КОПІЯ< Текст > Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
22.12.2009 р. № 2а- 6187/08/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючий суддя: П'янова Я.В.
При секретарі: Басової Н.М.
За участю представників сторін:
Позивача: ОСОБА_1
Відповідача: не прибув.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського національного університету внутрішніх справ про визнання дій неправомірними у відношенні недоврахування премії, зобов’язання вчинити певні дії та зобов'язання здійснити перерахунок та стягнення недосплачених сум при звільнені з органів внутрішніх справ,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням наданих уточнень позовних вимог просить визнати дії Харківського національного університету внутрішніх справ неправомірними щодо недоврахування премії при звільненні позивача із органів внутрішніх справ за ст. 65 п. «а» (за віком); зобов’язати Харківський національний університет внутрішніх справ перерахувати суму грошового забезпечення, яке він отримав перед звільненням з урахуванням встановленої премії 33,3 %, встановивши його в розмірі 1600,90 грн.; зобов’язати Харківський національний університет внутрішніх справ перерахувати суму вихідної допомоги при звільнені, встановивши її в розмірі 89661,88 грн.; зобов'язати Харківський національний університет внутрішніх справ внести відповідні зміни до грошового атестату № 96 від 26.12.2005 р. та стягнути з Харківського національного університету внутрішніх справ 2285,97 грн. недосплаченого грошового забезпечення за грудень 2005р. та 36120,73 грн., недосплаченої одноразової грошової допомоги, всього – 38406,70 грн.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, зазначивши, що в Харківському національному університеті внутрішніх справ проходив службу з квітня 1994 року, остання посада - начальник кафедри Тактико-спеціальної підготовки.
26 грудня 2005 р. він був звільнений з органів внутрішніх справ згідно наказу в.о.ректора Національного університету внутрішніх справ № 432 о/с у відставку за віком та вислугою років, яка складає 28 календарних років і 31 рік у пільговому обчисленні.
Згідно з підпунктом «б» статті 3 Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року №926/96 «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ» та п.1, п.60 наказу МВС України від 30.06.2005р. №501 «Про скасування окремих наказів МВС України з питань грошового забезпечення та заробітної плати» грошове забезпечення складають: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням, надбавка за вислугу років, 100-відсоткова надбавка (виплата цих видів проводиться незалежно від можливостей бюджетного фінансування), інші додаткові види грошового забезпечення: надбавки, підвищення, доплати, преміювання тощо; преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ провадиться відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у відсотках до місячного грошового забезпечення в межах фонду преміювання, створеного в розмірі чотиримісячного фонду грошового забезпечення, без обмеження індивідуальних премій максимальними розмірами, місячний фонд преміювання становить 33,3% грошового забезпечення.
Позивач під час проходження служби у ХНУВС на протязі 1995-2003 років постійно отримував премію у розмірі 33,3%. Це підтверджено фінансовими документами, які свідчать, що тільки за період з 1999 р. по 2003 р. премія у розмірі 33,3% виплачувалась йому 24 рази.
Перед звільненням на пенсію у 2005 р. позивач неодноразово звертався до бухгалтерії з приводу не нарахування та не виплати йому премії у розмірі 33,3%. Однак там пояснювали, що премію не платять тому, що нібито немає коштів для її виплати, але при звільненні на пенсію йому все буде враховано та виплачено. Незважаючи на вказівку МВС України про встановлення цього виду грошового забезпечення тим працівникам, які прийняли рішення піти на пенсію у 2005 р. премія у розмірі 33,3% позивачу не була нарахована та виплачена.
Таким чином, керівництво ХНУВС проігнорувало та не виконало Розпорядження МВС України № 12/23-Лу від 11.02.2005р. і премія позивачу не була врахована при остаточних розрахунках при звільненні.
При звільнені на пенсію позивачеві наказом ХНУВС №417 о/с від 10.12.2005 р. з 01.11.2005 р. було встановлено та виплачено лише максимальні розміри посадового окладу (210 грн.) та 50% щомісячна доплати від суми пенсії (955,56 грн.).
На думку позивача, не включення премії в розрахунок грошового забезпечення перед звільненням привело до неправомірного зменшення його пенсії та вихідної допомоги при звільнені.
Позивач звернув увагу на те, що проходячи службу на різних посадах в ОВС, він багато зробив для боротьби із злочинністю та охорони громадського порядку.
У 2001 р. позивач захистив дисертацію та отримав вчений ступень кандидата психологічних наук (диплом №012465), а у 2005 р. - вчене звання доцента (атестат 02ДЦ №014772). Позивач є автором 28 наукових праць, у тому числі двох навчальних посібників, які отримали відповідний гриф МВС України.
За час перебування на останній посаді перед звільненням – начальника кафедри «Тактико-спеціальної підготовки» ХНУВС, вніс значний вклад у її розбудову. Плідна діяльність полковника міліції ОСОБА_1 на посаді начальника кафедри отримала високу оцінку з боку керівництва ХНУВС та УМВС в Харківській області. Так, наказами ректора НУВС у 2003 р. та 2005 р. його було нагороджено медалями «За сумлінну службу» 2-го та 1-го ступеня, наказом начальника УМВС в Харківській області від 17 грудня 2004 року №821 – відзнакою МВС України «За відзнаку в службі» 1-го ступеня, а після звільнення у відставку – знаком «Ветеран органів внутрішніх справ» та медаллю «15 років МВС України» (наказ ректора ХНУВС від 07.11.2007 р. №1170). За сумлінне ставлення до виконання службових обов’язків і досягнення високих результатів в оперативно-службовій та науково-педагогічній діяльності 57 раз заохочувався керівництвом МВС України, УМВС у Харківській області та ХНУВС.
Представники відповідача в судове засідання не прибули, були належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. До матеріалів справи надали заперечення на позов, під час розгляду справи проти позову заперечували та зазначили, що дійсно позивач проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді начальника кафедри «Тактико-спеціальної підготовки» в спеціальному званні «полковник міліції» та був звільнений з органів внутрішніх справ наказом Національного університету внутрішніх справ. При звільнені на пенсію та остаточних розрахунках при звільнені премія в розмірі 33,3% не нараховуваласъ та не виплачувалася у зв'язку з зменшенням фінансування з МВС, фактичною відсутністю коштів та відсутністю наказу ректора ХНУВС про встановлення позивачу премії в розмірі 33,3 % у місяць його звільнення. Відповідач звернув увагу суду на пропущення позивачем строку звернення з зазначеним позовом до суду та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
За клопотанням позивача, встановивши поважність причин пропуску, встановленого в ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України річного строку для звернення до адміністративного суду, судом поновлено цей процесуальний строк.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог через таке.
При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що Наказом в.о. ректора Національного університету внутрішніх справ № 432 о/с від 26 грудня 2005 року полковник міліції ОСОБА_1 (М-914199), перебуваючи на посаді начальника кафедри «Тактико-спеціальної підготовки» Національного університету внутрішніх справ, був звільнений з органів внутрішніх справ відповідно до п. «а» ст. 64 (за віком) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Української РСР № 114 від 29.07.1991, вислуга років на день звільнення складає: 28 років та 31 рік у пільговому обчислені.
Відповідно до Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року №926/96 «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ», ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-ХII, Закону «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 15 червня 2004 року № 1769-IV, особам офіцерського складу, які мають право на пенсію за цим Законом, згідно наказу МВС України від 30.06.2005. №501 «Про скасування окремих наказів МВС України з питань грошового забезпечення та заробітної плати» та іншими нормативними актами пенсія нараховуються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідно оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством.
Згідно з Грошовим атестатом Національного університету внутрішніх справ №96 від 26.12.2005 року перед звільненням ОСОБА_1 мав грошове забезпечення, яке складалося з наступного: посадовий оклад - 210,00 грн., оклад за спеціальним званням - 135 грн.; відсоткова надбавка за вислугу років у розмірі 40% - 138 грн.; додаткові види грошового забезпечення, а саме: 100% надбавка встановлена згідно Указу Президента № 173/2002 від 23.02.2002 р.- 483,00 грн., надбавка за особливі умови служби у розмірі 50% - 172,50 грн., надбавка за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10% - 21 грн., надбавка за безперервну службу у розмірі 90 % - 1950,89 грн., надбавка за вчений ступень и вчене звання у розмірі 25% - 52,50 грн.; щомісячна доплата від суми пенсії у розмірі 50% - 955,56 грн. Всього за грудень позивачу біло нараховане грошове забезпечення у сумі 4118,45 грн.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 09.04.1992. № 2262-ХII (в редакції Закону України від 25.03.2005. № 2505-IV, яка діяла на день звільнення) особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільнені із служби за вислугою строку служби, віком, станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або з організаційними заходами в разі неможливості використання на службі виплачується грошова допомога у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Згідно Грошового атестату Національного університету внутрішніх справ №96 від 26.12.2005. року при звільненні на пенсію з органів внутрішніх справ ОСОБА_1 отримав одноразову грошову допомогу у розмірі 53541,15 грн.
Згідно з поясненнями представника Харківського національного університету внутрішніх справ станом на 21.12.2009 р. грошова допомога у розмірі 53541,15 грн. виплачена ОСОБА_1 повністю.
Наданні фінансові документи свідчать про те, що позивач, з моменту введення преміювання співробітників органів внутрішніх справ, на протязі 1995-2003 років постійно отримував премію у розмірі 33,3%. Так, лише за період з 1999 р. по 2003 р. премія у розмірі 33,3% виплачувалась йому 24 рази.
Суд вважає за необхідне зауважити на те, що посилання відповідача на відсутність відповідного наказу про встановлення позивачу премії в розмірі 33,3% в місяць його звільнення з ХНУВС до уваги не приймається, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач отримував цю премію на протязі 1995-2003 років, тобто дана премія йому була встановлена. На вимоги суду відповідач не надав до матеріалів справи відповідні накази про встановлення позивачу цієї премії за вищевказаний період, відповідач лише зазначив, що в ХНУВС наказів про встановлення премії у розмірі 33,3% ОСОБА_1 в період з 01.02.2003 р. по 26.12.2005 р. немає. Однак суд зауважує, що оскільки позивач отримував зазначену премію, відповідно така премія була йому встановлена, а отже, встановивши цю премію відповідач повинен був видати наказ про її скасування. Проте таких доказів до суду відповідачем не надано.
Показання начальника фінансово-економічного відділу ХНУВС ОСОБА_2 свідчать про те, що в період січень-березень та у 2-му півріччі 2005 року за рахунок фінансування МВС у повному обсязі у ХНУВС були всі умови, передбачені наказом МВС України від 30.06.2005р. №501 (створено фонд преміювання у розмірі чотирьохмісячного фонду грошового забезпечення на кожного співробітника згідно штатного розкладу особового складу та ін.) для нарахування та виплати премії у розмірі 33,3% не лише співробітникам, що звільнялися на пенсію, а всьому особовому складу.
У наданій позивачем копії Вказівки МВС України від 23.06.1995 року «Про зміни до Положення преміювання працівників ОВС» вказується, що преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби. А далі за текстом:
п.2. ввести 33,3% премію...
п.5...рапорти подавати до 10 числа кожного місяця.
Водночас, Міністр внутрішніх справ вимагає від керівників органів внутрішніх справ здійснювати нарахування премії незалежно від обсягу фінансування.
Преміювання не проводиться у разі скоєння працівником ОВС негативних вчинків або зниження показників у роботі. Премії (33,3%) не враховуються в розрахунок пенсії лише тим пенсіонерам, які були звільнені зі служби за одним з трьох формулювань: п. «д» ст. 63, п. «д» ст. 64 (через службову невідповідність), ст. 66 (за вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) та ст. 67 (у зв’язку з засудженням за вчинення злочину за вироком суд) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС.
На виконання Закону України «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 15 червня 2004 року № 1769-IV 1 січня 2005 р. усім пенсіонерам ОВС було проведено перерахунок пенсій з урахуванням надбавок, доплат та премій у розмірах встановлених законодавством. При цьому було враховано: 100% надбавка, надбавки за особливі умови служби, безперервну службу та премію (33,3%) – незалежно від їх фактичного отримання.
Згідно з ч. 3 ст.43 Закону №2262-XII (в редакції Закону від 15 червня 2004 р., №1769-IV «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу внутрішніх справ та деяких інших осіб», який набув чинності 05 січня 2005 р., особам офіцерського складу, а також особам, які мають право на пенсію згідно із Законом №2262-XII, та членам їхніх сімей пенсії нараховуються виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням з урахуванням відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.
Суд зазначає, що відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" надбавки та премії відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували їх під час проходження служби і звільнені після їх запровадження.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що невиплата премії та не включення її до грошового забезпечення, яке отримав ОСОБА_1 перед звільненням з органів внутрішніх справ на пенсію була незаконною.
Однак суд зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача недоплачених сум у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.
За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.71, 94, 99-101, 159, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківського національного університету внутрішніх справ про визнання дій неправомірними у відношенні недоврахування премії, зобов’язання вчинити певні дії та зобов'язання здійснити перерахунок та стягнення недосплачених сум при звільнені з органів внутрішніх справ –задовольнити частково.
Визнати дії Харківського національного університету внутрішніх справ неправомірними щодо недоврахування премії при звільненні позивача із органів внутрішніх справ у відставку за ст. 65 п. «а» (за віком).
Зобов’язати Харківський національний університет внутрішніх справ перерахувати суму грошового забезпечення, яке він отримав перед звільненням з урахуванням встановленої премії 33,3 % та провести відповідну виплату.
Зобов’язати Харківський національний університет внутрішніх справ перерахувати суму вихідної допомоги при звільненні та провести відповідну виплату.
Зобов'язати Харківський національний університет внутрішніх справ внести відповідні зміни до грошового атестату № 96 від 26.12.2005 р.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (61072, АДРЕСА_1) судовий збір в розмірі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
У повному обсязі постанова виготовлена 28.12.2009р.
Суддя підпис< Текст > ОСОБА_3
Постанова не набрала чинності. Оригінал знаходиться в матеріалах справи.< Текст >
З оригіналом згідно< Текст >
Суддя Я.В. П*янова< Текст >
ОСОБА_4 Нікітіна< Текст >