Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Чуванова А.М.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
27 жовтня 2009 року Справа № 2а-1343/09/1215
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Василенко Л.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,
при секретареві Дегтярьовій А.М.,
розглянула апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лутугиському районі Луганської області на постанову Лутугинського районного суду Луганської області від 08 травня 2009р. у справі № 2а-1343/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області про визнання дій незаконними, зобов’язання виплатити підвищення до пенсії як дитині війни, і
В С Т А Н О В И Л А :
23 березня 2009 року ОСОБА_1. звернулась з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області, в якому просила визнати дії відповідача щодо відмови у виплаті їй підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» з 01.01.2006 р. до теперішнього часу протиправними, зобов’язати відповідача виплатити їй підвищення до пенсії у вищезазначеному розмірі з 01.01.2006 р. до теперішнього часу.
Постановою Лутугинського районного суду Луганської області від 08 травня 2009 р. позов задоволений частково: визнано неправомірними дій відповідача щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії дитині війни з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. та з 22 травня 2008 року; зобов’язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. з урахуванням виплачених сум. В іншій частині позову відмовлено за необґрунтованістю.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити повністю.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду сповіщені належним чином. Від позивача надійшла заява про розгляд справи в його відсутність.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції змінити з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач віднесений до соціальної групи “Діти війни” відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується копією паспорта громадянина України (а.с. 6), копією пенсійного посвідчення (а. с. 7) та не оспорюється відповідачем.
Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 р., який набрав чинності з 1.01.2007 р., ст. 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-IV) виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України (3551-ХІІ) "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
За приписами абзацу 1 частини 5, частини 3 статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19 грудня 2006 року (у редакції Закону України від 15 березня 2007 року N 749-V, який набрав чинності 28 березня 2007 року) для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 2007 року – 380 грн., з 1 квітня 2007 року - 410 грн. 06 коп., з 1 жовтня 2007 року - 415 грн. 11 коп. Виходячи з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" складає: з 9 липня 2007 року – 123 грн. 02 коп., з 1 жовтня 2007 року – 124 грн. 53 коп.
Згідно частини 2 статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої правильно встановив обставини справи та прийшов до вірного висновку про наявність у позивача права на отримання підвищення до пенсії, як дитина війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за періоди з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2008р., та неправомірності дій відповідача за ці періоди, але помилково не визначив кінцеву дату задоволених вимог за 2008 рік.
Також судом першої інстанції вирішені не всі позовні вимоги, а саме вимоги визнання дій відповідача щодо відмови у виплаті позивачеві 30 % мінімальної пенсії за віком протиправними та зобов’язання виплатити підвищення до пенсії за період з 01.01.2009р. до 23.03.2009р. (день подачі позову).
Відповідно до ст. 71 Закону України від 26.12.2008, № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік". Кабінету Міністрів України у 2009 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Частиною 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008, № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, п.1 ч.3 ст. 2 та ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія судів зазначає що ст. 71 Закону України від 26.12.2008, № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008, № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", до теперішнього часу не визнані не конституційними, тому у 2009 році позивачеві зазначені виплати необхідно здійснювати відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008, № 530.
Таким чином, в задоволенні позовних вимог з 01.01.2009р. до 23.03.2009р. необхідно відмовити.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про не вирішення судом першої інстанції питання щодо відмови в задоволенні позову в зв’язку з пропущенням строків звернення до адміністративного суду, оскільки суд у відповідності до приписів ч. 2 ст. 100 КАС України за клопотанням позивача визнав причину пропуску строку поважною і адміністративна справа розглянута за суттю за правилами КАС України. Колегія зауважує, що при вирішенні зазначеного питання суд першої інстанції помилково в мотивувальній частині вказав ст. 102 КАС замість 100 КАС України, що не привело до неправильного вирішення спору.
Оскільки позивачем сплачено судовий збір в сумі 3,4 грн. (а. с. 5), позов задоволений частково, то на підставі ч. 3 ст. 94 КАС України, колегія суддів присуджує на користь позивача судові витрати в сумі 0,95 грн. з Державного бюджету України.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно за суттю вирішена справа, але вирішені не всі позовні вимоги, що обумовлює зміну постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.195, ст.196, п.2 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.201, ч.2 ст. 205, ст. 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області задовольнити частково.
Постанову Лутугинського районного суду Луганської області від 08 травня 2009р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області про визнання дій незаконними, зобов’язання виплатити підвищення до пенсії як дитині війни змінити.
Доповнити другий та третій абзац резолютивної частини постанови після дати «22 травня 2008 року» датою «до 31 грудня 2008 року»
Абзац третій резолютивної частини постанови доповнити реченням наступного змісту:
«В задоволенні позовних вимог за період з 01.01.2009 р. до 23.03.2009 року відмовити».
Змінити в абзаці п’ятому резолютивної частини суму «1,70 грн.» на «0,95 грн.».
В решті постанову залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду проголошена в повному обсязі 27 жовтня 2009 року та набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Л.А. Василенко
Судді: Р.Ф. Ханова
М.І. Старосуд