Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Ковальова Т.І.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
27 жовтня 2009 року Справа № 2а-11942/09/1270
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Василенко Л.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,
при секретареві Дегтярьовій А.М.,
розглянула апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2009 р. у справі № 2а-11942/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області про визнання бездіяльності УПФУ протиправною, зобов’язання здійснити виплату підвищення до пенсії як дитині війни, і
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2009р. позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області про визнання бездіяльності УПФУ протиправною, зобов’язання здійснити виплату підвищення до пенсії як дитині війни задоволений частково: визнані неправомірна бездіяльність відповідача щодо виплати позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни; зобов’язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. у сумі 710,91 грн. та з 22.05.2008р. до 31.12.2008р. у сумі 715,23 грн., усього 1426,14 грн. в задоволенні решти позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.
Не погодившись з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити повністю.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду сповіщені належним чином.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджено пенсійним посвідченням. У 2007 році позивачеві не виплачувалося підвищення до пенсії як дитині війни, а в 2008 році виплачувалося в розмірі 10 % мінімальної пенсії за віком.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи “Діти війни” відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується копією паспорта громадянина України (а. с. 4, 6), копією пенсійного посвідчення (а. с. 8, 9). Листом № 527/ОС від 12.12.2008р. позивачеві відмовлено у виплаті підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком(а. с. 11).
Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 р., який набрав чинності з 1.01.2007 р., ст. 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-IV) виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України (3551-XII) "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 р. положення ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнане неконституційним.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-6, який набрав чинності з 1.01.2008 р., внесено зміни до Закону України «Про соціальний дітей інвалідів». Зокрема статтею 6 вказаного закону після внесення передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлено для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.
Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-6, що набрав чинності з 1 січня 2008 року („Урядовий кур'єр” від 31 грудня 2007 року № 247), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня 2008 року –470 гривень, з 1 квітня 2008 року – 481 грн., з 1 липня 2008 року – 482 грн., з 01 жовтня 2008 року – 498 грн.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і прийшов до вірного висновку про визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо виплати позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. до 31.12.2008р.; зобов’язання відповідача здійснити виплату підвищення до пенсії позивачеві в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. в сумі 710,91 грн. та з 22.05.2008р. до 31.12.2008р. в сумі 715,23 грн., керуючись приписами п. 3 ст. 18, ст. 21, ч. 4 ст. 105 КАС України.
Колегія суддів не приймає доводів апеляційної скарги щодо необхідності відмови в задоволенні позову в зв’язку з пропущенням строку звернення до суду, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що відповідач наполягав на відмові у позові відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України при розгляді справи у суді першої інстанції, а суд немає права ініціювати це питання з власної ініціативи.
Апеляційний перегляд здійснений в межах апеляційної скарги. Позивачем постанова суду не оскаржена.
Враховуючи положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни, керуючись таким принципом адміністративного судочинства як верховенство права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вирішив справу з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для задоволення апеляційної скарги у справі не вбачається.
Керуючись ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2009 р. у справі № 11942/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області про визнання бездіяльності УПФУ протиправною, зобов’язання здійснити виплату підвищення до пенсії як дитині війни залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду проголошена в повному обсязі 27 жовтня 2009 року та набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Л.А. Василенко
Судді: Р. Ф. Ханова
М.І. Старосуд