В И Р О К  

Іменем  України  

6 серпня 2009 р                                                                                  м.Миронівка  

Миронівський  районний суд Київської області в складі:

головуючого   судді    Рудика Ю.В.

при секретарі               Капшук О.В., Шевченко О.В.

за участю прокурора   Вітанівської Т.С.

потерпілих                   ОСОБА_1,ОСОБА_2,ОСОБА_3,ОСОБА_4

адвоката                       ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення   ОСОБА_6,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя  ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, водія фермерського господарства «Аннушка- 2», зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_4/22 , не судимого

за ст. 286 ч.3 КК України

ОСОБА_7,  ІНФОРМАЦІЯ_5,  уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6 Одеської обл, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлучений, екскаваторника СВП «Спеценергоавтосервіс Київенерго» жителя ІНФОРМАЦІЯ_7/22 , не судимого

287 КК України, суд

в с т а н о в и в :  

ОСОБА_6В . 23 квітня 2006 року біля 17 годин в порушення вимог п.п. 1.5, 2.1 а), 2.3 б), 2.9 а), 2.13 б), 12.1, 12.6 б) Правил дорожнього руху України, будучи неповнолітнім, перебуваючи в стані алкогольного сп‘яніння, не маючи посвідчення водія на керування транспортним засобом відповідної категорії, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, що належить його батьку ОСОБА_7 в світлу пору доби, рухався з швидкістю не меншою 106 км/год автодорогою Фастів – Митниця – Обухів – Ржищів – Канів в напрямку м.Фастів, з  пасажирами в салоні автомобіля ОСОБА_8, ОСОБА_9, неповнолітніми ОСОБА_10, ОСОБА_11 на 108 км + 212 м зазначеної автодороги, перебуваючи під впливом спиртного, не маючи достатніх навичок керування автомобілем, невірно оцінив дорожні умови та дорожню обстановку, що позбавило його можливості постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, проявив неуважність, перевищив дозволену швидкість, не справився з керуванням та на заокругленні дороги допустив зіткнення з деревом.  

В результаті дорожньо – транспортної пригоди пасажири автомобіля ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 отримали тяжкі тілесні ушкодження від яких сталась їх смерть безпосередньо на місці пригоди.  

Порушення водієм ОСОБА_7 м В.П. вимог п.п. 1.5 ; 2.1. а); 2.3 б); 2.9а) ; 2.13 б); 12.1 ; 12.6 б) Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв‘язку з спричиненням смерті потерпілих  ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11  

ОСОБА_7  23 квітня 2006 р  біля 12- 00 годин перебуваючи в с.Ульяники Кагарлицького р-ну Київської обл на подвір‘ї будинку № 35 по вул.. Б.Хмельницького, в порушення вимог п. 2.9 г) Правил дорожнього руху України, який забороняє передавати керування транспортним засобом особам, які не мають посвідчення на право керування ним, достовірно знаючи, що його неповнолітній син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8. не має посвідчення водія допустив його до керування власним автомобілем ВАЗ – 21013 д.н. НОМЕР_2.  

ОСОБА_6 перебуваючи в стані алкогольного сп‘яніння, керуючи зазначеним автомобілем, рухаючись автодорогою Фастів – Митниця – Обухів – Ржищів – Канів внапрямку м.Фастів, з пасажирами в салоні автомобіля  ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 К,Д., ОСОБА_12 ,не маючи права на керування транспортним засобом та  водійського досвіду, на 118 км + 212 м зазначеної автодороги, невірно оцінив дорожні умови та обстановку, що позбавило його можливості постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, проявив неуважність, перевищив дозволену швидкість, не справився з керуванням та допустив зіткнення з деревом на заокругленні автодороги  

В результаті дорожньо – транспортної пригоди пасажири автомобіля  ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 отримали тяжкі тілесні ушкодження від яких сталась їх смерть безпосередньо на місці пригоди.  

Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_6, ОСОБА_7 винним себе по суті пред‘явленого обвинувачення визнали повністю і   ОСОБА_6   пояснив, що дійсно 23 квітня 2006 р він разом з своїм батьком ОСОБА_7 на автомобілі НОМЕР_1 приїхали в с.Ульяники Кагарлицького р-ну Київської обл до будинку №35 по вул.. Б.Хмельницького в якому проживає його баба. Біля 12- 00 годин він попросив батька – ОСОБА_7 передати йому автомобіль, щоб поїхати на місцеве озеро відпочити та послухати музику. На його прохання батько погодився і вказав на місце де лежали ключі від замка запалення автомобіля. Цим автомобілем він поїхав на ставок де в компанії своїх знайомих вживали спиртні напої. Особисто він випив біля 0,5 л пива. Коли спиртне закінчилось його почали умовляти поїхати випити пива. Він відмовлявся ,проте пізніше піддався на умовляння і разом з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12  сіли в автомобіль і поїхали в с.Пії Миронівського р-ну Київської обл за пивом.  Придбавши пива вони біля 17 – 00 годин повертались назад з  в с.Ульяники Кагарлицького р-ну Київської обл  Автомобіль рухався з швидкістю біля 80 км/год. Швидкість він по спідометру не контролював  Під час руху автомобіля  ОСОБА_8 пропонував йому випити пива проте він відмовлявся. На заокругленні дороги ОСОБА_8 продовжував пропонувати йому пива, відволік від керування автомобілем, він почав викручувати кермо автомобіля вправо потім вліво і що відбувалось в послідуючому не пам‘ятає.  

В скоєному розкаюється.  

Підсудній   ОСОБА_7   в судовому засіданні пояснив, що 23 квітня 2006 р він, разом з своїм сином ОСОБА_6, його власним автомобілем НОМЕР_1 біля 12- 00 годин приїхали в с.Ульяники Кагарлицького р-ну Київської обл до баби з дідом. Приїхавши  в село, його син ОСОБА_6 С,В. попросив у нього взяти автомобіль для поїздки на озеро, що в межах села. Будучи впевненим в тому, що син ОСОБА_6 не виїде за межі села, та достовірно знаючи що в нього є достатні навики у керуванні автомобілем він погодився. На той час він достовірно знав, що син не має посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії та був неповнолітнім. Проте це його не зупинило і він дав дозвіл ОСОБА_6 на керування автомобілем. Автомобіль був в технічно справному стані.  

Біля 18-19 годин цього дня, коли син не повернувся, він пішов на озеро його розшукувати. Проте на ставку ні сина, ні автомобіля він не знайшов. На озері йому повідомили, що  син разом з знайомими кудись поїхали автомобілем. Пізніше ОСОБА_13 йому повідомила, що сталась дорожньо – транспортна пригода  і загинули діти. На другий день він поїхав в лікарню в м.Кагарлик. Так як сину нічого не робили він забрав його в м.Київ.  

Крім повного визнанн я своєї вини виновність підсудних у вчиненні інкримінованих їм діях підтверджується показами потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 які свідками даної дорожньо – транспортної пригоди не були  , проте в результаті цієї пригоди загинули їх діти  ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11  

Про події того дня їм відомо від односельчан .  

Сумнівів в добровільності та істинності позицій підсудних в учасників судового розгляду справи не викликає, підсудні та учасники судового розгляду  правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, а тому суд вважає за можливе  визнати недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи.  

Підсуднім ОСОБА_6, ОСОБА_7 роз‘яснено, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.  

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд прийшов до висновку, що ОСОБА_6 23 квітня 2006 р керуючи автомобілем НОМЕР_1 порушив правила безпеки дорожнього руху в результаті чого було спричинено загибель ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, а тому  його дії досудовим слідством вірно кваліфіковані за ст.286 ч.3 КК України.  

ОСОБА_7  допустив до керування транспортним засобом – належним йому автомобілем НОМЕР_3 свого неповнолітнього сина ОСОБА_6, який не мав права на керування транспортним засобом, що спричинило смерть ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, а тому його дії вірно кваліфіковані за ст.ю287 КК України.  

Про призначенні покарання підсудному   ОСОБА_6   суд враховує характер та тяжкість вчиненого злочину, дані про його особу і вважає за доцільне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, що передбачено санкцією статті обвинувачення.  

Разом з тим суд враховує, що ОСОБА_6 вперше притягується до кримінальної відповідальності, винним себе у вчиненні злочину визнав повністю і покаявся, виключно позитивно характеризується за місцем проживання, навчання і роботи, вчинив злочин будучи неповнолітнім,  суд вважає за можливе призначити йому покарання на підставі ст.69 КК України призначивши основне покарання нижче від найнижчої межі передбаченої санкцією статті обвинувачення.  

При призначенні покарання підсудному   ОСОБА_7   суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину,дані про його особу і вважає за доцільне призначити йому покарання у межах санкції статті обвинувачення у вигляді  позбавлення волі.  

ОСОБА_7 вперше притягується до кримінальної відповідальності, винним себе у вчиненому злочині визнав повністю і в скоєному покаявся, позитивно характеризується за місцем проживання і роботи.  

Зазначені обставини свідчать про можливість виправлення і перевиховання ОСОБА_7 і без реального відбування покарання і звільнення від відбування покарання з випробуванням  на підставі ст.75 КК України.  

Разом  з тим суд вважає, що звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_7 повинно проходити під контролем  кримінально – виконавчої інспекції і на нього необхідно покласти частково обов‘язки передбачені ст.76 КК України.  

Потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_3,  ОСОБА_1 заявлено цивільні позови про стягнення з підсудного ОСОБА_6  шкоди завданої злочином, а саме придбання та встановлення пам‘ятників. ОСОБА_2 на суму 2480 грн., ОСОБА_3 на суму 9700 грн., ОСОБА_1 на суму 4500 грн.  

ОСОБА_6 визнаний винним у вчиненні злочину  передбаченого ст.286 ч.3 КК України, в судовому засіданні позови в частині спричинення матеріальної шкоди визнав повністю, крім того, придбання потерпілими пам‘ятників об‘єктивно підтверджується  наданими ОСОБА_2 товарним чеком від 26 червня 2008 р., ОСОБА_3 договором № 15 від 18 серпня 2006 р та  квитанціями до прибуткових касових ордерів на суму  9700 грн., ОСОБА_1 квитанцією до прибуткового касового ордеру №51 від  5 грудня 2006 р., а тому  їх цивільні позови про стягнення матеріальних збитків підлягають задоволенню повністю.  

Крім того, потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1  заявлено цивільні позови про стягнення з підсудного моральної шкоди . В результаті загибелі дітей вони перенесли сильні душевні страждання, нервові стреси, та хвилювань Вони втратили спокій, звичний спосіб життя, потерпілий ОСОБА_14 в результаті цього втратив слух, зір, мова стала нерозбірлива, стало важко ходити. Розмір моральної шкоди потерпілі визначають в 200 000 грн кожен.  

Стосовно розміру компенсації моральної шкоди, суд його визначає виходячи з характеру та обсягу страждань потерпілих. На думку суду, незалежно від розміру стягнення грошової компенсації моральної шкоди на користь потерпілих,  відновити звичний спосіб життя, здоров‘я та душевну рівновагу неможливо. Враховуючи принцип розумності і справедливості,  обставини даної кримінальної справи, саме нехтування самими загиблими правил поведінки та  припущення  неможливості негативних наслідків, а саме те , що їм було достовірно відомо як вік підсудного ОСОБА_6 і  те , що він перебував в стані алкогольного сп‘яніння проте не відмовились від поїздки, а добровільно сіли в салон автомобіля  , суд вважає, що маральна шкода  підлягає стягненню частково.  

Запобіжні заходи підсуднім необхідно залишити попередні.  

Речовий доказ – автомобіль НОМЕР_1 необхідно повернути його власнику ОСОБА_7  

Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд  

з а с у д и в :  

  ОСОБА_6   визнати винним у вчиненні злочину за ст.286 ч.3 КК України і на підставі ст.69 КК України призначити покарання чотири роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на  три роки.  

Запобіжний захід ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишити попередній утримання під вартою і утримувати в слідчому ізоляторі Державного департаменту України з питань виконання покарань.  

Зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього ув‘язнення ОСОБА_6 з 18 травня 2009 р і з цього часу рахувати строк відбування покарання.    

ОСОБА_7   визнати винним у вчиненні злочину за ст.287 КК України і призначити покарання п‘ять років позбавлення волі.  

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування покарання з випробуванням встановивши строк випробування  два роки.  

На підставі ст.76 КК України в період строку випробування покласти на ОСОБА_7 обов‘язки :  

1)     на виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально  -  виконавчої інспекції;  

2)     повідомляти  кримінально  -  виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи.  

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_7 залишити попередню – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.  

Речові докази автомобіль НОМЕР_4, що зберігається на штраф майданчику Миронівського РВ ГУ МВС України в Київській області повернути власнику ОСОБА_7  

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_2,ОСОБА_3, ОСОБА_1 до ОСОБА_6 задовольнити частково і стягнути з ОСОБА_6 на користь   ОСОБА_2 2480 грн спричиненої матеріальної шкоди, 50000 грн моральної щкоди, на користь  ОСОБА_3 9700 грн матеріальної шкоди, 50000 грн моральної шкоди, на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди 4500 грн, моральної шкоди 50000 грн.  

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб через Миронівський  районний суд з часу проголошення, ОСОБА_6 в той же строк і порядок з часу отримання копії вироку.  

Суддя:  підпис  ОСОБА_15  

Вірно.    Суддя:                       Рудик Ю.В.