ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/14615/17

провадження № 3/753/4504/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2017 р. Суддя Дарницького районного суду м. Києва Сизова Л.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, працюючого в ТОВ ІР «Сервіс» тех. директором, проживаючого в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_2,

за ст. 124 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження Дарницького районного суду м. Києва з Управління патрульної поліції в м. Києві надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, оскільки у скоєнні правопорушення вбачається вина обох водіїв.

Зокрема, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 101248, 04 липня 2017 року о 17 год. 30 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_2, виїжджаючи з двору будинку № АДРЕСА_1, не надав дорогу велосипедисту ОСОБА_3, внаслідок чого здійснив зіткнення з ним, що призвело до механічних пошкоджень транспортного засобу «Subaru Legacy Outback» та велосипеду «Sprint» без д.н.з., чим порушив вимоги п. 10.2 ПДР України.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 10249, 04 липня 2017 року о 17 год. 30 хв. ОСОБА_3, керуючи велосипедом «Sprint» без д.н.з. по АДРЕСА_1, здійснив рух на заборонений червоний сигнал світлофора, внаслідок чого, здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 8.7.3 е) ПДР України.

ОСОБА_3, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи за адресою, зазначеною у протоколі, до суду не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. За таких обставин вважаю можливим розглядати справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

ОСОБА_2 в суді винним себе не визнав та пояснив, що керуючи автомобілем НОМЕР_2, виїжджав з двору будинку № 21/6 по вул. Харківське шосе в напрямку Дарницької (Ленінградської) площі в м. Києві. Так, переконавшись у вісутності перешкод для руху, оскільки горів червоний сигнал світлофора і всі транспортні засоби стояли, а пішоходи переходили дорогу, він розпочав рух, та в цей час отримав удар від велосипедиста, який швидко виїхав із-за автомобілів, не дивлячись на забороняючий сигнал світлофора.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Заслухавши пояснення водія автомобіля НОМЕР_2 - ОСОБА_2, вважаю, що вони є логічними та послідовними, а також такими, що співставляються із іншими доказами, дослідженими суддею, зокрема з письмовими матеріалами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 101249 від 01.08.2017 року, складеним відносно ОСОБА_3, даними схеми ДТП, яка складена уповноваженою особою та відображає розташування вказаних транспортних засобів після скоєння пригоди, їх місце зіткнення, характер та локалізацію пошкоджень, отриманих ними, та письмовими поясненнями іншого учасника ДТП ОСОБА_3, наданих ним 01.08.2017 року., вважаю, що у даній дорожньо-транспортній пригоді вбачається порушення ПДР України в діях велосипедиста ОСОБА_3, а вини ОСОБА_2 суд не вбачає, оскільки саме ОСОБА_3, являючись таким же учасником дорожнього руху як і ОСОБА_2, порушив вимоги п. 8.7.3 е) ПДР України та здійснив рух на забороняючий сигнал світлофора, що призвело до пошкодження транспортних засобів, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП..

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративного відповідальності підлягає стягненню судовий збір.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 320 грн. 00 коп.

В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

За таких умов суд, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України вважає такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 101248 від 31.072017 року, складеному відносно ОСОБА_2, у зв"язку з їх не відповідністю нормам ст. 256 КУпАП, положенням Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853), затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 07.11.2015 року та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністратвине правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що в судовому засіданні об'єктивно встановлено, що вина ОСОБА_2 в порушенні вимог п.п. 10.2 України не підтверджена наявними у справі про адміністративне правопорушення доказами, та в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки він рухався рухався згідно правил дорожнього руху, за таких обставин справу відносно ОСОБА_2 належить закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи те, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ст. 247 КУпАП, не вбачаю підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_2.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 124, п. 1 ст. 247, 279, 280, 283-, КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Об'єднати матеріали за протоколом серії БД № 101248 від 31.07.2017 року про адміністративне правопорушення по справі № 753/14615/17 та протоколом серії БД № 101249 від 01.08.2017 року по справі № 753/14616/17 в одне провадження і присвоїти справі єдиний унікальний номер № 753/14615/17.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 320 грн. 00 коп.

Вилучене у ОСОБА_2 посвідчення водія - повернути власнику.

Роз'яснити, що в разі несплати штрафу в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови правопорушнику, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.

Постанова судді пред'являється до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання її законної сили.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва.

СУДДЯ: