КОПІЯ< Текст > Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

31.03.2010 р.                                                                                           № 2а- 45387/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: П'янової Я.В.

При секретарі: Нікітіної О.В.

За участю представників сторін:

Позивача: ОСОБА_1

Відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Балаклійської районної спілки пайовиків «Кооператор»до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області про визнання протиправним рішення та часткове його скасування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Балаклійська районна спілка пайовиків «Кооператор», звернулась до суду з позовом до ДПІ у Балаклійському районі Харківської області, в якому просить визнати протиправним рішення Державної податкової інспекції в Балаклійському районі від 22.10.2009 р. № НОМЕР_1 "Про застосування штрафних (фінансових) санкцій" в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 2551,00 грн. та його скасувати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення № НОМЕР_1 від 22.10.2009 р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2551,00 грн. за не ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання, прийняте відповідачем з порушенням вимог законодавства України на підставі неправомірних висновків, зроблених в Акті перевірки від 23.09.2009 р., а тому підлягає скасуванню. Щодо штрафної (фінансової) санкції в розмірі 680,00 грн. за не забезпечення друкування двох фіскальних звітних чеків, позивач жодних заперечень не заявляє.

Представник позивача в судове засідання з’явився та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача, ДПІ у Балаклійському районі Харківської області, в судове засідання з’явився та позовні вимоги не визнав в повному обсязі, зазначивши, що оскаржуване позивачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій винесено відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства України, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що працівниками ДПА у Харківській області на підставі направлення на перевірку від 22.09.2009 р. № 10990, 23.09.2009 р. була проведена перевірка магазину позивача, що розташований за адресою: Балаклійський район, сел. Андріївка, вул. Московська, 15, який належить Балаклійській РСП «Кооператор», з питань дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності патентів і ліцензій. За результатами перевірки було складено акт перевірки від 23.09.2009 р. № 8570/20/40/23/30412735.

Перевірка була проведена в присутності продавця магазину ОСОБА_3 Як зазначено в акті перевірки, під час перевірки було встановлені наступні порушення: не забезпечення друкування фіскального звітного чеку (Z-звіту), а саме Z-звітів за 19.06.2009 р. та за 14.07.2009 р., не ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання, а саме відсутні накладні на товар на суму 1275,50 грн., а в розділі 3.1. акту перевірки вказано, що встановлено порушення ст. 3 п. 9 та п. 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265 від 06.07.1995 р. (із змінами та доповненнями) (далі – Закон України № 265).          

На підставі вказаного вище акту перевірки, начальником ДПІ у Балаклійському районі Харківської області 22.10.2009 р. було винесено рішення № НОМЕР_1 про застосування до Балаклійської РСП «Кооператор» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3231,00 грн. (1275,50 грн. х 2 та два Z-звіти х 340,00 грн.) – за ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання та не забезпечення друкування двох фіскальних звітних чеків.

Вислухавши пояснення представників сторін та свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 12 ст. 3 Закону України № 265 суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані … вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (надання послуг).

При цьому законодавець не зазначив, що облік товарних запасів повинен бути тільки у вигляді прибуткових накладних, які від продавця позивача вимагали надати під час перевірки 23.09.2009 р. представники ДПА у Харківській області.

Згідно з приписами ст. 6 Закону України № 265 облік товарних запасів … юридичною особою ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положення (стандартом) бухгалтерського обліку.

Суд зазначає, що єдиним законом, який встановлює порядок «обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації» для юридичних осіб є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 від 16.07.1999 р. (із змінами та доповненнями) (далі – Закон України № 996).

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 8 вказаного закону питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Також слід зазначити, що ч. 5 ст. 8 Закону України № 996 передбачає, що підприємство:

- самостійно визначає свою облікову політику;

- обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

- розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій;

- затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему розрахунків.

Відповідно до ст. 2 Закону України № 996 – цей закон поширюється на всіх юридичних осіб, яким є позивач. А частина 2 ст. 3 Закону України № 996 передбачає, що «фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку».

Судом також було встановлено, що в своїй діяльності позивач користується Правилами оформлення і обліку руху товарів та готівки у підприємствах, організаціях (об’єднаннях) системи Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки), затверджених постановою Правління Укоопспілки від 18.09.1997 р. за № 153 зі змінами та доповненнями (далі – ОСОБА_4), які були прийняті у відповідності до вимог Закону України № 996.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що саме відповідно до вимог Закону України № 996 та вказаних позивачем ОСОБА_4, на початку кожного року керівником позивача видається розпорядження, в якому визначається порядок обліку товарів, які надходять та реалізуються в магазинах позивача, та порядок складання та надання звітів. Отже, відповідно до приписів Закону України № 996 та ОСОБА_4, підприємство позивача обрало таку систему обліку отриманих магазинами товарів, яка сприяє їх чіткому обліку та запобігає порушенням з боку матеріально відповідальних осіб – продавців.

Матеріалами справи підтверджено, що на початку 2009 р. головою правління позивача, в межах повноважень, було видано Розпорядження № 2 від 08.01.2009 р., згідно змісту якого всі продавці підприємства зобов’язані:

- всі товари оприбутковувати згідно отриманих накладних на внутрішнє переміщення в день їх надходження з їх повним відображенням в книзі обліку оприбуткованих товарно-матеріальних цінностей;

- обліковувати кількість та вартість проданих товарів згідно даних реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій;

- чотири рази на місяць (1-го, 8-го, 16-го та 24-го числа кожного місяця) надавати до бухгалтерії РСП «Кооператор» товарно-грошовий звіт, до якого додавати оригінали накладних на внутрішнє переміщення та квитанції до прибуткових касових ордерів, в яких відображається інкасація грошових коштів за звітний період.

Таким чином, судом було встановлено, що в магазині позивача, після здачі до бухгалтерії підприємства товарно-грошових звітів разом з оригіналами прибуткових документів, залишається книга обліку оприбуткованих товарно-матеріальних цінностей та копії товарно-грошових звітів, які є підтвердженням законності отримання товарів, що знаходяться на реалізації в магазині. При цьому зазначена книга прошнурована, листи пронумеровані, та скріплені підписом керівника позивача та печаткою позивача. Кожний із вказаних документів відповідає вимогам Закону України № 996, Закону України № 265 та ОСОБА_4. А всі первинні документи, в тому числі і оригінали накладних на внутрішнє переміщення разом з товарно-грошовими звітами, зберігаються в бухгалтерії позивача на протязі не менше трьох років. Також позивачем під час слухання справи були приєднані до матеріалів справи належним чином засвідчені копії товарно-транспортних накладних на внутрішнє переміщення алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які також підтверджують обґрунтованість тверджень позивача щодо належного та повного оприбуткування товару, який знаходився в магазині позивача під час перевірки 23.09.2009 р.

Всі зазначені вище факти та надані позивачем до позову і до справи документи не були належним чином спростовані відповідачем.

Крім того суд вважає за необхідне зауважити на те, що позивач, до прийняття оскаржуваного рішення, направляв заперечення на адресу відповідача та на адресу ДПА у Харківській області. До заперечень позивачем були надані копії всіх первинних документів, які підтверджували неправомірність висновків, зроблених в акті перевірки від 23.09.2009 р., на підставі якого і було прийняте оскаржуване рішення № НОМЕР_1. Однак обґрунтовані заперечення позивача не були прийняті податковим органом до уваги під час прийняття рішення № НОМЕР_1.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості винесеного відповідачем рішення до суду не надано.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 71, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Балаклійської районної спілки пайовиків «Кооператор»до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області про визнання протиправним рішення та часткове його скасування – задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Балаклійському районі від 22.10.2009 р. № НОМЕР_1 "Про застосування штрафних (фінансових) санкцій" в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 2551,00 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 06.04.2010р.

Суддя підпис< Текст >                                         ОСОБА_5

Постанова не набрала чинності. Оригінал знаходиться в матеріалах справи.< Текст >

З оригіналом згідно< Текст >

Суддя Я.В. П*янова< Текст >

ОСОБА_6 Нікітіна< Текст >