2-а-1561/09  
  ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

17.11.2009 року                                                     Ленінський районний  суд  м. Вінниці  

в складі:  головуючого судді: Зайцева А.Ю.

при секретарі: Мартинюк Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці про визнання відмови неправомірною, зобов’язання провести перерахунок пенсії з наступним перерахунком та виплатити різницю, -

В С Т А Н О В И В  :  

 Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про визнання дій неправомірними, зобов’язання провести перерахунок пенсії з наступним перерахунком та виплатити різницю між нарахованою та фактично виплаченою пенсією.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач ліквідатор аварії на Чорнобильській АС 1-ї категорії, інвалід ІІ групи. Вказує, що отримує пенсію в заниженому розмірі, його пенсія не може бути меншою 8 мінімальних пенсій за віком, та має бути призначена додаткова пенсія у розмір  75% мінімальної пенсії за віком. Відповідач відмовляється перерахувати пенсію та виплачувати її в належному розмірі, а тому звернувся з позовом до суду.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та послався на обставини викладені в позові, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позову надавши відповідні пояснення та вказавши що управління діяло в межах закону.

 Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 26.03.1999 року позивач є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (Категорія 1).

Згідно посвідчення № 148232 від 10.11.1998 року та довідки МСЕК позивач є інвалідом ІІ групи.  

В ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що в усіх випадках  розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІІІ групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком.

В ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: інвалідам ІІ групи – 75 процентів мінімальної пенсії за віком.      

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» положення ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було замінено на  інші, якими звужено нижчий рівень пенсії зазначеної категорії громадян.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення п. 28 розділу ІІ  Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким змінено ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними.

В подальшому розмір мінімальної пенсії для інвалідів постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи був встановлений Постановами КМ України № 530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року, який не відповідає розміру пенсії визначеному у спеціальному законі та є меншим від встановленого законом.

Згідно з вимогами ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

В постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», звернуто увагу, що оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Контитуцію як акт прямої дії.            

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі   невідповідності    нормативно-правового акта Конституції України,  закону України,  міжнародному договору,  згода на обов'язковість якого  надана  Верховною  Радою України,  або  іншому  правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.  

Оскільки судом встановлено, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими звужено мінімальний рівень пенсії інвалідам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не відповідають Конституції України, Постанови КМ України № 530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року також явно зменшують розмір пенсії інвалідам та суперечать закону, суд застосовує в даному випадку акт який має вищу юридичну силу, тобто закони України та Конституцію України.

При перерахунку пенсії позивача, відповідач має застосовувати розмір мінімальної пенсії визначений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, оскільки інший розмір мінімальної пенсії законами України не встановлений на що також звертав увагу Верховний Суду України при розгляді аналогічних справ.  

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується  принципом  законності, відповідно  до  якого  органи  державної  влади,  органи місцевого самоврядування,  їхні посадові і службові особи зобов'язані  діяти лише на підставі,  в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд прийшов до висновку, що відповідач в даному випадку не діяв у відповідності до Конституції та законів України.

При вирішенні даної конкретної справи, суд також керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.    

Таким чином, дійсно мали місце неправомірні дії відповідача щодо недоплати пенсії позивачу з дня прийняття рішення  Конституційним Судом України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, а тому позов в частині зобов’язання провести з цього часу перерахунок пенсії та виплатити різницю  є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача в наступному перераховувати пенсію згідно змін чинного законодавства і нових розмірів прожиткового мінімуму  не відповідають змісту законодавства, оскільки судове  рішення  має бути наслідком   чинного   правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого  органу  в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин, на що також звертав увагу Верховний Суду України при розгляді аналогічних справ.  

На підставі викладеного, ст.ст. 8, 22 Конституції України, ст.49,50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та керуючись ст.ст. 4, 6-12, 71, 159-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:  

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці у проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з розміру восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також перерахунок додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю громадян у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з дня рішення Конституційного Суду України № 10-рп тобто з 28.05.2008 року та виплатити різницю між нарахованою та виплаченою раніше пенсією.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.  

Постанова суду набуває законної сили, якщо протягом десяти днів з дня її проголошення не було подано заяви про апеляційне оскарження постанови суду та після цього на протязі двадцяти днів апеляційної скарги.  

Суддя: