Справа № 2-1/09  

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

03  листопада 2009 року             Печерський районний суд міста Києва у складі:

Головуючого                       -  судді Мельника А. В.

при секретарі                      -             Пятовій В. В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Холдингової компанії «Київміськбуд», треті особи: Відкрите акціонерне товариство «Домобудівний комбінат № 1 імені М. В. Співака», Гаражний кооператив «Автотех», Відкрите акціонерне товариство «Київпроект» про зменшення вартості гаражного боксу, стягнення неустойки та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:  

16 травня 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ ХК «Київміськбуд» в обґрунтування вимог якого зазначив, що між ними було укладено договір  про дольову участь у будівництві гаражного боксу № 4 від 23 квітня 1999 року, згідно положень якого останнє за рахунок його коштів зобов’язалося збудувати за проектом та передати повністю закінчений будівництвом гаражний бокс № 6 загальною орієнтовною площею 18,90 кв. м. у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, в квітні 2000 року та протягом 45 днів з дати вводу гаражного боксу в експлуатацію оформити свідоцтво про право власності на нього.

На виконання умов цього договору він своєчасно оплатив 100 % обумовленої вартості гаражного боксу, а саме: 33 463 гривні, але станом на час подання вказаного позову, гаражний бокс № 6 за договорм не отримав.

Зазначив, що на пропозицію підписати акт прийому-передачі машиномісця наприкінці липня 2000 року він відмовився, оскільки гаражний бокс не був закінчений будівництвом.

На неодноразові звернення до керівництва АТ ХК «Київміськбуд» з вимогами виконання належним чином умови договору лише в листопаді 2002 року були усунуті деякі недоліки, а саме: замінені гаражні ворота гаражного боксу № 6, поштукатурені та пофарбовані стіни, а також усунено перешкоди до в’їзду на територію підземної автостоянки, але в гаражному боксі є істотні недоліки у вигляді роботи щодо покриття підлоги дрібнозернистим асфальтобетонітом, а висота воріт замість 2,4 метри становить 2 метри та відсутнє опалення.

Позивач вважає, що своєю бездіяльністю відповідач порушив умови укладеного між ними договору в частині строків виконання робіт та відповідно строку передачі гаражного боксу, а тому на підставі ч. 5 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» АТ ХК «Київміськбуд» має сплатити на його користь пеню в розмірі 181 704 гривень 10 копійок.

Також, на підставі ч. 3 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», позивач вимагає зменшення вартості виконаної за договором роботи на 50 %, що в грошовому вираженні становить 16 731 гривні 50 копійок, оскільки виконана відповідачем робота має істотні недоліки.

На думку позивача, всі ці обставини призвели до порушення його прав як споживача та порушення його права власності, що завдало йому моральних страждань, які виразилися в тривалій нервовості його стану як дома так і на роботі, при спілкуванні з друзями та знайомими, постійна думка про те, що він став жертвою якогось шахрайства, сплативши чималі кошти за гаражний бокс.

Позивач зазначив, що всі ці обставини, відповідно відображаються на стосунках як в родині так і в суспільстві (серед друзів, сусідів та на роботі); постійна нервова та напружена атмосфера створена незаконними діями відповідача призвела до погіршення його здоров’я, що проявилося в півищеній дратівливості, розсіяності, зниженні пам’яті, безсонні, загальній тривозі та змусило його частіше звертатися лікарні.

Зазначив, що ситуація, створена відповідачем є для нього психотравмуючою, а її характер є психологічною складовою спричиненої йому діяннями відповідача моральної шкоди, розмір якої позивач оцінив у розмірі 50 000 гривень.

В судовому засіданні позивач в повному обсязі підтримав вимоги своєї заяви, посилаючись на обставини викладені у ній та просив суд: стягнути на його користь пеню за несвоєчасне виконання АТ ХК «Київміськбуд» робіт за договором № 4 від 23.04.1999 року в розмірі 181 704 гривні 10 копійок, зменшити ціну виконаної за договором роботи на 50 %, у зв’язку з чим стягнути на його користь вже сплачену суму грошових коштів в розмірі 16 731 гривень 50 копійок та стягнути на його користь моральну шкоду в розмірі 50 000 гривень.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що відповідач свої зобов’язання за укладеним договором про дольову участь у будівництві № 4 від 23.04.1999 року виконав належним чином та в повному обсязі і здійснив заходи по передачі гаражного боксу № 6 позивачу. Однак, зобов’язання щодо приймання гаражного боксу у власність покладено на позивача і станом на час розгляду судом даної цивільної справи приймання позивачем виконаних робіт у вигляді підписання Акту приймання-передачі гаражного боксу так і не відбулося.

Під час розгляду справи судом було залучено до участі у справі в якості третіх осіб ВАТ «Домобудівний комбінат № 1 імені М. В. Співака», Гаражний кооператив «Автотех» і ВАТ «Київпроект».

Судові виклики третій особі ВАТ «Домобудівний комбінат № 1 імені М. В. Співака» здійснювались судом за адресою його останнього відомого місцезнаходження, вказаною в позовній заяві, але вони повертались до суду з відміткою листоноши поштового відділення про те, що за вказаною адресою підприємство вибуло (том 2-й, а. с. 207, 223).

Згідно частини 1 статті 77 ЦПК України, сторони зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження; у разі відсутності заяви про зміну місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не знаходиться.

Третя особа ВАТ «Київпроект» в своєму листі № 06-500/адм. Від 28.10.2009 року просило розглянути справу у відсутності його представника.

Таким чином, суд визнав за можливе та розглянув справу без участі представників третіх осіб  ВАТ «Домобудівний комбінат № 1 імені М. В. Співака» та ВАТ «Київпроект».

Представник третьої особи ГК «Автотех», давши пояснення в судовому засіданні, висловив думку, що позов підлягає задоволенню.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, третьої особи ГК «Автотех» та дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23 квітня 1999 року між сторонами укладено договір № 4 про дольову участь у будівництві гаражного боксу від 23 квітня 1999 року, за умовами якого АТ ХК «Київміськбуд» зобов’язалось своїми силами за рахунок залучених фінансових засобів ОСОБА_1 збудувати, відповідно до проекту, і передати останньому, повністю закінчений будівництвом, гаражний бокс № 6, загальною орієнтовною площею 18,90 кв. м., в житловому будинку, що будується за адресою: /будівельна адреса/ житловий масив Позняки, 10-й мікрорайон дільниця Є-1, Є-2, а ОСОБА_1 зобов’язується забезпечити фінансування будівництва гаражного боксу № 6 та прийняти його у свою власність на умовах цього Договору; ОСОБА_1 здійснює фінансування будівництва гаражного боксу № 6 шляхом викупу частин його площі, виходячи з вартості одного квадратного метру загальної площі, на момент здійснення чергового платежу; ОСОБА_1 отримує закінчений будівництвом гаражний бокс тільки при умові інвестування 100 % його площі (том 1-й, а. с. 6 – 8).

На виконання умов зазначеного договору та додаткових угод № 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8 до нього позивач про інвестував 100 % площі гаражного боксу № 6, що підтверджується копіями відповідних квитанцій (том 1-й, а. с. 16 – 23).

Пунктом 3.1. укладеного між сторонами договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання цього Договору сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства України і цього договору.

Взаємовідносини сторін цього Договору регулюються діючим законодавством України (п. 3.4. Договору).

При обґрунтуванні вимог своєї заяви, позивач посилається на Закон України «Про захист прав споживачів», який у своїй преамбулі визначає, що він регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» термін «споживач» має таке значення – це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Натомість, Закон України «Про інвестиційну діяльність» встановлює, що інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій, яка здійснюється на основі інвестування, здійснюваного громадянами (стаття 2 Закону).

Норма статті 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» передбачає, що об’єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об’єкти власності, а також майнов іправа.

Стаття 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність» визначає, що суб’єктами інвестиційної діяльності (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави. При цьому: інвестори – суб’єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування; інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції    будь-якого учасника інвестиційної діяльності; учасниками інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора.

Проаналізувавши положення наведених вище Законів України та, враховуючи обставини, які викладені в позовній заяві, з’ясувавши правову природу укладеного між сторонами договору № 4 про дольову участь у будівництві гаражного боксу від 23 квітня 1999 року та виниклих між ними правовідносин, суд приходить до висновку, що АТ ХК «Київмісьбуд» не є виконавцем, а ОСОБА_1 не є споживачем в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», а тому до виниклих між ними правовідносин не можуть бути застосовані положення цього Закону.

Натомість, для регулювання взаємовідносин сторін слід використовувати норми Закону України «Про інвестиційну діяльність».

Також, постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», звернуто увагу судів на необхідність розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів у точній відповідності із Законом України «Про захист прав споживачів» та в установлені для цього строки.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Враховуючи наведену норму процесуального закону та положення Закону України «Про захист прав споживачів», суд приходить до висновку, що під час розгляду справи позивач не довів факту порушення його законних прав та інтересів як споживача в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».

В судовому засіданні встановлено, що пунктом 1.1. укладеного між сторонами договору, зобов’язання щодо приймання гаражного боксу у власність покладено на ОСОБА_1

Згідно Акту № 21 державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 29.02.2000 року, державна приймальна комісія вирішила прийняти в експлуатацію закінчений 17-ти поверховий житловий будинок Є-1, Є-2 масиву «Позняки», X мікрорайон (5-6 секції) з підземною автостоянкою та вбудовано-прибудованими приміщеннями (том 1-й, а. с. 54 – 55).

У томі 1-му справи на аркуші 72 міститься лист АТ ХК «Київміськбуд» № 28-20 від 05.04.2001 року, яким позивач запрошувався відповідачем в Управління по роботі з інвесторами для підписання акта прийому-передачі гаражного боксу інвестору для подальшого оформлення ОСОБА_1 Свідоцтва про право власності.

Оскільки, позивач на вказане запрошення відповідача не прибув і не підписав акт прийому-передачі гаражного боксу № 6, суд приходить до висновку, що відповідач в повному обсязі виконав свої зобов’язання за укладеним з позивачем договором № 4 про дольову участь у будівництві гаражного боксу від 23.04.1999 року і не порушив законних прав та інтересів позивача.

Норма частини 3 статті 5 ЦК України передбачає, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов’язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

У зв’язку з тим, що новий Цивільний кодекс України набрав чинності з 01 січня 2004 року, тобто до укладення між сторонами договору, суд застосовує до виниклих правовідносин норми чинного на той час цивільного закону.

Відповідно до ст. 440-1 ЦК Української РСР, моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.

Оскільки судом не встановлено факту порушення відповідачем прав позивача, підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди також немає.

Таким чином, суд приходить до висновку, про необґрунтованість позовних вимог, а тому вимоги позивача із зазначених ним підстав задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 74, 76, 169, 209, 212-215 ЦПК України, ч. 3 ст. 5 ЦК України, ст. 440-1 ЦК Української РСР, постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», суд,

В И Р І Ш И В:  

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Холдингової компанії «Київміськбуд», треті особи: Відкрите акціонерне товариство «Домобудівний комбінат № 1 імені М. В. Співака», Гаражний кооператив «Автотех», Відкрите акціонерне товариство «Київпроект» про зменшення вартості гаражного боксу, стягнення неустойки та моральної шкоди відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом  двадцяти  днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили  після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана через Печерський районний суд міста Києва до Апеляційного суду міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Печерський районний суд міста Києва до Апеляційного суду міста Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий