Справа № 2-5620/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2009 року м.Київ
Печерський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Козлова Р.Ю.
при секретарі Адерейко Т.В.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив :
21 жовтня 2009 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб з ОСОБА_2, посилаючись на те, що протягом декількох останніх років між сторонами даної справи склалися напружені стосунки через взаємне непорозуміння, дратівливість один від одного, розбіжність у характері та різні релігійні погляди, спільне проживання з відповідачем однією сім‘єю фактично припинено. Вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе та суперечитиме її інтересам, які мають істотне значення.
В попередньому судовому засіданні позивачка позов підтримала і пояснила, що сторони мають окремий бюджет та не підтримують подружніх стосунків. Просить розірвати шлюб.
Відповідач у попереднє судове засідання не з»явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Матеріали справи містять нотаріально посвідчену заяву відповідача про розгляд справи у його відсутність та визнання ним позову. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача, та ухвалити рішення у попередньому судовому засіданні.
Суд, заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред‘явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 07 вересня 1994 року. Тривалий час сторони не підтримують подружніх стосунків, не ведуть спільного господарства, мають окремий бюджет. Заперечують можливість примирення.
За таких обставин суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
Витрати, пов‘язані з оформленням розірвання шлюбу в органах РАЦС, суд вважає за необхідне покласти на позивачку.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110,112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 57, 60, 130, 174, 215 ЦПК України суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Шлюб, між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, зареєстрований 07 вересня 1994 року Центральним міжрайонним управлінням реєстрації шлюбів м. Києва, актовий запис № 626, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_1 при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС державне мито на користь держави 17 грн., звільнивши ОСОБА_2 від сплати державного мита.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: