Справа № 351/2120/16-ц

Номер провадження №2/351/329/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2017 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Сегіна І.Р.,

секретар Маланчук С.Г.,

з участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника позивачів ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

відповідача ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про втрату права на користування житлом, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_5 про втрату права на користування житлом. Позовні вимоги мотивували тим, що їм на праві спільної часткової власності їм належав житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1. Позивач ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з відповідачкою 20.09.2008р., та 10.03.2016р. шлюб між ними було розірвано. 06.12.2015р. відповідачка залишила його та перейшла проживати в будинок по АДРЕСА_2. Оскільки відповідачка більше року не проживає в належному їм житловому будинку, а тому просить визнати її такою, що втратила право на користування житлом у вказаному будинку.

Відповідач ОСОБА_5 подала до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування Снятинської райдержадміністрації про вселення у житловий будинок. Позовні вимоги мотивувала тим, що за весь час проживання у спірному господарстві на спільні грошові кошти подружжя, а також особистою працею відповідачки було здійснено перебудову та добудову житлового будинку та господарських приміщень, покращені інші житлові умови проживання. Після розірвання шлюбу в 2016р. відповідачка ОСОБА_5 змушена булла з малолітніми дітьми залишити постійне місце проживання в господарстві по АДРЕСА_1, по причині скоєння над нею фізичного, психологічного насильства зі сторони позивачів. Для тимчасового проживання вона разом із дітьми зняла житло на сусідній вулиці, за яку щомісячно платить 500 грн. та оплачує комунальні послуги. Оскільки у спірному житловому будинку ОСОБА_5 не проживає по поважній причині, з приводу насильства відносно неї, тому просить вселити її в житловий будинок .

Позивачі та представник позивачів в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили визнати ОСОБА_5 такою, що втратила право на користування житлом у вказаному будинку. Проти зустрічних позовних вимог заперечили.

Відповідачка та її представник в судовому засіданні проти первісного позову заперечили, просили задоволити зустрічні позовні вимоги з підстав викладених у зустрічній позовній заяві.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності від 26.01.2006р. за позивачами та ОСОБА_6 зареєстровано право приватної спільної часткової власності по 1/3 частині за кожним, на житловий будинок по АДРЕСА_1.

Згідно договору дарування від 09.09.2016р. ОСОБА_6 подаровано позивачці ОСОБА_1, належну йому на праві власності 1/3 частину житлового будинку по АДРЕСА_1.

Із акту, складеного 26.12.2016р. комісією Підвисоцької сільської ради, вбачається, що відповідачка ОСОБА_7 зареєстрована в АДРЕСА_1, однак фактично проживає в господарстві, яке винаймає в АДРЕСА_2. Згідно довідки Підвисоцької сільської ради від 26.12.2016р. до складу сім'ї позивачки ОСОБА_1 входять: син ОСОБА_2, невістка ОСОБА_5, та онуки ОСОБА_8, ОСОБА_9 Згідно рішення Снятинського районного суду від 10.03.2016р. шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвано, дітей залишено проживати з матір'ю.

Із акту, складеного 06.02.2017р. комісією Підвисоцької сільської ради, вбачається, що ОСОБА_5 зареєстрована в спірному господарстві з 10.02.2009р., однак фактично не проживає за вказаню адресою з 06.12.2015р.

Із показів свідків: ОСОБА_10 та ОСОБА_11, допитаних в судовому засіданні, вбачається, що відповідачка ОСОБА_5 в грудні 2015р. разом із дітьми та іншим чоловіком виїхала в м. Кіровоград. Вкінці березня 2016р. по вернулась в с. Підвисоке Снятинського району до своєї бабусі, яка її не прийняла. Тоді вона пішла проживати до свого брата. У квітні 2016р. їй пропонували повернутись до чоловіка - позивача ОСОБА_2, однак вона відмовилась. Пізніше вона перейшла проживати до іншого чоловіка - ОСОБА_12. За час шлюбу позивача ОСОБА_2 та відповідачки ОСОБА_5 коштами їх забезпечувала мати - позивачка ОСОБА_1. Про насильство позивача над відповідачкою їм нічого не відомо.

Відповідно до ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Згідно п.4 ч.1 ст. 406 ЦК України сервітут припиняється у разі: припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту.

Згідно норм ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч.1 ст.57 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У правовому висновку Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2017 року № 6-2931цс16 Судовою палатою у цивільних справах роз'яснено, що за статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна. Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. За положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. У справі, яка переглядається, суди встановили, що позивачка є власником спірного житлового будинку, у якому не проживає, оскільки зареєстрована та постійно проживає в іншому будинку; її син перебував у шлюбі з відповідачкою, у зв'язку із чим остання була вселена до належного позивачці спірного житлового будинку, яка як власник цього майна надала право відповідачці користуватись ним. Відповідачка спільно з власником спірного житлового будинку не проживала, спільним побутом не була пов'язана; після розірвання шлюбу з сином позивачки вибула із зазначеного житлового будинку, має інше житло, у якому проживає. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що право відповідачки на користування чужим майном (спірним житловим будинком) підлягає припиненню на вимогу власника цього майна відповідно до положень частини другої статті 406 ЦК України. З огляду на сутність установлених правовідносин висновок суду першої інстанції про те, що на ці правовідносини не поширюються норми статей 64, 156 ЖК УРСР, статті 405 ЦК України, є обґрунтованим.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов обґрунтований, підставний та підлягає до задоволення, оскільки позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 є власниками спірного житлового будинку Позивач ОСОБА_2 перебував у шлюбі з відповідачкою, у зв'язку із чим остання була вселена до належного позивачам спірного житлового будинку, які як власники цього майна надали право відповідачці ОСОБА_5 користуватись ним. Відповідачка спільно з власником спірного житлового будинку - ОСОБА_2 не проживала, спільним побутом не була пов'язана; після розірвання шлюбу з ним вибула із зазначеного житлового будинку, має інше житло, у якому проживає,добровільно виписатись не бажає, а тому її слід визнати такою, що втратила право на проживання у житловому будинку по АДРЕСА_2. З вказаних підстав а задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

На підставі викладеного та ст.ст. 319, 391, 405, 406, ЦК України та керуючись ст. 213-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про втрату права на користування житлом - задовольнити.

Визнати ОСОБА_5, 1988 року народження, такою, що втратила право на проживання в житловому будинку по АДРЕСА_2.

Зняти ОСОБА_5 з реєстраційного обліку в житловому будинку по АДРЕСА_2.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування Снятинської райдержадміністрації про вселення у житловий будинок - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Снятинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий:підпис

Суддя Снятинського районного суду Сегін І.Р.