Справа № 1-362/09
В И Р О К
і м е н е м У к р а ї н и
21 жовтня 2009 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого – судді - Стеблини А.В.
при секретарі - Кумановській Т.П.
з участю прокурора - Коваленко Л.М., Дробноход І.М.
адвоката - ОСОБА_1
потерпілого - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за обвинуваченням: ОСОБА_3, 02.11.1984 року
народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, українця,
громадянина України, з професійно-технічною
освітою, не одруженого, не працюючого, не
судимого, проживаючого за адресою: м. Чернігів,
АДРЕСА_1 -
у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 1 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
15 лютого 2009 року, приблизно о 18.00 год., ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись поблизу ЗОСШ № 27, яка розташована по вул. 50 років СРСР, 4 в м. Чернігові, відкрито викрав у ОСОБА_2 мобільний телефон „Нокіа 6230”, вартістю 150 грн. з карткою оператора мобільного зв’язку „Лайф”, вартістю 30 грн., з грошима на рахунку в сумі 25 грн., золотий ланцюг 585 проби, вагою 9 г., вартістю 2350 грн. та гроші в сумі 70 грн., а всього на загальну суму 2625 грн., що належить останньому.
Підсудний ОСОБА_3 у судовому засіданні, свою вину за пред’явленому йому обвинуваченням по ст. 186 ч. 1 КК України не визнав та показав, що 15.02.2009 року він протягом дня відпочивав з друзями та вживав спиртні напої. Коли він пішов до магазину, який розташований по вул. Шевченко, щоб купити собі пива, то по дорозі знайшов мобільний телефон „Нокіа” в розібраному стані. Він зібрав знайдений телефон і вставив туди свою сім-карту, щоб перевірити, чи працює він. В подальшому він продав той телефон на ринку знайомому свого товариша за 60 грн.
Крім свідчень підсудного, не дивлячись на повне заперечення ним своєї вини, його вина у вчиненні описаного вище злочину повністю підтверджується зібраними по справі та перевіреними судом доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_2 у суді показав, що 15.02.2009 року, приблизно о 14 год., повертаючись з роботи, він біля кінотеатру „Перемога” зустрів свого сослуживця ОСОБА_4 і той запропонував йому випити. Він погодився, і придбавши спиртні напої, разом з ОСОБА_4 та іншими хлопцями пішли за будівлю політехнічного університету відпочивати. Вони вживали спиртні напої і спілкувалися. Він випив приблизно 120 грамів горілки.
Допитаний у суді свідок ОСОБА_5 показав, що в лютому місяці 2009 року, в денний час, зустрівшись зі своїм товаришем ОСОБА_3, вони придбали в магазині по вул. Рокосовського горілчані напої та пішли за 16 школу їх вживати. Після цього, вони пішли до магазину „АТБ”, що по вул. Рокосовського, де познайомились з двома дівчинами. З приводу того, що у ОСОБА_3 попали гроші, у них з дівчатами виникла сварка. В ході сварки він штовхнув дівчину, і йому з цього приводу чоловік зробив зауваження. В цей час до нього підбіг ОСОБА_3 і сказав, що треба тікати. Коли бігли, то він побачив у руці ОСОБА_3 жіночу сумку, яку в подальшому викинув. Потім, за ними побіг якийсь хлопець, який догнав ОСОБА_3, повалив на землю і вони стали боротися. Він підбіг до них і вдарив хлопця ногою в потилицю. Після цього, він побіг в сторону будинку, де мешкає ОСОБА_3, який в подальшому його там наздогнав і вони розійшлися по домівках.
Вина підсудного ОСОБА_3 також підтверджується і іншими доказами наданими та перевіреними судом доказами:
- заявою ОСОБА_2 від 15.02.2009 року, де той просить провести перевірку по факту спричинення йому тілесних ушкоджень невідомими особами 12.02.2009 року по вул. Рокосовського біля ЗОСШ № 27 та заволодіння його майном (а.с. 2);
- з’явленням із зізнанням ОСОБА_3 від 04.06.2009 року, де той власноручно виклав обставини заволодіння майном потерпілого (а.с. 39);
- протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в ході якої ОСОБА_2 розповів про обставини, при яких ОСОБА_3 заволодіння його майном (а.с. 53-55);
- протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 від 05.06.2009 року, в ході якої останній розповів про обставини, при яких ОСОБА_3 викрав майно у потерпілого. При цьому, ОСОБА_3 погодився зі свідченнями ОСОБА_5 (а.с. 79-80).
Твердження підсудного ОСОБА_2 про те, що на досудовому слідстві працівники міліції застосовували до нього заходи фізичного та психологічного впливу, в разі чого він був вимушений себе обмовити у вчиненні злочину, спростовуються постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 19.06.2009 року, яка знаходиться в матеріалах справи і є чинною, згідно якої відносно працівників міліції відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю в їх діях складу злочину.
Аналізуючи свідчення підсудного ОСОБА_3, суд ставиться до них критично, оскільки вони повністю спростовуються наведеними вище доказами, які узгоджуються між собою, і розцінює їх як спробу уникнути відповідальності за вчинений ним злочин.
Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_3 діяння повністю доведено і правильно кваліфіковано за ст. 186 ч. 1 КК України, як грабіж, тобто умисні дії, що виразились у відкритому викраденні чужого майна.
Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного ОСОБА_3 суд визнає з’явлення із зізнанням.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_3 суд визнає вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп’яніння.
Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, що не є тяжким, особу підсудного, який раніше не притягувався до будь-якої відповідальністю, позитивну характеристику з місця проживання, його вік, сімейний стан та стан здоров’я, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, у зв’язку з чим, суд вважає за можливе призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі з випробування, застосувавши ст. 75 КК України.
Судові витрати відсутні.
Позов потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню частково, в межах доведеності вини підсудного.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –
З А С У Д И В:
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_3 періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
До вступу вироку в законну силу, міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 залишити підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2625 грн. у відшкодування матеріальної шкоди.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернігівської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя А.В.Стеблина