Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Бєлостоцька А.В.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
20 жовтня 2009 року Справа № 2а-397/09/0527
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Василенко Л.А., суддів: Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,
при секретареві Крючковій К.М
за участю позивача ОСОБА_1., представника позивача ОСОБА_2
розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 6 липня 2009 року у справі №2а-397/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення, який обґрунтовував наступним. 05.05.2009р. у поштовій скрині знайшов конверт, відправлений ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Костянтинівка та Костянтинівського району з постановою №101341 від 21.01.2009р., в якій зазначено, що позивач керував автомобілем Тойота Ауріон, державний номерний знак НОМЕР_1 по автодорозі в селищі Олексієво-Дружківка Донецької області навпроти будинку №24 по вул.Октябрьській зі швидкістю 78км/год чим перевищив допустиму швидкість руху більш ніж на 20 км/год, (зафіксовано приладом «Візир», серійний №0712030), що є порушенням п.12.4 Правил дорожнього руху України. За це порушення на ОСОБА_1. накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255грн. Вважав постанову незаконною, оскільки, зокрема, винесена без попереднього складення протоколу про адміністративне правопорушення (ст..268 КУпАП), метод фіксації порушення не відповідає вимогам ст..14-1 КУпАП, оскільки прилад «Візир» не працював в автоматичному режимі
Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 6 липня 2009 року у справі №2а-397/09 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено.
З таким рішенням суду першої інстанції не погодився позивач, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права, постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги.
При апеляційному перегляді, в судовому засіданні позивач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги в повному обсязі..
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.
Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, представника позивача, дослідила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги і вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню з постановленням нового рішення з наступних підстав.
Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог позивача в зв’язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду. Суд помилково ініціював вирішення питання про відмову в позові через пропущення строку звернення до суду, оскільки за приписами ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідно до приписів ч.3 ст.100 КАС України позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що відповідач не наполягав у відмові в позові через пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду. В судовому засіданні представник відповідача наполягав на відмові в задоволенні позовних вимог за їх суттю і тільки заперечував проти заявленого позивачем клопотання щодо поновлення пропущеного строку оскарження спірної постанови відповідача.
Клопотання позивача про визнання поважною причину пропущення строку звернення до суду відповідно до ч.2 ст.100 КАС України розглядається судом тільки у випадку наполягання відповідача на відмові у позові з причини пропуску строку звернення до суду. Без такого наполягання суд не може ініціювати його розгляд, а повинен розглядати справу за суттю. Тобто, незважаючи на клопотання позивача про поновлення строку, але при відсутності наполягання однієї зі сторін на відмові у позові через пропущення строку звернення до суду, суд розглядає справу за суттю.
Крім того, питання поважності причини пропуску звернення до суду, відмови у задоволенні позову через пропущення строку звернення до суду розглядається відповідно до приписів, передбачених ст.100 КАС України. Приписи статей 101-102 КАС України стосуються процесуальних строків, в межах яких вчиняються процесуальні дії, отже зазначені статті не мають відношення до вирішення судом питання про відмову в позові в зв’язку з пропущенням строку звернення до суду, оскільки при вирішенні питання щодо поважності причини пропущення строку звернення до адміністративного суду, суд повинен керуватися ч.2 ст.100 КАС України, а не поновлювати строк звернення до суду за ст..102 КАС України, що є процесуально невірним.
З огляду на викладене, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції допустив процесуальне порушення, ініціювавши питання про відмову в позові в зв’язку з пропущенням строку звернення до суду при відсутності наполягання на цьому однієї з сторін.
Колегія суддів, вирішуючи заявлені позовні вимоги за суттю зазначає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення АН 101311 від 21 січня 2009 року, складена інспектором ВДАІ м.Костянтинівки Грачовим В.А. про накладення адміністративного стягнення за порушення 20.01.2009р. ОСОБА_1. ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255грн. (а.с.5) складена з порушенням вимог ст..14-1 КУпАП. В оскаржуваній постанові зазначено, що перевищення швидкості було встановлено за допомогою приладу «Візир» №0712030.
Частиною першої ст.14-1 КУпАП визначено, що до адміністративної відповідальності за правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
В постовій відомості розстановки нарядів дорожньо-патрульної служби станом на 20.01.2009р. (а.с.28,29) зазначено, що інспектором Грачовим В.А. на маршруті №5 здійснювався потайний нагляд за допомогою приладу «Візиру», що є свідченням того, що прилад не працював в автоматичному режимі, внаслідок чого інспектор ВДАІ не мав права відповідно до ч.6 ст.258 КУпАП складати постанову у справі про адміністративне правопорушення без попереднього складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За приписами ч.2 ст.71 КАС України у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності рішення, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що відповідач не довів правомірність прийняття спірної постанови, а судом першої інстанції невірно застосовані норми процесуального закону, внаслідок чого справу вирішено невірно.
Постанова в повному обсязі складена 26 жовтня 2009 року.
Керуючись ст. 195, ст. 196, п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202 ч. 1 п. 4, ст. 205 ч.2, ст. 207, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 6 липня 2009 року задовольнити частково.
Постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 6 липня 2009 року у справі №2а-397/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.
Скасувати постанову №101341 від 21.01.2009р. у справі про адміністративне правопорушення, винесеною інспектором ВДАІ м.Костянтинівки Грачовим Василем Анатолійовичем про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за порушення 20.01.2009р. ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий Л.А. Василенко
Суддя Р.Ф. Ханова
Суддя М. І. Старосуд