2а-3723/09р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2009 року
Хмельницький міськрайонний суд в складі:
головуючого – судді Сарбей В.Л.,
при секретарі – Лоб І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницький про стягнення недоплаченої державної соціальної допомоги дітям війни, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2009 року позивачі звернулися з позовом до суду, в якому просять зобов’язати Управління пенсійного фонду України у м. Хмельницький здійснювати їм щомісячну виплату підвищень до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», стягнути з відповідача на користь кожного з них суму невиплаченої заборгованості за період з 1.01.2006 року по 1.09.2009 року.
Позовні вимоги позивачі мотивували тим, що на підставі Закону України „Про соціальний захист дітей війни” №2195-IV від 18.11.2004 року вони є дітьми війни та мають право на доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком щомісяця, яка відповідачем в порушення вимог Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в повному розмірі не виплачувалася. Просять також поновити їм річний строк звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки їм лише у 2008 році стало відомо про порушення їх прав відповідачем з публікацій у пресі.
Позивачі в судове засідання не з’явились, хоча про час та місце судового розгляду були повідомлені в установленому законом порядку. В матеріалах справи наявні заява кожного із позивачів про те, що вони просять справу розглядати за їх відсутності. За таких обставин суд вважає за можливе справу по суті розглянути за відсутності позивачів в судовому засіданні.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, вважаючи позовні вимоги безпідставними і необґрунтованими і посилаючись на те, що пенсія позивачам виплачується у повній відповідності до закону та підзаконних нормативно-правових актів. Просить відмовити в позові, оскільки бюджетних асигнувань на виплату допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідачеві у відповідний період не перераховувалось; крім того, позовні вимоги з урахуванням рішень Конституційного Суду України від 9.07.2007 року і 22.05.08 року до 9.07.07 року і з 1.01.08 року до 22.05.08 року, а також після 31.12.08 року задоволені бути не можуть, а за пероід часу до 2008 року позивачі пропустили строк позовної давності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково.
Судом встановлено, що відповідно до посвідчень, копії яких наявні в матеріалах справи, кожен із позивачів є дитиною війни та на підставі Закону України „Про соціальний захист дітей війни” № 2195-IV від 18.11.2004 року, має право на доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком щомісяця, яка відповідачем їм не виплачувалася за період з 1.01.2006 року по 1.09.2009 року.
Зазначена норма Закону діє з 01.01.2006 року згідно з п.1 прикінцевих положень Закону України „Про соціальний захист дітей війни” №2195-IV.
Законом України „Про державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року №3235-VI ст. 77 п. 17 дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” №2195-IV зупинено на 2006 рік.
П. 17 ст. 77 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року №3235-VI виключено на підставі Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” від 19.01.2006 року №3367-VI та встановлено ст. 110 цього ж Закону, що пільги дітям війни, передбаченні ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Враховуючи те, що Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету не приймав жодних нормативно-правових актів за результатами виконання бюджету у першому півріччі 2006 року, не був визначений порядок проведення таких виплат, а також те, що зазначена норма не була визнана у встановленому порядку неконституційною, отже, підлягала виконанню.
Тобто суд приходить до висновку, що підстав для нарахування підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” №2195-IV, у 2006 році немає.
Що стосується позовних вимог щодо стягнення недоплаченої разової грошової допомоги за 2007 рік, то в цій частині позов підлягає до задоволення частково.
Так, суд вважає поважною причину пропуску позивачами передбаченого ст. 99 КАС України річного строку звернення до адміністративного суду (пояснення позивачів про те, що вони не знали про порушення своїх прав до 2008 року) і, взявши її до уваги, вважає за необхідне поновити усім позивачам строк на звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав.
Однак суд вважає за належне зобов’язати відповідача здійснити підвищення пенсії позивачам за 2007 рік, починаючи з 9 липня 2007 року, так як згідно рішення Конституційного Суду України від 9.07.07 року № 6рп/2007, положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, якими зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та які визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто саме з 9.07.07 року.
Щодо позовних вимог позивачів за 2008 рік, то ці вимоги також підлягають частковому задоволенню.
Суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача здійснити підвищення пенсії позивачам за 2008 рік, починаючи з 22 травня 2008 року, так як згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп положення статей Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, які визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тому положення п.41 розділу ІІ Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, втрачають чинність з 22.05.2008 року.
Крім того, відсутність бюджетного фінансування на виплату передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії не може бути причиною невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
Виходячи з наведеного, вимоги кожного із позивачів підлягають задоволенню з моменту прийняття відповідних рішень Конституційним Судом України і не можуть бути задоволені щодо правовідносин, які існували до 9.07.07 року, з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року, а також після 31.12.08 року.
Відповідно до ст. 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України і доплату до пенсії повинно здійснювати Управління пенсійного фонду України у м. Хмельницький, яке є відповідачем по справі.
На підставі наведеного та керуючись ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, рішеннями Конституційного Суду України від 9.07.07 року та від 22.05.2008 року №10-рп, ст. ст. 9, 14, 86, 99, 100, 122, 158, 160, 163 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов задоволити частково.
Поновити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 строк на звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав як такий, що був пропущений з поважних причин.
Визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України у м. Хмельницький по невиплаті встановленого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за період з 9.07.07 року по 31.12.07 року, а також з 22.05.08 року по 31.12.08 року .
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у м. Хмельницький Хмельницької області здійснити нарахування та щомісячну виплату недоплаченої пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком в ідповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 підвищення до пенсії за період з 9.07.07 року по 31.12.07 року, а також з 22.05.08 року по 31.12.08 року .
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовити.
Постанову може бути оскаржено до Львівського апеляційного адміністративного суду через Хмельницький міськрайонний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: