вільна від транспортних засобів, приступила до маневру обгону, під час якого вчинила зіткнення із автомобілем марки ВАЗ-2102 д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_14, що рухався по своїй смузі руху у зустрічному напрямку із пасажирами в салоні автомобіля потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_12, внаслідок чого потерпілі ОСОБА_9, ОСОБА_14 та ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень померли в реанімаційному відділенні Снятинської ЦРЛ, а потерпілому ОСОБА_12. було спричинено тяжкі тілесні ушкодження. ОСОБА_7 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, і призначити покарання за ч. 3 ст. 286 КК України у виді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на три роки.

Даний факт суд, на підставі ст. 61 ЦПК України, відносить до обставин, що не потребують доказування.

Таким чином суд встановив, що в діях ОСОБА_7 наявний склад цивільного правопорушення, зокрема, наявна шкода, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останньої в її заподіянні.

Також судом встановлено, що відповідно до договору-полісу № АІ/0136433 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 08.05.2014р., укладеного між ПАТ "Страхова Група" ТАС" та ОСОБА_10, була застрахована цивільна відповідальність водіїв автомобіля «СітроенБерлінго», д.н.з. НОМЕР_1, яким керувала відповідачка в момент ДТП. Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоров'я одного потерпілого сто тисяч грн.

За змістом ст. 1166 ЦК України, яка встановлює загальні підстави відповідальності за заподіяння шкоди, шкода заподіяна майну фізичної чи юридичної особи, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 1867 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Відповідно до ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Частиною 1 ст. 1201 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ( тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до абз. 6 п. 23.1 ст. 23 вказаного закону 23.1 шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

Згідно зі ст. 27 вказаного закону страхове відшкодування (регламентна виплата)

виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї

дорожньо-транспортної пригоди. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю

потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати)1утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на деньнастання страхового випадку. Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ)відшкодовує моральну шкоду,заподіянусмертюфізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим).Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентноївиплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та наспорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ)документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентнихвиплат)зашкоду, заподіяну життю та здоров'ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

Також при оцінці спірних правовідносин судом враховано позицію, викладену в п. 9 Постанови Пленуму ВС України №4 від 31.03.95 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», якою передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до Свідоцтва про смерть від 04.11.2014 р. ОСОБА_14 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 19 років.

Відповідно до довідки Горішньозалучанської сільської ради від 04.11.2014 р. ОСОБА_1 дійсно хоронив сина ОСОБА_14, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2

На обґрунтування своїх вимог та витрат ОСОБА_1 надав суду копії квитанцій від 01.01.2014 р. на суму 545 грн., від 27.11.2014 р. на суму 21 грн., від 05.12.2014 на суму 51 грн., від 05.12.2014 р. на суму 100, 2 грн., від 07.11.2014 р. на суму 109,9 грн., від 05.12.2014 р. на суму 412,26 грн., від 07.11.2014 р. на суму 200,03 грн., від 03.11.2014 р. на суму 865,25 грн., згідно рахунку без № і дати 377,9 грн., від 05.12.2014 р. 42 грн., згідно прибуткового касового ордера підприємця ОСОБА_13 від 26.01.2015 р. на суму 30000 грн., рахунку фактури від 26.01.2015 на суму 50200 грн., накладної від 04.11.2014 р. на суму 11322 грн. грн., накладної від 06.12.2014 р. на суму3878, 35 грн., квитанції від 01.11.2014 р. на суму 545 грн., накладної від 05.12.2014 р. на суму 258 грн., накладної від 05.12.2014 р. на суму 258,5 грн., накладної від 03.11.2014 р. на суму 3810 грн., накладної від 02.11.2014 р. на суму 2220 грн., накладної №17 на суму 300 грн., накладної від 03.11.2014 р. на суму 1954 грн., накладної на суму 3026 грн., накладної від 05.12.2014 р. на суму 300 грн.

Враховуючи викладене, заявлені позивачем вимоги про стягнення матеріальної шкоди у сумі 35384 грн. та визнання представником ОСОБА_7 позову в цій частині, вказані вимоги підлягають до задоволення.

Також, зважаючи на пояснення ОСОБА_1 про виплату страховою компанією моральної шкоди у сумі 7308 грн. виключно його дружині та не отримання ним вказаного відшкодування, суд прийшов до переконання, що позов до страхової компанії в частині стягнення зі страхової на його користь 7308 грн. підлягає до задоволення. При цьому суд не відкидає заперечення страхової в цій частині та пояснення про виплату ОСОБА_1 7308 грн. моральної шкоди, оскільки суду не представлено належних доказів - платіжних документів про перерахування вказаних коштів.

При вирішенні спору в частині вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача моральної шкоди суд виходить з оцінки обставин справи, глибини душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо близького родича та знищенням її майна, часткове визнання позову, виходячи із засад розумності, приходить до переконання, що на користь позивача слід стягнути з ОСОБА_7 150 000, 00 грн. моральної шкоди.

Зважаючи на те, що всудовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив, що страховою компанією йому відповідно до п. 27.4 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» було виплачено 14616 грн., тобто суму відшкодування витрат на поховання в повному розмірі, вимоги ОСОБА_1 про стягнення зі страхової компанії 31481 грн. не підлягають до задоволення.

Також не підлягають до задоволення вимоги ОСОБА_1 про стягнення зі страхової компанії 100000,00 грн. шкоди, заподіяної життю, оскільки відповідно до п. 27.2 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст. 1200 ЦК України позивач не є непрацездатною особою, яка була на утриманні померлого або мала на день його смерті право на одержання від нього утримання.

При вирішення остаточно уточнених вимог ОСОБА_6 суд виходить з наступного.

01.11.2014 р. донька позивачки -ОСОБА_9 потрапила в ДТП та померла за обставин вказаних вище.

На обґрунтування своїх вимог та витрат ОСОБА_6 надала суду копії накладної без дати і номеру на суму 800 грн., проїзного документу № 010942 на суму 9,81 грн., проїзного документа № 437427 на суму 385,85 грн., товарного чеку від 5.12.2014 р. на суму 316,8 грн., товарного чеку від 22.01.2014 р. на суму 1480 грн., товарного чеку від 03.11.2014 р. на суму 340,75 грн., товарного чеку від 5.12.2014 р. на суму 223,53 грн., товарного чеку від 03.11.2014 р. на суму 1378 грн., товарного чеку від 5.11.2014 р. на суму 810 грн., товарного чеку від 5.12.2014 р. на суму 1003,6 грн., товарного чеку від 3.11.2014 р. на суму 382 грн., квитанції без дати і номеру на суму 786,1 грн., квитанції від 27.01.2015 р. на суму 102,7 грн., квитанції від 12.01.2015 р. на суму 200,05 грн., квитанції на суму 474,6 грн., квитанції від 15.12.2014 р. на суму 103,22 грн., квитанції від 27.01.2015 р. на суму 359,51 грн., проїзного документа від 11.11.2014 р. на суму 303,88 грн., накладної без дати і номера на суму 450 грн., накладної без дати і номера на суму 927 грн., накладної від 05.11.2014 р. на суму 9527 грн., накладної від 06.12.2015 р. на суму 4781 грн.

Враховуючи викладене, заявлені позивачем вимоги про стягнення матеріальної шкоди у сумі 38456 грн. та визнання представником ОСОБА_7 позову в цій частині, вказані вимоги підлягають до задоволення.

При вирішенні спору в частині вимоги ОСОБА_6 про стягнення з відповідача моральної шкоди суд виходить з оцінки обставин справи, глибини душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо близького родича, часткове визнання позову, виходячи із засад розумності, приходить до переконання, що з ОСОБА_7 на користь з позивачки слід стягнути 150 000, 00 грн. моральної шкоди.

Також не підлягають до задоволення вимоги ОСОБА_6 про стягнення зі страхової компанії 100000,00 грн. шкоди, заподіяної життю, оскільки відповідно до п. 27.2 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст. 1200 ЦК України позивачка не є непрацездатною особи, яка була на утриманні померлої або мала на день її смерті право на одержання від неї утримання.

При вирішення позовних вимог ОСОБА_2 суд виходить з наступного.

01.11.2014 р. син позивачки - ОСОБА_8 потрапила в ДТП та ІНФОРМАЦІЯ_1 помер за обставин вказаних вище.

На обґрунтування своїх вимог та витратОСОБА_2 надала суду копії квитанції від 15.09.2015 р. на суму 14510 грн. , квитанції від 24.08.2015 р. на суму 11436 грн., накладної від 03.11.2014 р. на суму 1000 грн., накладної від 05.11.2014 р. на суму 205 грн., накладної від 05.12.2014 р. 297, 5 грн.

Враховуючи викладене, заявлені позивачем вимоги про стягнення матеріальної шкоди у сумі 4547 грн., визнання представником ОСОБА_7 позову в цій частині, позицію страхової компанії, викладену в письмових запереченнях, про виплату 2355 грн. страхового відшкодування при представленні документальних підтверджень витрат на поховання, вказані вимоги підлягають до задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_7 2192 грн. та зі страхової компанії 2355 грн. матеріальної шкоди.

При вирішенні спору в частині вимоги ОСОБА_2 про стягнення з відповідачів моральної шкоди суд виходить з оцінки обставин справи, глибини душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо близького родича, часткове визнання позову, виходячи із засад розумності, приходить до переконання, що з ОСОБА_7 на користь з позивачки слід стягнути 150 000, 00 грн. моральної шкоди.

При цьому суд прийшов до висновку, про неможливість стягнення в солідарному порядку завданої шкоди з відповідачів, зважаючи на різне правове регулювання відповідальності відповідачів, зокрема, в межах, визначених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Також при вирішенні справи суд встановив, що відповідно до п.5 договору-полісу АІ/0136433 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 08.05.2014р., укладеного між ПАТ "Страхова Група" ТАС" та ОСОБА_10, розмір франшизи становить п'ятсот тисяч гривень. Таким чином, розмір франшизи значно перевищує розмір страхової суми та суперечить вимогам ст.. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У відповідності до ч. 4 ст. 614 ЦК України правочин, який скасовує або обмежує відповідальність за навмисне порушення зобов'язання, є нікчемним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

А тому слід визнати нікчемною умову договору-полісу АІ/0136433 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 08.05.2014р., укладеного між ПАТ "Страхова Група" ТАС" та ОСОБА_10, викладену в п. 5 договору щодо розміру франшизи, в частині "тисяч". Інші умови залишити незмінними.

Відповідно до ч.ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі наведеного за вимогами ОСОБА_1 з ОСОБА_7 на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог у сумі 353,7 грн. за майнові вимоги, 192 грн. за немайнові вимоги, та з страхової компанії 640 грн. за немайнові вимоги. За вимогами ОСОБА_6 з ОСОБА_7 на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог у сумі 640 грн. за майнові вимоги та 384 грн. за немайнові вимоги. За вимогами ОСОБА_2 з ОСОБА_7 на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог у сумі 308,52 грн. за майнові вимоги, 192 грн. за немайнові вимоги та зі страхової компанії 331,47 грн. за майнові вимоги.

Таким чином, з ОСОБА_7 на користь держави підлягає стягненню 2070 грн. 22 коп. судового збору, а з Приватного Акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" на користь держави 971 грн. 47 коп. судового збору.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України та керуючись ст.ст. 88 ч.1, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Визнати нікчемною умову договору-полісу АІ/0136433 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 08.05.2014р., укладеного між ПАТ "Страхова Група" ТАС" та ОСОБА_10, викладену в п. 5 договору щодо розміру франшизи, в частині "тисяч". Інші умови залишити незмінними.

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 35384 грн. матеріальної шкоди на спорудження надгробного пам'ятника та 150 000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ПАТ "Страхова Група" ТАС" на користь ОСОБА_1 7308 грн. моральної шкоди.

В решті позову відмовити.

Позов ОСОБА_6 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 38456 грн. матеріальної шкоди та 150000 грн. моральної шкоди.

В решті позову відмовити.

Позов ОСОБА_2 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 2192 грн. матеріальної шкоди на спорудження надгробного пам'ятника та 150000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ПАТ "Страхова Група" ТАС" на користь ОСОБА_2 2355 грн. матеріальної шкоди на спорудження надгробного пам'ятника.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Снятинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: підпис

Суддя Снятинського районного суду Сегін І.Р.